№ справа:108/7168/2012Головуючий суду першої інстанції:Кухарський Андрій Іванович

№ провадження:11/0190/1872/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.

СуддівРадіонова І.І., Корольова М.П.

за участю прокурора Сулейманової Д.Н.

засудженого - при секретарі -ОСОБА_6 Солодовник Т.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Керченського міського суду АРК від 10 серпня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого: 1. 26.04.2002 року Керченським міським судом АРК за ч.2 ст.187, ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2. 26.02.2003 року Керченським міським судом АРК за ст.ст.124, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 26.01.2006 року умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 26 днів; 3. 31.10.2006 року Керченським міським судом АРК за ч.1 ст.121, ч.3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.02.2012 року після відбуття строку покарання,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Керченської міської лікарні № 1 кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_8, в розмірі 1167 грн. 60 коп.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку, 10 травня 2012 року близько 16 год. ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння і знаходячись у дворі будинку 13 по вул. Променева в м. Керчі, під час спільного розпивання спиртних напоїв і раптово виниклої сварки з ОСОБА_8, навмисне наніс останньому удар ножем в область грудної клітки зліва, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння.

В апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок скасувати, кримінальну справу направити для проведення додаткового розслідування.

Свої доводи мотивує тим, що вирок є незаконним і необґрунтованим, у зв'язку з однобічністю досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, судом першої інстанції не були усунені порушення, допущені при проведенні досудового слідства, не усунені суперечності в показаннях потерпілого ОСОБА_8 і свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, не досліджені належним чином його доводи.

У своїй апеляції засуджений посилається на те, що судом не взято до уваги те, що в ході досудового слідства свідок ОСОБА_9 стверджував, що нібито їм було нанесено два удари ножем, що, на думку засудженого, суперечить висновку експерта і показаннями інших свідків.

Крім того, на думку засудженого, виявлена ОСОБА_9 ручка від ножа не може бути доказом вчинення ним злочину, оскільки, як вважає засуджений, самі свідки не змогли ствердно заявити, що дана ручка є частиною зниклого у них ножа, крім того, по ручці не можливо встановити довжину і форму клинка, а також на ручці відсутні його відбитки пальців.

Також засуджений посилається на те, що на свідка ОСОБА_12 з боку слідчого чинився тиск, в зв'язку з чим, вона свої первинні свідчення змінила.

У своїй апеляції засуджений також посилається на те, що нічим не підтверджені доводи потерпілого про те, що ножове поранення було отримано ним від нього 10.05.2012 року, крім того, на думку засудженого, немає доказів того, що потерпілий не був травмований в день звернення в лікарню через два тижні після реально конфлікту, що стався, в ході якого засуджений не заперечував, що в пориві гніву наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді ударів руками і ногами.

Крім того, на думку апелянта, судом не була досліджена причина конфлікту між ним та потерпілим.

Як вказує у своїй апеляції засуджений, свідчення його сестри ОСОБА_13 є неправдивими, оскільки, на думку засудженого, написані його сестрою ОСОБА_11, так як ОСОБА_13 є розумово-відсталою і її допит повинен бути в присутності фахівця.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких: засуджений ОСОБА_6 підтримав свою апеляцію, прокурор заперечував проти задоволення доводів апеляції засудженого ОСОБА_6, після чого, вислухавши останнє слово засудженого ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_6 в скоєнні ним злочину, за який він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи апелянта про те, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 в скоєнні ним злочину, колегія суддів виходить з наступного.

Так, засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину не визнав і пояснив, що 10 травня 2012 року вдень разом з ОСОБА_12 він прийшов у гості до своєї сестри ОСОБА_11, він дав грошей, придбали спиртне і у дворі будинку сіли за стіл сестра, ОСОБА_8, ОСОБА_10 і раніше йому незнайомий ОСОБА_9, які стали вживати спиртне, а він і ОСОБА_12 відмовилися. Близько 16 год. прийшла молодша сестра ОСОБА_13, яка раніше йому розповідала, що восени 2011 року її зґвалтував ОСОБА_8, підійшла до столу, встала біля ОСОБА_8 і кивнула. Сидячи за столом, він запитав у ОСОБА_8, торкав чи він сестру і останній розповів, що за взаємною згодою вступали в статевий зв'язок, а сестра дане заперечувала. Після цього він різко встав з-за столу і завдав ОСОБА_8 удар п'ятою ноги в область обличчя. Від удару ОСОБА_8 впав разом зі стільцем, потім піднявся і вони стали битися, завдаючи ударів один одному. ОСОБА_8 впав разом зі стільцем, потім піднявся і вони стали битися, завдаючи ударів один одному. Під час бійки, ОСОБА_8 вибіг з двору, він намагався наздогнати його і поговорити, хапав його за сорочку, однак ОСОБА_8 виривався і побіг далі, а він не став його переслідувати і разом з ОСОБА_12, яка підійшла, пішли додому. У процесі конфлікту з ОСОБА_8 ножа у нього не було і поранення йому він не заподіював.

