Ц.с.№2-1421/07

РІШЕННЯ

іменем України

29 листопада 2007 року Обухівський районний суд Київської області в

складі:

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Наплеті І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великодмитровицької сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності,

установив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначив, що він разом з зацікавленою особою є дітьми подружжя ОСОБА_1 - Володимира та Валентини. З часом спільне життя батьків не склалося і шлюб між ними був розірваний. Після розірвання шлюбу вони всі проживали разом. Батько під час життя, будучи працівником сільськогосподарського підприємства, отримав право на земельну частку (пай) площею 2,57 га. в с Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, але право установчій документ на земельну ділянку не отримав. Даний документ був виданий після смерті батька. Після його смерті позивач отримав орендну плату за дану земельну ділянку, але, в зв'язку з сімейними обставинами, не оформив спадщини в встановлені строки. Реалізуючі своє право спадкоємця він звернувся до нотаріальної контори в цьому році, де його повідомили, що дане питання необхідно вирішити в судовому порядку, в зв'язку з чим просить визнати його власником земельної ділянки.

В попередньому судовому засіданні позивач свій позов підтримав і просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але, листом №288 від 26 листопада 2007 року, суд повідомив, що позов визнає та не заперечує проти його задоволення і просить розглядати справу без їх участі, а тому суд керуючись ч. 4 ст.130 ЦПК України в порядку встановленому ст.. 174 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.

Зацікавлена особа в попередньому судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову.

Суд вислухавши позивача, зацікавлену особу, перевіривши матеріали справи установив наступне.

Позивач з зацікавленою особою по справі є рідними братами, а їх батьком є ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, (а.с.4), визнається в "судовому засіданні, а тому не підлягає доказуванню.

29 серпня 1991 року ОСОБА_2, батько позивача та зацікавленої особи, розірвав шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, (а.с.5)

05 березня 2000 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.(а.с.6)

14 серпня 2000 року на ім'я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,57 га. в с Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, що підтверджується копією сертифіката, (а.с.7)

Встановивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а згідно статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, тим самим після смерті батька до складу спадщини вийшло - право на земельну ділянку (пай).

Спадкоємцями , згідно статті 1222 ЦК України, за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а згідно статті 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, а тому суд вважає, що позивач є належною особою, тобто належним позивачем та спадкоємцем і його звернення до суду є правомірним .

Це також підтверджується статтею 1217 ЦК України, згідно якої встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а в нашому випадку заповіт відсутній, тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а з матеріалів справи вбачається, що позивач разом з третьою особою відносяться до спадкоємців першої черги, будь-які інші спадкоємці відсутні.

2

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, а як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, останній постійно проживаючі з батьком фактично прийняв спадщину, тим самим набув право на спадкове майно.

Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому суд вважає, що позивач набувши право на спадкове майно набув на нього правомірно право власності, так як це відповідає законодавству України і на час розгляду справи відсутнє будь-яке рішення суду, вказуючи на незаконність набуття позивачем права власності, а тому суд, для захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати його власником спадкового майна.

При цьому третя особа, маючі рівні з позивачем права спадкоємців, не заперечує проти задоволення позову, тобто визнання позивача власником даного майна, тим самим вона не оспорює визнання за позивачем права власності.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.. ст.. 10, 15, 59, 60, 130, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 328,316,1216,1217,1218,1222,1226,1258,1268 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку (пай) - розміром 2,57 га. в селі Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області, яка належала, померлому 09 березня 2000 року, ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.