ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.06.2013 Справа № 907/243/13
Розглянувши матеріали справи
За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
До відповідача Товариства з додатковою відповідальністю „Мукачівський верстатозавод", смт. Кольчино Мукачівського району
Про стягнення 2181513,92 грн. заборгованості, у тому числі 1881062,16 грн. прострочений кредит, 142626,31 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 144043,20 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 13782,25 грн. комісійна винагорода за користування кредитною лінією
Головуючий суддя Якимчук Л.М.
За участю представників сторін:
Від позивача - Білець І.А., представник по дов. від 26.09.2012;
Від відповідача -не з'явився.
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Мукачівський верстатозавод", смт. Кольчино Мукачівського району, про стягнення 2181513,92 грн. заборгованості за кредитом, у тому числі 1881062,16 грн. прострочений кредит, 142626,31 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 144043,20 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 13782,25 грн. комісійна винагорода за користування кредитною лінією.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Пояснює, що заборгованість у розмірі 2181513,92 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема, кредитним договором про відкриття кредитної лінії №1-1/2010 від 09.04.2010, Договором про внесення змін №1 від 31.03.2011, Договором про внесення змін №2 від 08.04.2011, Договором про внесення змін №3 від 29.05.2011, Договором про внесення змін №4 від 28.08.2012, банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача, розрахунком позовних вимог.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав. Разом з тим, у судовому засіданні 10.05.2013 повідомляв суд про можливість мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, у зв'язку з чим судом продовжено строк розгляду даної справи на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, однак такої угоди до суду подано не було, тому, у зв'язку з відсутністю відзиву на позов, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк„ та товариством з додатковою відповідальністю „Мукачівський верстатозавод" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1-1/2010 від 09.04.2010, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1900000 грн. (ліміт кредитної лінії) на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (пункт 2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору (із внесеними змінами) встановлено, що датою остаточного повернення кредиту є 30 вересня 2011 року.
Згідно з пунктом 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 24 (двадцять чотири) проценти річних.
За договором про внесення змін №2 від 08.04.2011, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19,5 (дев'ятнадцять цілих і п'ять десятих) процентів річних.
Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Згідно пункту 3.3 (зі змінами, внесеними Договором про внесення змін №2 від 08.04.2011) за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 1,2 процентів річних від ліміту кредитної лінії.
Одним з обов'язків позичальника (відповідача) за пунктом 4.2.2 договору є своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки, що кореспондує праву позивача за пунктом 4.3.4 договору вимагати від позичальника сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим Договором, зокрема, у випадку, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по оплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.
На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит на суму 1900000 грн., що підтверджено банківською випискою та визнано представником відповідача.
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань у частині повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до суду для стягнення такої заборгованості у примусовому порядку.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з огляду на наступне.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст. 1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У даному випадку, відповідачем всупереч вказаних норм права порушено умови договору щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісії за управління кредитом (пункти 2.1, 3.3, 4.2.2 договору).
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано факт порушення оплати заборгованості по кредиту у строк до 30 вересня 2011 року (пункт 2.2), заборгованість по процентах за користування кредитом, а також по сплаті комісії за управління кредитом, суд на підставі ст.ст. 526, 625, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, пунктів 2.1, 3.3 та 4.2.2 договору стягує з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 1881062,16 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 142626,31 грн. та комісійну винагороду за управління кредитною лінією у розмірі 13782,25 грн.
Позивач також нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту, погашення відсотків за користування кредитом та сплату комісійної винагороди у розмірі 144043,20 грн., яка підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.3 договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Отже, у даному випадку до стягнення підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період 05.09.2012-04.03.2013 у розмірі 138766,87 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 04.09.2012-04.03.2013 у розмірі 4733,50 грн., нарахована позивачем у відповідності до ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, п. 5.3 договору та перевірена судом.
У частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди за період 04.09.2012-04.03.2013 у розмірі 542,83 грн. належить відмовити, з огляду на відсутність в укладеному між сторонами договорі положення стосовно відповідальності за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у вигляді нарахування пені
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Мукачівський верстатозавод" (Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Фрідяшівська, 1, ід.код: 05723430) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ: 00039002) 2180971,09 грн. (два мільйони сто вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят одну грн. 09 коп.) заборгованості, у тому числі 1881062,16 грн. заборгованість по кредиту, 142626,31 грн. борг по відсотках за користування кредитом, 13782,25 грн. заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитною лінією та 143500,37 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом, а також 43619,42 грн. (сорок три тисячі шістсот дев'ятнадцять грн. 42 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.
3. У іншій частині позову відмовити.
Судові витрати у цій частині покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 05.06.2013.
Суддя Л. М. Якимчук