Таким показанням засудженого ОСОБА_6 суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх неспроможними і є способом захисту з метою уникнути відповідальності, оскільки ці свідчення спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими доказами у справі.

Так, потерпілий ОСОБА_8 в своїх показаннях вказав, що 10 травня 2012 року до них прийшов ОСОБА_6 разом з ОСОБА_12, принесли пляшку горілки і стали розпивати її у дворі будинку, при цьому ОСОБА_6 також вживав алкоголь. У процесі розпивання спиртного між ним і ОСОБА_6 стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 дістав з принесеного з собою пакету ніж, став ним розмахувати, а потім наніс йому удар в ліву область грудей під ребро. Після отриманого удару він впав на землю, ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари ногами, проте йому вдалося встати і вибігти з двору, де ОСОБА_6 наздогнав його і продовжував бити. Після припинення побиття ОСОБА_6 зайшов у двір, забрав свій пакет і пішов. Після конфлікту він в лікарню не звертався, сам лікував рану, оскільки не хотів, щоб ОСОБА_6 притягли до кримінальної відповідальності, а 24 травня 2012 року йому стало погано, і його госпіталізували.

Про аналогічні обставини скоєння ОСОБА_6 щодо нього злочину, потерпілий ОСОБА_8 підтвердив 29.05.2012 року, як при проведенні відтворення обстановки та обставин події за його участю та участю судово-медичного експерту (а.с.84), так і в ході проведення очної ставки з ОСОБА_6 (а.с.86-87).

Підстав сумніватися в достовірності показань потерпілого ОСОБА_8 у колегії суддів немає, оскільки ОСОБА_6 бачив його в перший раз, жодних стосунків між ними до конфлікту не було, в заяві до міліції, судово-медичному експерту, тобто з самого початку ОСОБА_8 показував, що ножове поранення заподіяв йому ОСОБА_6 і його свідчення підтверджуються іншими об'єктивними доказами. Яких-небудь даних, які свідчили б про обмову потерпілим засудженого, у справі немає, не вказав про наявність таких і сам засуджений.

Достовірність показань потерпілого ОСОБА_8 повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншими доказами у їх сукупності, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі.

Так, з показань свідка ОСОБА_11 випливає, що 10 травня 2012 року після 12:00 до них додому прийшов її брат ОСОБА_6 з ОСОБА_12, у будинку також знаходилися її співмешканець ОСОБА_8, його мати ОСОБА_10 і ОСОБА_9, і через деякий час стали у дворі будинку розпивати спиртне. В один із моментів брат дістав з пакета ножа, трохи відійшов убік з ОСОБА_8 і в процесі конфлікту наніс останньому удар ножем у ліву область грудей. Після удару ОСОБА_8 вибіг з двору, а брат побіг слідом. Вона також з ОСОБА_10 і ОСОБА_9 вибігли на вулицю і побачили, що ОСОБА_8 лежить на землі, а ОСОБА_6 завдає йому ударів ногами. ОСОБА_10 питалася витягнути ОСОБА_6, стала кричати, що викличе міліцію, після чого ОСОБА_6 забіг у двір і пішов. У ОСОБА_8 з рани текла кров, проте він відмовився викликати швидку допомогу і міліцію.

Про аналогічні обставини заподіяння ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень вказали у своїх показаннях і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, досліджених у судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України, однак при цьому остання показала, що не бачила, як ОСОБА_6 конкретно завдав удару ножем ОСОБА_8

Такі свої показання свідки ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили при проведенні очних ставок з ОСОБА_6, наполягаючи на них і викриваючи його в скоєнні злочину (а.с.46-48, 49-51, 56-59).

