ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 Справа № 907/484/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Кольчино Мукачівського району

Про стягнення 23 469 196, 41 грн. заборгованості за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №901 від 18.06.2007,

Головуючий суддя Якимчук Л.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Орос В.Ю., представник по дов. від 25.01.2013;

Від відповідача -не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ , звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Кольчино Мукачівського району про стягнення 23 469 196, 41 грн. заборгованості за Договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №901 від 18.06.2007, у тому числі 14 456 748,50 грн. простроченого боргу по кредиту, 877869,56 грн. простроченого боргу по відсотках, 233752,35 грн. комісії за управління кредитом.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Пояснює, що заборгованість у розмірі 23 469 196, 41 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема, кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №901 від 18.06.2007, Договором про внесення змін від 20.08.2007, Договором про внесення змін від 19.03.2008, Договором про внесення змін від 26.03.2008, Договором про внесення змін від 01.09.2008, Договором про внесення змін від 01.12.2008, Договором про внесення змін від 29.10.2010, Договором про внесення змін від 03.03.2011, банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача, розрахунком позовних вимог.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 15.05.2013 повернулася до суду з відміткою органу зв'язку про відсутність адресата за зазначеною адресою, незважаючи на те, що судова кореспонденція направлялася за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - АДРЕСА_1, тому суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду спору. У зв'язку з неподанням відзиву на позов, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк„ (позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем у справі) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №901 від 18.06.2007, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1348000 євро (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (пункт 2.1 договору).

Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами у відповідності до наступного графіку:

25400 євро - не пізніше 31 січня 2008 року;

25400 євро - не пізніше 28 лютого 2008 року;

44730 євро - не пізніше 31 січня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 28 лютого 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 березня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 30 квітня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 травня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 30 червня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 липня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 серпня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 30 вересня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 жовтня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 30 листопада 2010 року;

44730 євро - не пізніше 25 грудня 2010 року;

44730 євро - не пізніше 31 січня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 28 лютого 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 березня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 30 квітня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 травня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 30 червня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 липня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 серпня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 30 вересня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 жовтня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 30 листопада 2011 року;

44730 євро - не пізніше 25 грудня 2011 року;

44730 євро - не пізніше 31 січня 2012 року;

44730 євро - не пізніше 28 лютого 2012 року;

44730 євро - не пізніше 31 березня 2012 року;

44730 євро - не пізніше 30 квітня 2012 року;

44760 євро - не пізніше 18 травня 2012 року (відповідно до пункту 2.1 договору у редакції Договору про внесення змін від 19.03.2008).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що датою остаточного повернення кредиту є 30 травня 2012 року.

Згідно положень пункту 3.1 договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених пунктом 2.1 договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкових рахунків №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит на суму 1348000 євро, що підтверджено поданою позивачем банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача.

Відповідно до пункту 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі:

10 (десять) процентів річних за кредитом, наданим у Євро;

10 (десять) процентів річних за кредитом, наданим у доларах США;

15 (п'ятнадцять) процентів річних за кредитом, наданим у гривні.

Першого вересня 2008 року сторони змінили вказаний пункт договору, підписавши договір про внесення змін до кредитного договору №901 від 18.06.2007, яким збільшено проценту ставку за отримання кредиту в Євро до 11 (одинадцяти) процентів річних.

Першого грудня 2008 року сторони змінили пункт 3.2 договору, підписавши договір про внесення змін до кредитного договору №901 від 18.06.2007, яким збільшено проценту ставку за отримання кредиту в Євро до 13 (тринадцяти) процентів річних.

Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, у якій надано кредит.

Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Згідно пункту 3.3 договору за управління кредитом у формі невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії позичальник сплачує банку щомісячно комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,5 процентів річних від ліміту кредитної лінії.

Одним з обов'язків позичальника (відповідача) за пунктом 4.2.2 договору є своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки, що кореспондує праву позивача за пунктом 4.3.4 договору вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим Договором, зокрема, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по оплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

Відповідач виконав своє зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту частково у розмірі 50800 Євро (15.02.2008 - 25400 Євро, 07.05.2010 - 2260 Євро та 29.10.2010 - 23140 Євро), що підтверджено банківською випискою.

Двадцять дев'ятого жовтня 2010 року сторони підписали Договір про внесення змін до кредитного договору №901 від 18.06.2007, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 14556748,50 грн. (чотирнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сімсот сорок вісім грн. 50 коп.) на умовах, встановлених цим договором та кредитним договором №901 від 18.06.2007, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором та кредитним договором №901 від 18.06.2007 (пункт 2.1 договору); кредит надається із наступним цільовим призначенням: на конвертацію валютної заборгованості, придбання транспортних засобів (пункт 2.3 договору); проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 13 (тринадцять) процентів річних за кредитом, наданим у гривні (пункт 3.2 договору).

Після підписання вказаного договору про внесення змін від 29.10.2010, яким заборгованість по сплаті кредиту конвертовано у гривню, відповідачем частково виконано своє зобов'язання по сплаті кредиту у розмірі 100000 грн. (30.11.2010 - 50000 грн., 17.02.2011 - 25000 грн. та 25.02.2011 - 25000 грн.), що підтверджено банківською випискою.

Разом з тим, відповідачем не виконано свого обов'язку щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та комісії за управління кредитом у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду для стягнення такої заборгованості у примусовому порядку.

Проаналізувавши чинне законодавство, яким врегульовано правовідносини, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, з огляду на наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. 1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У даному випадку, відповідачем всупереч вказаних норм права порушено умови договору щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісії за управління кредитом (пункти 2.1, 3.3, 4.2.2 договору).

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення оплати заборгованості по кредиту у строк до 30 травня 2012 року (пункт 2.2 договору), заборгованості по процентах за користування кредитом, а також сплати комісії за управління кредитом, суд на підставі ст.ст. 526, 625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, а також пунктів 2.1, 3.3 та 4.2.2 договору стягує з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 14456748,50 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 8778695,56 грн. та комісійну винагороду за управління кредитною лінією у розмірі 233752,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.код: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ: 00039002) 23 469 196,41 грн. (двадцять три мільйони чотириста шістдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто шість грн. 41 коп.) заборгованості, у тому числі 14456748,50 грн. заборгованість по кредиту, 8778695,56 грн. борг по відсотках за користування кредитом, 233752,35 грн. заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією, а також 68820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.06.2013.

Суддя Л. М. Якимчук