8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2013 року Справа № 812/5070/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.,
при секретарі Житній Ю.С.
в присутності сторін: від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 30716,90 грн., -
ВСТАНОВИВ:
31 травня 2013 року о 11 год. 39 хв. до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 30716,90 грн.
В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначила, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 31.05.2013 у підприємства виник податковий борг: з податку на додану вартість згідно декларації від 16.05.2013 №9028157541 в сумі 15093,00 грн. та з земельного податку згідно декларації від 12.02.2013 №9006291853 в сумі 15623,90 грн., який підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути кошти Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 15093,00 грн. та з земельного податку в сумі 15623,90 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Держави.
Заявник вимоги подання у судове засідання не з'явився, просив суд провести розгляд подання без участі представника ДПІ.
Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» у судове засідання не з'явилося, про дату, час та місце судового розгляду подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом повідомлено належним чином, директор інституту надав суду заяву про розгляд подання у відсутності представника відповідача, вимоги подання визнають у повному обсязі в сумі 30716,90 грн.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст. 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п.14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).
Згідно із ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п 16.1.3 п. 16.1 ст. 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п. 20.1.27 п. 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 20.1.28 п. 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п. 20.1).
Згідно із п.п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5).
Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
У відповідності із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку у відповідності із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області (а.с.8,9-10), перебуває на податковому обліку у позивача як платник податків з 24.06.1993, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.11) та відповідно до свідоцтва №100119040 є платником податку на додану вартість (а.с.12).
На виконання п. 54.1 ст. 54 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України ДП «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» подало до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року вх. №9028157541, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 15093,00 грн. (а.с.15-16) та податкову декларацію з земельного податку за 2013 рік вх. №9006291853 в якій сума земельного податку, яка підлягає сплаті в бюджет за квітень 2013 року складає 15623,90 грн. (а.с.17-18).
В порушення вимог п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та земельного податку, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Станом на 31 травня 2013 року податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації від 16.05.2013 №9028157541 в сумі 15093,00 грн. та з земельного податку згідно декларації від 14.02.2013 №9006291853 в сумі 15623,90 грн., платником податків не сплачений, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.6) та карткою відповідача (а.с.20,21).
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.2 та 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
У судовому засіданні судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДП «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» 05.11.2012 відповідачу було вручено податкову вимогу від 05 листопада 2012 року №199, про що свідчить особистий підпис бухгалтера І категорії на корінці податкової вимоги (а.с.13).
У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09.08.2012 внесено запис про реєстрацію податкової застави ДП «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» згідно акту опису від 08.08.2012 №52/19-071 (а.с.14).
Оскільки податкова вимога від 05 листопада 2012 року №199 є чинною (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.
Згідно заяви Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв», відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 30716,90 грн.
Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими ст.ст. 112, 113 цього Кодексу.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Внаслідок того, що Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість та з земельного податку в сумі 30716,90 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 30716,90 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість та з земельного податку з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 03 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 06 червня 2013 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 30716,90 грн. задовольнити.
Стягнути кошти Державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» (ідентифікаційний код 00209102) за податковим боргом в сумі 30716,90 грн. (тридцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 90 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, з яких: по податку на додану вартість - 15093,00 грн. на користь Держави р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909 та по земельному податку - 15623,90 грн. на користь Держави р/р 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909.
У відповідності із ч. 7 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 06 червня 2013 року.
Суддя Д.О. Яковлев