ГАГАРІНСКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Єд.Ун. №763/3389/13-к

1-кп/763/170/13

ВИРОК

Іменем України

04 червня 2013 року м. Севастополь

Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:

Головуючого-судді Щербакова В.В.

при секретарі Сидорук М.А.,

з участю державного обвинувача старшого прокурора прокуратури Гагаринского району міста Севастополя Рикунова Д.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201214005000160 від 24 листопада 2012 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, громадянина України, маючого середню технічну освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 23.04.1999 року Гагарінський районним судом міста Севастополя за ст. 206 ч. 1 КК України (в редакції 1960 р.) до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік; 22.09.2000 року Гагарінський районним судом міста Севастополя за ст. 229-6 ч. 2, 229-1 ч. 1, 42 КК України (в редакції 1960 р.) засуджений до 3 років позбавлення волі. Звільнений 28.03.2002 року на підставі ст. 52 умовно-достроково, не відбутий термін 1 р. 3 місяця 16 діб; 14.05.2004 року Гагарінський районним судом міста Севастополя за ст. 186 ч. 2, ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК Укр. від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки; 21.02.2006 року Гагарінський районним судом міста Севастополя за ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2, 307 ч. 2, 69, 70 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05.09.2008 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково, не відбутий термін 1 рік 2 місяця 18 діб; 01.10.2012 року Гагарінським районним судом м. Севастополя по ч. 2 ст. 185, 395, 70, 71 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. Звільнений 16.03.2013 року по відбуванню терміну покарання.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим маючи не зняту в установленому законом порядку судимість, 28.09.2012 року близько 21:50 години знаходячись в приміщенні магазину ТОВ «Еко», розташованого за адресою: місто Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, 27, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу спробував таємно викрасти майно, яке належало ТОВ «Еко», для чого взяв з прилавку магазину товари на загальну суму 123,20 грн. а саме: два батона ковбаси ХМК «Радянська» загальною вагою 0,764 г вартістю 68,30 грнивен, ковбасу «Камо Президентська» вагою 0,308 г вартістю 28,40 гривен, ковбасу «Камо Брауншвейгська» вагою 0,288 г вартістю 26,50 гривен, які поклав собі під куртку. Однак, ОСОБА_2 не виконав усіх дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як при виході з магазину «Еко» його протиправні дії були припинені охоронцями вказаного магазину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину в вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 28.09.2012 року він прийшов до ТОВ «Еко». В магазині він взяв 4 палки ковбаси та вирішив їх викрасти в зв'язку з тим, що йому не вистачало грошей. Дві палки ковбаси він поклав собі під куртку а дві держав в руках, після чого не оплатив товар прошов за касову зону магазину, де був затриманий працівниками магазину та в подальшому направлений до Гагарінського РВ. В скоєному щиро кається.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченим не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати його дії за ч.3 ст.15- ч.2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, якщо особа с причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Потерпілих від кримінального правопорушення не має, згідно заяви представника магазина ТОВ «Еко» майнова шкода підприємству не завдана та підприємство не бажає до залучення їх у провадження в якості потерпілих, цивільний позов підприємством не заявлявся.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 66 КК України, під час досудового розслідування може бути щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудного, який раніш судимий, характеризується посередньо, має ряд тяжких хронічних захворювань, обставину, що пом'якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання в вигляді обмеження волі. Також суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ст..75 ч.1 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених ст.76 п.п. 2, 3, 4 ч. 1 КК України.

Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов, судові витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання в виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази вважати поверненими за належністю.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів через Гагарінський районний суд міста Севастополя..

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

З оригіналом згідно

Вирок не набрав чинності

Головуючий по справі

Суддя Гагарінського районного суду

м. Севастополя В.В.Щербаков