№ справа:120/1886/2012Головуючий суду першої інстанції:Морозова Людмила Миколаївна

№ провадження:11/0190/2155/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівРадіонова І.І., Корольова М.П.

за участю прокурора Сулейманової Д.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Судацького міського суду АРК від 27 вересня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч.2 ст.289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскацією всього майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскацією всього майна.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в розмірі 940,80 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, ОСОБА_6, 28 червня 2012 року, близько 12 годині, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом для подальшого його продажу, маючи вільний доступ, прийшов у гараж ССП «Політ», розташований по АДРЕСА_1. Діючи без дозволу власника автомобіля та всупереч його волі, ОСОБА_6 причепив автомашину РАФ-2203 білого кольору, державний реєстраційний знак № НОМЕР_1, вартістю 5929 грн., до автомобілю КАМАЗ та відбуксирував її в район «РТП» на вул. Феодосійське Шосе м. Судака, де продав автомобіль ОСОБА_7, тим самим незаконно заволодів даним транспортним засобом, який належить ССП «Політ».

Крім того, ОСОБА_6, 28 червня 2012 року, близько 19 годин, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою крадіжки чужого майна, маючи вільний доступ, проник у гараж СПП «Політ», розташований по АДРЕСА_2, де з автомашини «Москвич» 27151, державний реєстраційний знак № НОМЕР_2, який належить ССП «Політ», таємно викрав автомобільне колесо, вартістю 600 грн., чим спричинив ССП «Політ» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 30 червня 2012 року, ОСОБА_6 в період з 01 години до 06 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою крадіжки, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9, а саме: телевізор «Вест» та газову плитку «Грета», а всього майна на суму 1450 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити йому призначене покарання.

На думку апелянта, суд першої інстанції призначив надмірно суворе покарання та при призначені покарання не врахував його щире каяття, находження на його утриманні матері-інваліда, відсутність яких-небудь претензій з боку потерпілої та цивільного позивача.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор заперечував проти задоволення доводів апеляції засудженого ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, що не оспорюється в апеляції.

Доводи засудженого про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_6 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів. Злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, вчинений ОСОБА_6, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а злочини, передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, відносяться до тяжких злочинів.

Крім того, при призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується негативно, на шлях виправлення не встав, продовжує скоювати злочини.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6, у відповідності зі ст.67 КК України, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Також судом враховані обставини вчинення злочинів, в тому числі, які пом'якшують покарання, такі як щире каяття, на які в своїй апеляції також вказує засуджений, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, ближче до мінімальній межі санкції статей, за якими він визнаний винним, та колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу засудженого, ступеня суспільної небезпеки скоєних ОСОБА_6 злочинів, а також, враховуючи, що засуджений скоїв крадіжку у своєї матері, яка є інвалідом 2 групи, доводи засудженого про пом'якшення йому покарання, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також для попередження вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами, та відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція без задоволення.

Керуючись ст.ст.353, 362, 365-366 КПК України (в редакції 1960 року), п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Судацького міського суду АРК від 27 вересня 2012 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.