№ справа:111/2443/2012Головуючий суду першої інстанції:Дегтярьова

№ провадження:11/0190/1711/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Корольова М.П.

СуддівРадіонова І.І., Погребняка С.М.

за участю прокурора Сулейманової Д.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Красногвардійського району АРК Максимова А.І. на постанову Красногвардійського району суду АРК від 10 липня 2012 року, якою кримінальну справу відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 25.12.2009 року Красногвардійським районним судом АРК за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 05.01.2012 року на виправні роботи строком на 1 рік 10 місяців 12 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

повернуто прокурору Красногвардійського району АРК для організації додаткового розслідування.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено в постанові суду, органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 17 березня 2012 року приблизно о 20.30 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом з ОСОБА_7 в барі «Старий парк», розташованому в с. Мар'янівка, Красногвардійського району АР Крим, викликали таксі ПП «ОСОБА_13». За їх викликом прибув автомобіль НОМЕР_1 синього кольору під керуванням водія ОСОБА_8 Після чого водій таксі доставив їх на вул. Крупську в смт. Красногвардійське і пред'явив рахунок до оплати. Однак, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відмовилися оплачувати проїзд, в результаті чого між водієм таксі і ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7, діючи з хуліганських спонукань, витягнув водія з салону автомобіля з метою продовження з'ясування з ним відносин. У цей час, ОСОБА_6, який знаходився на передньому сидінні автомобіля, скориставшись відсутністю водія, перебрався на водійське сидіння і за допомогою залишених у замку запалювання ключів, завів автомобіль. Після чого, ОСОБА_6, отримавши можливість керувати автотранспортом, не маючи ніякого на це права, ігноруючи волю законного користувача транспортного засобу, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, що належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_9, заподіявши йому, згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 11/165 від 27.04.2012 року, матеріальний збиток на суму 47703,81 грн.

Після заволодіння автомобілем ОСОБА_6, рухаючись по вул. 20 років Жовтня в смт. Красногвардійське АР Крим, не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв наїзд на огорожу - паркан домоволодіння АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_10 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ-210994», а також огородження у вигляді забору були пошкоджені. Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 11/165 від 27.04.2012 року сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ОСОБА_9 становить 19029,77 грн.

Постановою Красногвардійського районного суду АРК від 10.07.2012 року кримінальна справа за клопотанням представника цивільного позивача ОСОБА_11 та підсудного ОСОБА_6 повернута прокурору Красногвардійського району АРК для організації додаткового розслідування, мотивуючи своє рішення тим, що в ході проведення досудового слідства була допущена така його неповнота і неправильність, яка не може бути усунена в ході судового слідства і перешкоджає вирішенню справи по суті пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення.

Зокрема, суд вказав про те, що у справі не притягнуто до відповідальності ОСОБА_7, який можливо брав участь у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, однак, питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_7 за ч.2 ст.289 КК України на досудовому слідстві не вирішено. Розгляд справи відносно ОСОБА_6 без прийняття процесуальних рішень стосовно ОСОБА_7 перешкоджає її розгляду.

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що при повторному досудовому слідстві необхідно провести ряд інших слідчих дій для повного, всебічного і об'єктивного розслідування з метою доведеності винності обвинувачуваних осіб.

В апеляції державний обвинувач, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурор прокуратури Красногвардійського району АРК Максимов А.І. просить постанову суду скасувати, кримінальну справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Свої доводи мотивує тим, що недоліки досудового слідства, на які вказує суд першої інстанції у своїй постанові, у разі необхідності можуть буті усунені у ході судового слідства, а також шляхом направлення судового доручення у порядку ст.315-1 КПК України.

Апелянт також вказує на те, що суд першої інстанції в ході судового розгляду справи повинен був проаналізувати суперечливі показання підсудного ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7 і потерпілого ОСОБА_8, та дати їм правову оцінку.

Крім того, апелянт вказує на те, що на досудовому слідстві відносно свідка ОСОБА_7 було винесено постанову про виділення матеріалів із кримінальної справи для проведення додаткової перевірки в порядку ст.97 КПК України, за результатами якої відносно даного свідка було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.296 КК України.

У запереченнях на апеляцію державного обвинувача, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Красногвардійського району АРК Максимова А.І. цивільний позивач ОСОБА_9 просить постанову залишити без змін як закону і обґрунтовану, а апеляцію державного обвинувача - без задоволення.

У запереченнях на апеляцію державного обвинувача, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Красногвардійського району АРК Максимова А.І. обвинувачений ОСОБА_6 просить постанову залишити без змін як закону і обґрунтовану, а апеляцію державного обвинувача - без задоволення.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких прокурор, підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності зі ст.281 КПК України повернення кримінальної справи для додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Як випливає з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 10.07.2012 року кримінальна справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування, та й, на думку колегії суддів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ході досудового слідства була допущена така його неповнота і неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його здійснення, всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону й без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Так, у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 показав, що умисел на заволодіння автотранспортом - таксі, під керуванням ОСОБА_8, у нього виник спільно з ОСОБА_7, тому останній намагався витягнути таксиста за керма, а він відповідно сів за кермо і викрав його.

