Справа № 373/690/13-ц Головуючий у І інстанції Рева О.І.
Провадження № 22-ц/780/2695/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 06.06.2013
У Х В А Л А
іменем України
6 червня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року заявниця звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження. Скаргу мотивувала тим, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2012 року із ОСОБА_3 на її користь стягнуто 120000 грн. моральної шкоди. Вказувала, що після набрання вироком законної сили вона подала до Придніпровського ВДВС (за місцем відбування покарання ОСОБА_3 у Черкаській ВК № 62) виданий Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом виконавчий лист № 1-78 від 11 жовтня 2012 року про стягнення на її користь 120000 грн. та заяву про відкриття виконавчого провадження. Проте постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС від 5 листопада 2012 року у відкритті виконавчого провадження відмовлено. Посилалася, що дана постанова є неправомірною, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і порушує її права. Просила визнати неправомірною і скасувати постанову головного державного виконавця від 5 листопада 2012 року і зобов'язати Придніпровський ВДВС прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 1-78 від 11 жовтня 2012 року про стягнення із ОСОБА_3 на її користь 120000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року скарга задоволенна. Визнано неправомірною та скасовано оспорювану постанову і зобов'язано Придніпровський ВДВС прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 1-78, виданим 11 жовтня 2012 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області.
Придніпровський ВДВС подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
- 2 -
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Задовольняючи скаргу, суд обгрунтовував свої висновки тим, що оскаржувана постанова є неправомірною і порушує права стягувача, поскільки виносячи постанову, державний виконавець діяв всупереч приписам статей 1, 11, 20, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до положень ст.ст.2, 11 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, які зобов'язані вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Однією з підстав відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» є наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що 5 листопада 2012 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Волошиним О.М. винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-78, виданого 11 жовтня 2012 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області про ситягнення із ОСОБА_3 (відбуває покарання у Черкаській ВК № 62 м.Черкаси) на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 120000 грн. (а.с.7). Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем зазначено необхідність звернення ОСОБА_2 до належного відділу ДВС за місцем проживання боржника для перевірки його майнового стану з огляду на те, що стягнення на заробіток, пенсію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності у нього коштів на рахунках у банках чи недостатності іншого майна.
Також судом встановлено, що наведені державним виконавцем в постанові обставини щодо необхідності перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання, не відноситься до передбачених ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для відмови у відкритті виконавочго провадження.
- 3 -
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив скаргу і скасував оскаржувану постанову з огляду на невідповідність її положенням Закону України «Про виконавче провадження» та порушення прав стягувача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про неправомірність оскаржуваної постанови від 5 листопада 2012 року.
Зокрема посилання апелянта на ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає умови звернення стягнення на заробіток, пенсію та інші доходи боржника, як одну з підстав відмови у відкритті виконавчого провадження, надумані і безпідставні.
Суд першої інстанції правильно вказав в ухвалі, що дана норма регулює питання, які виникають уже в процесі проведення виконавчих дій і не стосуються такої виконавчої дії як відкриття виконавчого провадження.
Доводи апелянта про те, що підставою відмови у відкритті виконавчого провадження була відсутність у заяві ОСОБА_2 посилань на необхідність звернення стягнення на заробіток та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, також безпідставні і не грунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче перовадження».
Решта доводів апелянта, в тому числі щодо ненаправлення заперечень та стягнення із Придніпровського ВДВС судового збору, безпідставні і не спростовують висновків суду про обгрунтованість скарги.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Придніпровського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області відхилити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ___________________