ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 5011-15/948-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Хандуріна М.І.,

суддів:Білошкап О.В.,

Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" та Ракон Портфоліо інк.

на ухвали та постановугосподарського суду м. Києва від 20.12.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року

у справі № 5011-15/948-2012 господарського суду м. Києва

за заявою доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК"

про визнання банкрутом,

за участю представників: від кредитора ОСОБА_4 - ОСОБА_5, дов. б/н від 11.06.2011 року; від розпорядника майна Гороховського А.В. - ТОВ "ДСЛК" - Астрейко В.В., дов. № 48 від 24.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) порушено провадження у справі № 5011-15/948-2012 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" (далі - ТОВ "ДСЛК").

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року у справі № 5011-15/948-2012 (суддя - Пасько М.В.) за результатами попереднього засідання визнано кредиторами ТОВ "ДСЛК" ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на суму 7 992 193 грн. та ОСОБА_4 на суму 67 561,83 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 8 059 754, 83 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року у справі № 5011-15/948-2012 (суддя - Пасько М.В.) в задоволенні заяви компанії Ракон Портфоліо інк. про визнання грошових вимог у розмірі 1 320 000 грн. та заяви компанії Єврофінанс Лімітед про визнання грошових вимог у розмірі 2 760 000 грн. до ТОВ "ДСЛК" - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., суддя - Разіна Т.І., суддя - Сотніков С.В.) клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі № 5011-15/948-2012 про банкрутство ТОВ "ДСЛК", шляхом вжиття заходів забезпечення позову в формі накладення арешту на нежитлові приміщення (літера А), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (раніше Червоноармійська) будинок 2, загальною площею 1 410,9 кв.м. - задоволено. Накладено арешт на нежитлові приміщення (літера А), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (раніше Червоноармійська) будинок 2, загальною площею 1 410,9 кв.м. Апеляційні скарги ТОВ "ДСЛК", Ракон Портфоліо інк. залишено без задоволення, а ухвали господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року у справі № 5011-15/948-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 8 059 754, 83 грн. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012, ТОВ "ДСЛК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "ДСЛК" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 6, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також, не погоджуючись із ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року, якою відмовлено в задоволенні заяви компанії Ракон Портфоліо інк. про визнання грошових вимог у розмірі 1 320 000 грн. до ТОВ "ДСЛК" та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Ракон Портфоліо інк., в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "ДСЛК" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 1, 6 Закону про банкрутство, ст. 67 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду поданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та поданих кредиторами заяв, господарський суд першої інстанції визнав та включив до реєстру вимоги наступних кредиторів:

- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у розмірі 7 992 193 грн., що є податковою заборгованістю з податку на прибуток та нарахована згідно повідомлення-рішення № 0006282312/0 від 19.08.2010 року, яке було винесено на підставі акта про результати документальної невиїзної перевірки щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з платниками податків Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго";

- ОСОБА_4 на суму 67 561,83 грн., з яких 24 232,25 грн. підтверджуються рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2 183/04 від 26.05.2004 року; 35 287,82 грн. - інфляційні витрати; 5 815,76 - 3% річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання; 1073,00 грн. - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, 40,00 грн. - витрати за внесення до Єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство інформації щодо кредитора та його грошових вимог.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "ДСЛК" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року у справі № 5011-15/948-2012 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_4 на суму 67 561,83 грн., дійшов висновку про правомірність визнання вимог цього кредитора судом першої інстанції.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Також, як вбачається з матеріалів справи, з заявою про визнання кредитором ТОВ "ДСЛК" звернулось Ракон Портфоліо інк. на суму 1 320 000, 00 грн.

Перевіривши обґрунтованість грошових вимог Ракон Портфоліо інк. поданими документами, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у визнанні його вимог до ТОВ "ДСЛК".

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Відповідно до положень цієї ж статті конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги Ракон Портфоліо інк. виникли на підставі Договору про загальне юридичне обслуговування № 1-ЮП/2011 від 01.06.2011 року та акту приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2012 року.

У відповідності до п. 4.1.2 Договору, вартість послуг, наданих Ракон Портфоліо інк. по даному Договору становить 120 000 грн. на місяць.

Пунктом 4.1.1 Договору про загальне юридичне обслуговування встановлено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на підставі виставлених юридичним радником рахунків протягом 24-х місяців з дати підписання акту приймання-передачі послуг за рік.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що акт приймання-передачі по Договору про загальне юридичне обслуговування було підписано 28.04.2012 року.

Враховуючи приписи п. 4.1.1 Договору про загальне юридичне обслуговування, вимога кредитора щодо сплати боржником заборгованості виникла з моменту підписання акту приймання-передачі, тобто з 28.04.2012 року.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДСЛК" порушено 30.01.2012 року, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі і постанові дійшли обґрунтованих висновків, що вимоги Ракон Портфоліо інк. виникли після порушення провадження у справі, а отже є поточними та не підлягають включенню до реєстру вимогкредиторів.

Щодо посилань скаржника Ракон Портфоліо інк. на те, що судом апеляційної інстанції неправомірно було застосовано ст. 67 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає їх безпідставними, виходячи з такого.

Ст. 12 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що існують підстави вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів у вигляді накладення арешту на належне боржнику майно.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що ухвали господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" та Ракон Портфоліо інк. залишити без задоволення.

Ухвали господарського суду м. Києва від 20.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5011-15/948-2012 залишити без змін.

Головуючий М.І. Хандурін

Судді О.В. Білошкап

В.Я.Погребняк