№ справи:1-158/11 Головуючий у 1 інстанції:Авакян Артур Мавсесович

№ провадження:11/0190/2182/2012 Доповідач апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

____________________________________________________________________________________

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Трясуна Ю.Р.

Суддів Радіонова І.І., Тіщенко О.І.

За участю прокурораСулейманової Д.Н.

при секретарі - захисника - засудженого - Кулікє А.О. адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача Барабаша О.В. на вирок Нижньогірського районного суду АРК від 06 жовтня 2011 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі; за ч.2 ст.15 п.п.1, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України до 13 (тринадцяти) років позбавлення волі; за ч.1 ст.185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.

ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.289 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Нижньогірського РТМО УРБ суму 2437 грн. 62 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 в доход держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 35178 грн. 96 коп.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 19 год., ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні сторожки насосної станції ГК № 22, яка знаходиться у 4-х км від с. Любимівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, на ґрунті раптово виниклого конфлікту та неприязних відносин, схопив у кімнаті заряджену мисливську рушницю ІЖ-27р - 12 калібру № НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_9, і, направивши зброю в бік останнього, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті останнього, здійснив постріл в область його грудей, чим заподіяв тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер.

Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 20 год., ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після здійснення вбивства ОСОБА_9, знаходячись у приміщенні сторожки насосної станції ГК № 22, яка знаходиться у 4-х км від с. Любимівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, побачив, що на насосну станцію під'їхали на автомобілі «Сузукі SХ-4», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, з метою приховати раннє вчинене вбивство ОСОБА_9, після того як ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пройшли в приміщення сторожки, направив в їх бік заряджену мисливську рушницю ІЖ-27р - 12 калібру № НОМЕР_2 і став вимагати, щоб вони пройшли до правої від вхідної двері кімнату, де знаходилося тіло вбитого ОСОБА_9 Після того як ОСОБА_10 і ОСОБА_11 забігли у ліву від вхідної двері кімнату, ОСОБА_8 з мисливської рушниці зробив постріл у бік ОСОБА_11 і ОСОБА_10, при цьому дробовий заряд потрапив у ліву частину тулубу ОСОБА_11, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому. Від отриманого поранення ОСОБА_11 впав на підлогу. ОСОБА_10, побоюючись за своє життя і здоров'я, через віконний отвір вистрибнув на вулицю і побіг в бік свого автомобіля, який стояв біля сторожки. ОСОБА_8, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, вибіг на вулицю, і з мисливської рушниці ІЖ-27р - 12 калібру № НОМЕР_2 здійснив постріл у ОСОБА_10, при цьому потрапивши в праву частину грудей останнього, та заподіявши йому вогнепальне непроникаюче поранення грудної клітини справа, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Після того як ОСОБА_10 сів в автомобіль і став виїжджати, ОСОБА_8 продовжив здійснювати постріли в нього, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин незалежних від його волі, так як ОСОБА_10 і ОСОБА_11 покинули територію насосної станції і сховалися.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні сторожки насосної станції ГК № 22, яка знаходиться у 4-х км від с. Любимівка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «SAMSUNG» слайдер, який належить ОСОБА_9, та мисливську рушницю ІЖ-27р - 12 калібру № НОМЕР_2. З викраденим майном з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілому збитки на загальну суму 4840 грн.

Також, ОСОБА_8, приблизно в двадцятих числах листопада 2010 року в приміщенні сторожки насосної станції ГК № 22, розташованої в 4-х км від с. Любимівка Нижньогірського району АР Крим, незаконно, не маючи на те відповідного дозволу, виготовив саморобним способом з підручних предметів, пристрій для стрільби (нестандартну, двоствольну, гладкоствольну, короткоствольну, дульнозарядну (шомпольну), вогнепальну зброю), конструкція якого пристосована для здійснення пострілів роздільним спорядженням із застосуванням порохового заряду діаметром до 6.4 мм і придатне для провадження пострілу, який незаконно носив при собі і незаконно зберігав у приміщенні зазначеної насосної станції за годинником.

27 лютого 2011 року в ході огляду приміщення вищевказаної станції, співробітниками міліції було виявлено та вилучено вогнепальну зброю.

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 16.02.2012 року вирок Нижньогірського районного суду АРК від 06.10.2011 року відносно ОСОБА_8 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.10.2012 року ухвалу Апеляційного суду АРК від 16.02.2012 року щодо ОСОБА_8 в частині розгляду апеляції державного обвинувача скасовано, а справу в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд.

В апеляції державний обвинувач Барабаш О.В., не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_8, просить вирок відносно засудженого скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі, за ч.2 ст.15, п.п. 1, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Свої доводи мотивує тим, що суд при винесенні вироку призначив ОСОБА_8 надмірно м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого.

