АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/365/13-к

Номер провадження 11-кп/786/94/2013

Категорія ст.185 ч. 2 КК С.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Кузнецов Андрій Володимирович

Доповідач ап. інст. Гавриш В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Гавриша В.М.

суддів Довгаль С.А. Костенко В.Г.

при секретарі Гринь А.В.

з участю прокурора Гринь А.С.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 березня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Кременчука, Полтавської області, проживаючий АДРЕСА_1, українець, громадянин України, розлучений, не працюючий, раніше судимий:

- 07.06.2012 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. ст. 185 ч.1 ч.2, 70, 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,-

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 7 червня 2012 року і остаточно ОСОБА_2 засуджено на 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2, будучи раніше судимим та маючи непогашену судимість, 27 липня 2012 року близько 9 год. , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні домоволодіння ОСОБА_3 розташованого в АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу таємно і повторно викрав майно, належне потерпілому, на загальну суму 685 грн., яким розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.

На вирок суду обвинуваченим ОСОБА_2 подана апеляція, в якій він просить суд пом'якшити призначене місцевим судом покарання, взявши до уваги те, що в судовому засіданні між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 повинна була укладена мирова угода, яка зафіксована засобами технічної фіксації, однак районним судом до уваги не прийнята.

Інші учасники процесу вирок не оскаржили, потерпілий ОСОБА_3 про апеляційних перегляд справи належним чином повідомлений, але в судове засідання не прибув.

Заслухавши доповідача, заперечення прокурора Гринь А.С. вислухавши обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу і клопотав про її задоволення, обговоривши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав до її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 474 КПК України, якщо угоду між потерпілим та обвинуваченим досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Як вбачається з журналу судового засідання, під час судового розгляду справи о 10:58:52 обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про намір укладення угоди про примирення з потерпілим ОСОБА_3, у зв'язку з чим головуючий по справі одразу оголосив перерву в судовому засіданні для її укладення.

Після закінчення перерви, головуючий поновив судове слідство та з'ясувавши, що між потерпілим ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_2 угода про примирення не досягнута, в 11:06: 40 продовжив судовий розгляд справи.

/ т. 2 а. с. 25 /

Перебіг цих подій повністю відповідає аудіо запису судового засідання, який зафіксований технічними засобами, у відповідності до вимог ст. 343 КПК України.

Наведене стверджується і відсутністю в провадженні будь -якої угоди між обвинуваченим та потерпілим.

Оскільки суду першої інстанції не було подано угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим, питання щодо відповідності її вимогам чинного законодавства не розглядалося.

Поряд з цим, в разі досягнення угоди про примирення в судовому засіданні, суд повинен перевірити укладену угоду, згідно змісту ст.ст. 471, 472 КПК України, на відповідність її вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення в період іспитового строку терміном в 1 рік, який призначений за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.06.2012 року.

/ т. 1 а. с. 54 /

Відповідно до приписів ч.3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. ст. 71,72 КК України, зокрема за сукупністю вироків, повністю або частково приєднуючи невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, в разі досягнення угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, а також лише при врахуванні цією угодою наведених вимог чинного законодавства, така угода, у відповідності до положень ст. 475 КПК України, може бути затверджена судом першої інстанції.

Як вбачається з вироку, суд призначаючи покарання ОСОБА_2 дотримався вимог ст. 71 КК України, оскільки призначив покарання за вчинене кримінальне правопорушення, потім призначив покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частину покарання призначеного ОСОБА_2 вироком Автозаводського райсуду м. Кременчука від 07.06.2012 року та визначив остаточну міру покарання у мінімальному розмірі, а саме 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

За таких умов, підстави для визнання вироку місцевого суду надмірно суворим чи незаконним, як про це вказується в апеляції обвинуваченого, відсутні, а тому апеляція обвинуваченого ОСОБА_2 є необгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення..

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 березня 2013 року відносно нього залишити без змін.

С У Д Д І:

ГАВРИШ В.М. ДОВГАЛЬ С.А. КОСТЕНКО В.Г.