РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 103/1274/12Головуючий суду першої інстанції:Атаманюк Г.С.

№ провадження: 22-ц/190/2904/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.

"05" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Руснак А.П.,

Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 19 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Державний Ощадний банк України» звернулося до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_8 та Банком був укладений кредитний договір № 81, згідно умов якого вказаному відповідачу надано кредит у сумі 30 000 грн. строком на 36 місяців до 19 березня 2011 року з оплатою 18 % річних за користування кредитом. При цьому, зобов'язання за вказаним договором було забезпечено договором поруки № 84 від 20 березня 2008 року, укладеним з поручителем ОСОБА_9 Відповідачами умови договору порушувалися, у зв'язку з чим позивач звертався до суду і рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 12 травня 2009 року з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь позивача було солідарно стягнуто заборгованість за договором кредиту в сумі 25621 грн. 10 коп. Але відповідачі продовжують не виконувати умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 09 лютого 2012 року утворилась нова заборгованість в сумі 95067 грн. 09 коп., яка складається з: заборгованість за процентами 8566 грн. 27 коп., пеня 86500 грн. 82 коп.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 19 березня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованість за договором кредиту № 81 від 20 березня 2008 року на загальну суму 95067 грн. 09 коп. та 951 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості зменшивши суму пені до 3687 грн. 94 коп. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, суд першої інстанції мав застосувати положення закону про зменшення неустойки та про позовну давність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_6 та Банком був укладений кредитний договір №8, згідно умов якого відповідачці надано кредит у сумі 30 000 грн. строком на 36 місяців до 19 березня 2011 року із сплатою 18% річних. При цьому, зобов'язання за вказаним договором було забезпечено договором поруки № 84 від 20 березня 2008 року, укладеним з поручителем ОСОБА_9 Згідно п. 1.6 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 833,33 грн. до 19 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту. Позичальник ОСОБА_6 зобов'язалася (п. 3.3.1 договору) у строки, встановлені договором, повернути кредит в сумі 30000 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за договором, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по договору на першу вимогу банку в порядку, передбаченому договором достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити штрафні санкції, як це передбачено у кредитному договорі. Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,40% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Станом на 09 лютого 2012 року утворилась заборгованість за договором кредиту в сумі 95067 грн. 09 коп., яка складається із: заборгованість за процентами - 8 566 грн. 27 коп., пені - 86 500 грн. 82 коп.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з підставності та доведеності позову. При цьому, суд дійшов висновку щодо виникнення між позивачем і відповідачем ОСОБА_6 зобов'язальних правовідносин із надання кредитів населенню з правами і обов'язками, встановленими договором, і врегульованими ст.ст. 1054-1055 ЦК України.

З висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується частково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону чи договору, при цьому згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки належним чином умови договору щодо повернення грошових коштів і виплати процентів по ньому відповідачами не виконуються, то відповідно до ст.ст. 526, 554, 625, 1054-1055 ЦК України, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.

Однак, визнавши безпідставним твердження відповідача ОСОБА_6 про сплив строку позовної давності для вимог щодо стягнення пені, оскільки відповідно до п. 7.8. договору кредиту, сторони домовилися про збільшення строків позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, до 3 років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами договору, суд стягнув її у повному розмірі в межах 3 річного строку позовної давності. При цьому, суд не звернув уваги на письмову заяву представника відповідачки (а.с.80-81) про зменшення розміру неустойки і це питання не обговорив.

Відповідно до ч. 3 ст. 511 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з таких істотних обставин справи, як ступінь виконання зобов'язання боржником та інтересів сторін, що заслуговують на увагу, зокрема, відсутності негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, наявні підстави для зменшення розміру пені до 26000 грн. Рішення відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в зазначеній частині.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 19 березня 2013 року змінити, зменшивши суму стягнуту на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до 34566 грн. 27 коп., з яких 8566 грн. 27 коп. - заборгованість за процентами, 26000 грн. - пеня.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді

Руснак А.П.,Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,