Також, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спровокували конфлікт через не оплати проїзду, ОСОБА_7 його намагався витягти з-за керма, в цей момент ОСОБА_6 його вдарив і сказав ОСОБА_7, щоб він його тримав. Так як у ОСОБА_7 вийшло його витягнути з машини, то ОСОБА_6 сів за кермо і викрав автотранспорт. Крім того, ОСОБА_7 відтягав його від машини в той момент, коли ОСОБА_6 пересів на водійське сидіння і виривав з рук потерпілого рацію.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 можливо брав участь у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Таким чином, в ході досудового слідства доводи потерпілого і доводи підсудного ОСОБА_6 перевірені належним чином не були, в силу чого були порушені як права потерпілого на повне та всебічне розслідування справи та притягнення усіх винних осіб до відповідальності, так і порушені права обвинуваченого на встановлення у справі всіх обставин, які впливають на обсяг обвинувачення і мають значення при визначенні міри покарання, у разі встановлення винуватості особи.

Доводи апеляції прокурора про те, що стосовно ОСОБА_7 були виділені матеріали в окреме провадження, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до ст.26 КПК України виділення справи допускається тільки у випадках, викликаних необхідністю, якщо це не може негативно позначитися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.

У даному випадку з матеріалів кримінальної справи явно випливає, що органи досудового слідства штучно створюють умови, при яких особа, безпосередньо упізнана потерпілим, яка причетна до скоєні злочину спільно з ОСОБА_6, може уникнути кримінальної відповідальності, в силу чого це може негативно позначитися на всебічності, повноті і об'єктивності розгляду справи щодо ОСОБА_6

Крім того, судом першої інстанції правильно взято до уваги те, що слідчий ОСОБА_14 в рамках даної кримінальної справи не вжила заходів до процесуального вирішення питання щодо ОСОБА_7, не порушила кримінальну справу за ч.2 ст.289 КК України або відмовила в порушені кримінальної справи за даною статтею, а обмежилася виділенням матеріалів щодо ОСОБА_7 за фактом хуліганства в його діях.

Таким чином, питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_7 за ч.2 ст.289 КК України слідчим не вирішено.

Також, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що при досудовому слідстві необхідно витребувати документи, що підтверджують факт роботи інших осіб у ПП ОСОБА_9, документів підтверджуючих законність діяльності у вигляді надання послуг з перевезення пасажирів, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що це необхідно для визначення статусу ОСОБА_9 по справі - чи потерпілий, чи цивільний позивач.

Крім того, у справі в якості потерпілих вказані ОСОБА_10 і ОСОБА_12 В судовому засіданні встановлено, що останнім особам заподіяно матеріальну шкоду в зв'язку з тим, що ОСОБА_6 на викраденому автомобілі в'їхав в їх будинок.

Слідчим у відношенні ОСОБА_6 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.194 КК України за відсутністю складу злочину в його діяннях.

Таким чином, без порушення за цім фактом кримінальної справи, вони не можуть вважатися потерпілими у зв'язку з незаконними діями ОСОБА_6 за ст.289 КК України, пов'язаними із заволодінням автомобіля, та й на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтовано висновку про те, що вони можуть бути свідками по справі, а з питання відшкодування збитку мають право звернутися до суду в цивільному порядку.

Доводи апеляції прокурора про те, що суд першої інстанції в ході судового розгляду справи повинен був проаналізувати суперечливі показання підсудного ОСОБА_6, свідка ОСОБА_7 і потерпілого ОСОБА_8, та дати їм правову оцінку, не можуть прийняти до уваги як підстави для скасування постанови суду та колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки суперечливі показання вищезазначених осіб можуть бути усуненні в ході досудового слідства шляхом відтворення обстановки та обставин події.

Згідно ст.16-1 КПК України на суд покладається тільки функція розгляду справи, в силу чого доводи апеляції прокурора про направлення судових доручень та усунення судом неправильності досудового слідства, колегія суддів знаходить неспроможними, оскільки у відповідності до вимог ст.22 КПК України прийняття передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, покладається саме на прокурора, слідчого і особа , яка провадить дізнання.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано повернув прокурору справу для проведення додаткового розслідування, в силу допущеної органами досудового слідства неповноти і неправильності досудового слідства, та в ході якого при необхідності органам досудового слідства слід виконати слідчі дії, спрямовані на усунення неправильності і неповноти.

Таким чином, підстав для задоволення апеляцій прокурора колегія суддів не знаходить.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування постанови, в ході апеляційного розгляду не встановлено, постанова суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція - без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію державного обвинувача, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, прокурора прокуратури Красногвардійського району АРК Максимова А.І. - залишити без задоволення.

Постанову Красногвардійського району суду АРК від 10 липня 2012 року, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, повернуто прокурору Красногвардійського району АРК для організації додаткового розслідування - залишити без зміни.

Судді

Корольов М.П. Радіонов І.І. Погребняк С.М.