УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 2/0117/25/11 Головуючий суду першої інстанції:Копичинський О.В.
№ провадження: 22-ц/190/3254/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.
"30" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Хмарук Н.С.
Суддів:Сінані О.М., Рошка М.В.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 і ОСОБА_8, 3-я особа виконавчий комітет Сакської міської ради про знесення самочинної будівлі, поновлення порушених прав, звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки, проведення її в первісний стан, поновлення межі, за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Сакської міської ради АР Крим про встановлення земельного сервітуту
за апеляційною скаргою ОСОБА_6
на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про знесення самочинно збудованого літнього будиночку АДРЕСА_1, про поновлення порушених прав шляхом звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки, площею 194 м2 в секторі АДРЕСА_2, що знаходиться у її користуванні на підставі договору оренди від 08.11.2004 року та приведення її в первісний стан, про поновлення межі.
02 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на літній будиночок АДРЕСА_1
Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року заяву ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правих підстав для вжиття відповідних заходів.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Матеріали справи не містять даних, на підставі яких можна зробити висновок, що відповідачі мають намір відчужити літній будиночок АДРЕСА_1 та невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, а також утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладені обставини, норми процесуального законодавства та роз'яснення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, при цьому вимог ст.ст.151-153 ЦПК України, які регулють підстави, засоби та розгляд заяви про забезпечення позову, судом не порушено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, які були предметом розгляду суду першої інстанції та висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, ухвала суду залишенню без змін.
Оскільки при подачі апеляційної скарги ОСОБА_6 не сплатила судовий збір, на підставі положень ст. 88 ЦПК України з неї підлягає стягненню судовий збір в розмірі 114, 70 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у розмірі 114, 70 грн. на рахунок УДКСУ у м. Сімферополі АРК, 22030001 (судовий збір), код ЄДРПОУ 38040558, Банк отримувач - ГК ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, Код (МФО) банку 824026, рахунок № 31214206780002. Призначення платежу: судовий збір, за заявою ОСОБА_6, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь), код 05383075.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Н.Хмарук О.Сінані М.Рошка