УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/648/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.

"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.,

СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позов мотивований тим, що вона є власником 1/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1. Співвласниками домоволодіння є ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 Рішенням Феодосійського міського суду від 24.02.2011 року встановлено порядок користування земельною ділянкою, згідно якого кожному із співвласників домоволодіння було виділено у користування земельну ділянку відповідно до розмірів часток у праві власності на домоволодіння. 23.09.2012 року відповідачі заявили, що після встановлення порядку користування земельною ділянкою, каналізаційний колодязь, у який стікають стоки від належної позивачці частини домоволодіння, нібито находиться на частині земельної ділянки, яка виділена ОСОБА_9, але насправді колодязь знаходиться на землі загального користування, а тому будь-які претензії ОСОБА_9 є безпідставними. До протиправних дій ОСОБА_9 приєдналися ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які заявили, що колодязь знаходиться і на їхній земельній ділянці і вони мають право засипати цей колодязь. Після цього ОСОБА_8 почала кидати у колодязь каміння та ганчірки, а ОСОБА_7 вирвав з колодязю люк. Після вказаного інциденту з'ясувалося, що колодязь взагалі не працює. Позивачка змушена була викликати спеціалістів, які після дезінфекції провели огляд каналізаційної труби від колодязю до її частини будинку та з'ясували, що труба забита ганчірками та камінням. Внаслідок протиправних дій відповідачів позивачка була змушена оплатити роботу по прочищенню труби, встановленню нового каналізаційного люку, по влаштуванню нового колодязю. Загальна вартість цих робіт та люку склала 4974,04 грн., дану суму позивач вважає спричиненою їй матеріальною шкодою та просить стягнути з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у солідарному порядку. Крім того, заподіяну їй моральну шкоду діями відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вона оцінює у 2000 грн., а моральну шкоду спричинену діями ОСОБА_9, у 2000 грн., яку також просить стягнути з останніх.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6

В апеляційній скарзі, позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не звернув увагу, що відповідачі не заперечували наявність каналізаційного колодязя на території домоволодіння і його існування близько 40 років. Суд не звернув увагу на те, що відповідачі у судовому засіданні визнали свої наміри зруйнувати каналізаційний колодязь в будь-який спосіб. Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, та ОСОБА_13 підтвердили факт підключення будинку до каналізаційної системи. Не врахував суд і того, що нею належними доказами підтверджена вартість ремонтних робіт з прочистки каналізаційної труби та вартість каналізаційного люку і труби. Суд безпідставно прийняв до уваги надані ОСОБА_7 технічні умови на прокладення каналізаційної системи, оскільки зазначені технічні умови не погоджені з усіма співвласниками і не свідчать про відсутність каналізації у домоволодінні. Також суд не дав належної правової оцінки позовним вимогам стосовно відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивачки, пояснення відповідачів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є власником 1/5 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,6). Співвласниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_7 - 4/15 часток, ОСОБА_9 - 4/15 часток та ОСОБА_10 - 4/15 часток (а.с.86,156).

На підставі рішення 11 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 27.12.2002 року № 463 колишнім власникам домоволодіння було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0751 га, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с.85).

Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 24 лютого 2011 року у справі №2-2146/11/0121 встановлено порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою (а.с.36-44,159).

З пояснень сторін вбачається, що вказане рішення суду, яке набрало законної сили, не виконане у зв'язку з невідповідністю між розмірами земельної ділянки, які зазначені у схемі додатку № 4 до висновку експерта № 1878 від 04.11.2010 року, та фактичними розмірами земельної ділянки.

Згідно з відповіддю Феодосійської філії КРП «Вода Криму» від 29.05.2013 року № 819 кожна частка домоволодіння забезпечена мережами каналізації, які проходять по території будинку і підключені до дворової каналізації будинку № 2 по провулку Галерейному (а.с.153).

Офіційно підтверджених даних відносно схеми прокладки каналізаційних мереж, наявності каналізаційних колодязів та їх належності співвласникам домоволодіння в матеріалах справи немає. На плані земельної ділянки домоволодіння також відсутні ці дані (а.с.157). Разом з тим, сторони не заперечують, що поблизу споруди літ. «в1», яка знаходиться у користуванні позивачки ОСОБА_6, є каналізаційний колодязь (а.с.158). ОСОБА_6 є абонентом Феодосійської філії КРП «Вода Криму» згідно з укладеним договором про надання послуг з централізованого холодного водопостачання і водовідведення № 82-20832 від 24.09.2012 року (а.с.127).

У постанові про відмову в порушенні кримінальної справи Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим від 24.09.2012 року вказано, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 склалися неприязнені відносини, постійно виникають конфлікти через знятий ОСОБА_8 каналізаційний люк (а.с.7).

З постанови про закриття кримінального провадження слідчого відділу Феодосійського міського відділу ГУ МВС України в АР Крим від 21.05.2013 року вбачається, що між позивачкою ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_9 не погоджений порядок користування дворовою територією та дворовою каналізацією. ОСОБА_9 вважає частину двору, на якій розташований каналізаційний колодязь для зливу стоків із помешкання ОСОБА_6, своєю власністю (а.с.154).

У позовній заяві ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_9 моральну шкоду, обґрунтовуючи вину позивачки тим, що вона вирішила самостійно засипати колодязь, вела себе зухвало, висловлювала погрози. Вимоги до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачка обґрунтувала тим, що ОСОБА_8 кидала у колодязь каміння та ганчірки, а ОСОБА_7 вирвав каналізаційний люк.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог позивачки, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що нею не надано належних та допустимих доказів відносно того, коли та ким конкретно була засмічена каналізація, що саме відповідачами була пошкоджена каналізація, яка підведена до її частини домоволодіння та в чому конкретно заключалися дії кожного із відповідачів у спричиненні шкоди.

За відсутності встановлених винних дій відповідачів суд обґрунтовано, виходячи з положень ст.ст. 1166,1167 ЦК України, відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що факт наявності у дворі каналізаційної системи було встановлено у судовому засіданні, встановлено також і те, що належна їй нерухомість підключена до каналізаційної системи, відповідачі визнали свої наміри зруйнувати каналізаційний колодязь, а свідки підтвердили, що саме після зухвалих дій відповідачів каналізаційна система перестала працювати, не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду, оскільки посилання на наміри відповідачів щось здійснити, відсутність доказів відносно конкретних дій кожного із відповідачів не може бути покладене в основу судового рішення. Судове рішення також не може бути ухваленим і на припущеннях, оскільки вина жодного із відповідачів не підтверджується конкретними доками, а поясненням свідків суд дав об'єктивну оцінку та обґрунтовано вказав, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 є зацікавленими особами, а свідок ОСОБА_14 не давав пояснень відносно вини кожного із відповідачів, зокрема не конкретизував і дій відповідача ОСОБА_7, вказавши лише, що останній щось робив з колодязем.

Не заслуговують на увагу також і доводи в апеляційній скарзі про те, що суд самоусунувся від оцінки дій відповідачів стосовно спричинення їй моральної шкоди, оскільки така шкода може бути стягнута лише якщо завдана винними діями особи, тоді як вини відповідачів не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає матеріалам справи, є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.