№ справа:106/7245/2012Головуючий суду першої інстанції:Жагорнікова

№ провадження:11/0190/1708/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКорольова М.П.

СуддівРадіонова І.І., Погребняка С.М.

за участю прокурора Сулейманової Д.Н.

засудженого -ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Євпаторійського міського суду АРК від 25 липня 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

засуджено за ч.1 ст.187 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 у частині відшкодування матеріального збитку на суму 780 грн. припинено на підставі п.3 ст.205 ЦПК України.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, 3 березня 2012 року близько 03.00 годині ночі, ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров'я, напав на потерпілу ОСОБА_6, і, застосувавши до неї насильство, небезпечне для життя і здоров'я, яке виразилося у здавлюванні шиї потерпілої обома руками, після чого, наніс кілька ударів в область обличчя потерпілої, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, потім заволодів, вихопивши з рук потерпілої ОСОБА_6, її мобільним телефоном «Samsung С 2530» з грошовими коштами на рахунку в сумі 40 грн. Після цього, ОСОБА_5 з місця злочину втік, і розпорядився викраденим на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 780 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеність винуватості и правильності кваліфікації його дій, просить вирок скасувати та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції призначив йому надмірно суворе покарання і при призначенні покарання не врахував обставини, що пом'якшують йому покарання, такі як, щире каяття, знаходження на його утриманні хворих батьків-пенсіонерів, його інвалідність 2 групи, відсутність цивільного позову у зв'язку з його погашенням у повному обсязі, а також, не врахував позитивні характеристики та думку потерпілої відносно міри покарання.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких: засуджений ОСОБА_5, підтримав свою апеляцію; прокурор, заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_5, після чого, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.187 КК України, що не оспорюється в апеляції.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про надмірно суворе покарання колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_5 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України, вчинений ОСОБА_5, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Крім того, при призначенні покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий, не працює, перебуває на обліку у нарколога з діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю - синдром залежності».

Доводи засудженого про те, що суд при призначенні покарання не врахував знаходження на його утриманні хворих батьків-пенсіонерів, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості, які свідчать про перебування батьків на його утриманні, що також не підтверджено документально в ході апеляційного розгляду справи. Крім того, згідно матеріалам справи засуджений ніде не працює, що також підвергає сумніву, доводи апеляції засудженого що він утримає батьків.

Доводи засудженого про те, що суд при призначенні покарання не врахував його інвалідність 2 групи також є необґрунтованими, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які відомості, які свідчать про інвалідність засудженого, що також не підтверджено документально в ході апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5, у відповідності зі ст.67 КК України, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 з'явлення із зізнанням, оскільки засуджений свою вину в скоєнні злочину у повному обсязі не визнав.

Також судом враховані обставини вчинення злочину, в тому числі, які пом'якшують покарання, такі як, часткове визнання своєї провини, сприяння розкриттю злочину, враховано думку потерпілої щодо необхідної і достатньої міри покарання за вчинене, а також враховані обставини на які в своїй апеляції вказує засуджений, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити засудженому покарання у вигляді позбавлення волі, ближче до мінімальній межі санкції статей, за якими він визнаний винним, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу засудженого, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_5 злочину, доводи засудженого про пом'якшення призначеного йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також для попередження вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АРК від 25 липня 2012 року відносно ОСОБА_5 - залишити без зміни.

Судді

Корольов М.П. Радіонов І.І. Погребняк С.М.