На думку прокурора, суд першої інстанції при призначені покарання в недостатній мірі врахував обставини вчинення ОСОБА_8 злочинів, те, що злочин скоєно ним у стані алкогольного сп'яніння; скоїв найтяжчий із передбачених кримінальним законодавством України злочинів проти життя і здоров'я особи - умисне вбивство; після вчинення злочину не звернувся в правоохоронні органи, а продовжив злочинну діяльність, з метою приховати вбивство ОСОБА_9, вчинив замах на вбивство ОСОБА_10 і ОСОБА_11; не приніс в ході судового слідства вибачень потерпілим, намагався покласти відповідальність за вчинені ним злочини на потерпілих; після скоєних злочинів, ОСОБА_8 намагався втекти з місця скоєння злочинів, а також не враховано те, що ОСОБА_8 негативно характеризується.

Крім того, на думку прокурора, хоча в силу ст.89 КК України ОСОБА_8 не судимий, однак, відбувши покарання, належних висновків, які свідчать про його виправлення та перевиховання не зробив, знову вчинив злочини.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких: прокурор підтримав свою апеляцію і просив скасувати вирок та постановити відносно ОСОБА_8 новий вирок; засуджений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти задоволення доводів апеляції прокурора, після чого, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_8, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок у частині призначеного ОСОБА_8 покарання - скасуванню з постановою нового вироку.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у ході судового засідання доказів, яким суд дав належну правову оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1, 9, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, що не оспорюється в апеляції прокурора, та було предметом розгляду 16.02.2012 року в суді апеляційної інстанції АР Крим, та й ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.10.2012 року ухвала Апеляційного суду АРК від 16.02.2012 року щодо ОСОБА_8 у цієї частині залишено без змін.

Разом з тим, у відповідності зі ст.367 КПК України однією з підстав для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

У відповідності зі ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Як випливає з вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання вказав, що враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, а також дані про особу засудженого.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вказавши, що враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_8 злочинів, дані про особу засудженого, фактично цього не врахував та призначив йому покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого і даним про особу засудженого, тим самим не виконав вимоги ст.65 КК України.

Так, визначаючи міру покарання ОСОБА_8, суд першої інстанції вказав, що враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про його особу, який не одружений, має середню освіту, офіційно не працює, є особою без громадянства, посередньо характеризується, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Крім того, суд першої інстанції, вказав, що при призначенні покарання засудженому, він взяв до уваги відсутність у справі пом'якшуючих покарання обставин, та у якості обставин, що обтяжують покарання засудженому ОСОБА_8, суд відповідно до ст.67 КК України визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Визначаючи покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції мотивував своє рішення виключно даними про особу засудженого, обставинами, що обтяжують його покарання, відсутність пом'якшуючих обставин покарання, думку потерпілих щодо міри покарання.

Разом з тим, реалізуючі принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючі, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самім засудженим та іншими особами, колегія суддів приходить до висновку, що призначене покарання засудженому ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вказавши, що враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_8 злочинів, фактично цього не зробив.

Відповідно до положень ст.12 КК України вчинені ОСОБА_8 злочини, передбачені ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи, не тільки у відповідності до закону, але й у зв'язку з тим, що ці злочини заподіяли особо тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_9, та тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_10, а злочини, передбачені ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, - до злочинів середньої тяжкості. При цьому, за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.15 п.п.1, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України, передбачено покарання не тільки у вигляді позбавлення волі на визначений санкцією даної статі строк, але й на довічне позбавлення волі.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги і думку прокурора, який наполягав на призначенні ОСОБА_8 більш суворого покарання.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано й той факт, що після вчинення злочину ОСОБА_8 не звернувся в правоохоронні органи, а продовжив злочинну діяльність, з метою приховати вбивство ОСОБА_9, вчинив замах на вбивство ОСОБА_10 і ОСОБА_11; та не приніс в ході судового слідства вибачень потерпілим, після скоєних злочинів намагався покласти відповідальність за вчинені ним злочини на потерпілих, а також те що ОСОБА_8 намагався втекти з місця скоєння злочинів.

З урахуванням зазначеного, вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженому ОСОБА_8 покарання підлягає скасуванню, як невідповідний особі засудженого і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, і його не можна вважати справедливим.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 має бути призначене остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді максимального строку покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням зазначеного, апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання підлягає скасуванню як невідповідний особі засудженого та ступені тяжкості вчинених ним злочинів, з постановою в цій частині нового вироку.

Керуючись ст.ст.365-366, 378 КПК України (в редакції 1960 року), п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію державного обвинувача Барабаша О.В. - задовольнити частково.

Вирок Нижньогірського районного суду АРК від 06 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_8 в частині призначеного йому покарання - скасувати.

Постановити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:

- за ч.1 ст.115 КК України у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15 п.п.1, 9, 13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 залишити без зміни - тримання під вартою.

Термін відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 01 березня 2011 року.

В іншій частині вирок Нижньогірського районного суду АРК від 06 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_8 залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Тіщенко О.І.