Також 26.05.2012 року при відтворенні обстановки та обставин події на місці у присутності судово-медичного експерта свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 показали і розповіли яким чином ОСОБА_6 наніс ножове поранення ОСОБА_8, а ОСОБА_9 до того ж показав місце поряд з будинком, куди він викинув виявлену у дворі рукоятку ножа у вигляді голови коня і яка була потім виявлена (а.с.60-61, 62-64).

Таким чином, показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 в ході конфлікту засудженим ОСОБА_6 узгоджуються між собою та показаннями самого потерпілого ОСОБА_8

Про достовірність показань потерпілого ОСОБА_8 і свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 свідчить висновок судово-медичної експертизи № 208 від 20.07.2012 року, згідно яким потерпілому ОСОБА_14 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини зліва з вхідною раною в 8-ом міжребер'ї зліва по передній пахвовій лінії; різаної рани в лівій підщелепної області. Сліпе проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від колючо-ріжучого впливу гострого предмету, не виключено, клинка ножа; різана рана в лівій підщелепної області утворилася від дотичної ріжучої дії гострого предмету, не виключено, леза ножа і усі тілесні ушкодження утворилися в термін, не виключено 10 травня 2012 року, і могли бути заподіянні однією і тією же зброєю. Сліпе проникаюче колото-різане поранення грудної клітини супроводжувалося в динаміці розвитком загрозливого для життя стану - напруженого гемопневмоторокса і за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Різана рана в лівій підщелепній області відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с.131-132).

Доводи засудженого про те, що нічим не підтверджені показання потерпілого про те, що ножове поранення було отримано ним від нього 10.05.2012 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спростовуються, як висновком судово-медичної експертизи № 208 від 20.07.2012 року, згідно з яким усі тілесні ушкодження утворилися в термін, не виключено 10 травня 2012 року (а.с.131-132), так і показаннями експерта ОСОБА_15, даними ним у ході досудового слідства (а.с.85), де він пояснив, що враховуючи характер і локалізацію ушкоджень зафіксованих в ході огляду ОСОБА_8, яке проводилося 25.05.2012 року, вважає, що освіта даних ушкоджень при обставинах, способом (однократного удару клинка ножа), а також у вказаний ним час (10.05.2012 року) не виключається. Після нанесення даного ушкодження ОСОБА_8 міг здійснювати самостійні активні дії до моменту надходження в стаціонар (24.05.012 року).

Також не можуть бути визнані обґрунтованими доводи засудженого про те, що виявлена ОСОБА_9 ручка від ножа не може бути доказом вчинення ним злочину, оскільки із показань свідка ОСОБА_11 випливає, що через кілька днів після конфлікту, ОСОБА_9 їй розповів, що знайшов у дворі будинку ручку від ножа у формі голови коня і викинув її в траву на вулиці, такий самий ніж висів на килимі в будинку і коли вона подивилася, ножа на килимі не було і зрозуміла, що саме цим ножем брат підрізав ОСОБА_8 Крім того, полімерна ручка у вигляді голови коня була визнана речовим доказом та долучена до матеріалів справи (а.с.101).

Доводи засудженого про те, що свідчення його сестри ОСОБА_13 є неправдивими у зв'язку з тим, що вона є розумово-відсталою і її допит повинен бути в присутності фахівця, є необґрунтованими, оскільки допит свідка ОСОБА_13 на досудовому слідстві був проведений відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, з участю особи, яка її розуміла, тобто з ОСОБА_11

Також є необґрунтовані доводи засудженого про те, що на свідка ОСОБА_12 з боку слідчого чинився тиск, оскільки на досудовому слідстві даний свідок давала показання без психічного і фізичного впливу з боку працівників міліції, скарг з боку ОСОБА_12 не надходило.

Наведені докази, зокрема, свідчення потерпілого ОСОБА_8 і свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_6 такого злочину, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, при встановлених в ході досудового та судового слідства обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті в ході досудового слідства і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_6 в скоєнні ним злочину, за викладених у вироку обставин, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.121 КК України.

Таким чином, підстав для скасування вироку колегія суддів не знаходить.

При призначенні покарання судом першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України належним чином враховані ступінь і характер суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_6 злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується задовільно, неодноразово судимий, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, передбачених ст.ст.66, 67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням усього викладеного, беручи до уваги обставини вчинення злочину, а також вчинення засудженим злочину у період непогашеної судимості, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкцій статті, за якою він визнаний винним, з реальним його відбуванням.

Призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особам.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Керченського міського суду АРК від 10 серпня 2012 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Корольов М.П.