№ справа:106/5933/12Головуючий суду першої інстанції:Шилова Олена Миколаївна

№ провадження:11/190/659/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСклярова В.М.

СуддівСоловйова М.В., Петюшевої Н.М.

за участю прокурора Ярошенко Л.Д.

засудженогоОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_6 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.01.2013 року,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровокан Вірменія, громадянина Вірменії, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 20 лютого 2002 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ст. ст. 140 ч. 2, 185 ч. 2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 17.03.2005 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 8 місяців 12 днів; 2) 04 травня 2006 року Євпаторійським міським судом АР Крим за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 28.01.2011 року за відбуттям терміну покарання,

засуджено за ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України, та призначено покарання:

за ст. 186 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 1 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, до відбуття остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілих: ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 15 гривень, ОСОБА_9 у сумі 1273 гривень, ОСОБА_10 суму 3700 гривень, ОСОБА_11 у сумі 700 гривень.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 23 лютого 2012 року біля 21 години, ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 60 розташованого по пр. Перемоги м. Євпаторії АР Крим, умисно, діючи з корисливих мотивів, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 2710», чим заподіяв ОСОБА_12 матеріальної шкоди у сумі 1273 гривень.

8 березня 2012 близько 21 години, він же перебуваючи біля входу в кафе-бар «Танжер» у м. Євпаторії АР Крим, умисно, діючи з корисливих мотивів, шляхом ривка, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 6300», після чого з місця злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди у сумі 315 гривень.

23 березня 2012 близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи в парку атракціонів, розташованому в м. Євпаторія АР Крим, умисно, діючи з корисливих мотивів, підійшов до сидячої на лавці ОСОБА_13 і шляхом ривка з рук, відкрито викрав мобільний телефон «Самсунг», і лежачу поруч з нею на лавці сумку жіночу, після чого з викраденим спробував зникнути, проте потерпіла побігла за ним. ОСОБА_6 з метою утримання викраденого, застосувавши фізичне насильство, що відноситься до легких, з місця злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 4600 гривень.

02 березня 2012 близько 21 години ОСОБА_6, знаходячись біля будинку № 10 розташованого по вул. Ситнікова м. Євпаторія АР Крим, умисно, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, підійшов до раніше незнайомої ОСОБА_11 і шляхом кількох ривків викрав з рук потерпілої жіночу шкіряну сумку. Застосував до потерпілої фізичне насильство, внаслідок чого їй були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров'я, тривалістю понад 21 день, після чого з місця злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень.

В апеляції засуджений, ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати і припинити кримінальне переслідування, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неодноразове порушення судом його прав на захист.

Заслухавши доповідача, засудженого, який просив задовольнити апеляцію, вислухавши прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінені судом і детально викладені у вироку.

Визнаючи засудженого винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що всі доводи засудженого про нездійснення ним цих злочинів, є лише способом уникнути відповідальності за скоєний.

Вина засудженого за епізодом вчинення злочину щодо ОСОБА_14 підтверджується даними протоколу прийняття заяви від ОСОБА_14 про грабіж скоєний 23 лютого 2012 року, крім того, протоколом пред'явлення фотознімків і даними для впізнання (а. с. 135 том 1), відповідно до якого потерпілий вказав на ОСОБА_6, як на особу яка вчинила розкрадання його мобільного телефону «Нокіа 2710».

З протоколу явки з повинною від 07.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_6 вказав як познайомився з чоловіками, з якими розпивав спиртні напої і вказав, як вихопив телефон у чоловіка, який у подальшому був ним проданий на ринку «Універсам» (том 1 л. д. 135).

Крім зазначеного, вина засудженого підтверджується і показами потерпілого, достовірність показів якого сумнівів не викликає.

Суд першої інстанції, перевіривши усі доводи засудженого дані ним на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні, за результатами їх ретельного дослідження в сукупності з іншими доказами у справі, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого за цим епізодом.

По епізоду грабежу майна потерпілого ОСОБА_8, вина засудженого повністю доведена і підтверджується наступними даними матеріалів справи.

Відповідно до протоколу обшуку від 04.04.2012 року (а. с 24-25 том 1), в ході якого за місцем проживання засудженого в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено на сходовій клітці в під'їзді між сьомим і восьмим поверхом, під тумбою квітів, мобільний телефон «Нокіа 6300», в корпусі чорно-срібного кольору, який у подальшому був опізнаний потерпілим (а. с 116 том 1 ).

Крім наведеного, вина засудженого за даним епізодом підтверджена:

- даними протоколу огляду та вилучення речових доказів (том 1 а. с. 117);

- даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 опізнав ОСОБА_6, та вказав як на особу, що відкрито заволоділа його майном;

- даними протоколу впізнання від 6 квітня 2012, в ході якого свідок ОСОБА_15 опізнала ОСОБА_6, як особу з яким потерпілий заходив в бар «Танжор» (а. с. 108 том 1).

Покази потерпілого ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_15 колегія суддів вважає послідовними, підтвердженими даними матеріалів справи.

Доводи засудженого стосовно мобільного телефону потерпілого «нокиа 6300», який було знайдено за місцем його проживання і версія засудженого про те, що він його купив у березні 2012 року у громадянина ОСОБА_16 не знайшла свого підтвердження, як в ході досудового, так в ходу судового слідства.

Судом першої інстанції, для перевірки доводів засудженого в цій частині, був допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, який повністю спростував доводи засудженого (а. с 250 - 251 том 2).

Таким чином, суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини скоєного засудженим злочину, перевірив доводи засудженого в цій частині і мотивував свій висновок.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вина засудженого за цим епізодом повністю доведена.

У частині доведеності вини ОСОБА_6 у скоєнні грабежу майна потерпілої ОСОБА_13, то по цьому епізоду судом першої інстанції, були досліджені всі необхідні докази, які мали значення для правильного вирішення справи.

З протоколу прийняття явки з повинною від ОСОБА_6 вбачається, що засуджений детальним чином вказав обставини скоєного ним злочину. Крім того, за місцем проживання ОСОБА_6 був виявлений і вилучений мобільний телефон «Самсунг СТ 5212» в корпусі бардового кольору, який знаходився у внутрішній кишені куртки, що підтверджується даними протоколу обшуку проведеного за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22-24 том 1).

Судом першої інстанції, була опитана потерпіла ОСОБА_13, що пояснила обставини скоєного ОСОБА_6 злочину, крім показань самої потерпілої, її свідчення підтверджені іншими доказами у справі:

- даними протоколу пред'явлення фотознімків предметів для впізнання від 18.04.2012 року, в ході якого потерпіла впізнала вкрадений у неї мобільний телефон «Самсунг С 5212» (к. д. 81 том 1);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 90, відповідно до якого у ОСОБА_13 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на лівій нозі, які за ступенем тяжкості відносяться до легких (а. с. 88 том 1);

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 04.04.2012 року, в ході якого ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_6, як особу, що вчинила відкрите викрадення належного їй майна (а. с. 28-29 том 1);

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_13 і ОСОБА_6, в ході якої потерпіла підтвердила, надані нею свідчення в ході пред'явлення особи для впізнання, про те що саме ОСОБА_6 скоїв грабіж.

У ході судового засідання, судом першої інстанції були опитані свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, свідчення яких є послідовними, логічними і підтверджуються матеріалами справи.

У ході досудового слідства засудженим в якості особи, який продав йому телефон був зазначений ОСОБА_20 (а. с. 14-15 том 1). У ході судового засідання був допитаний і цей свідок, який спростував версію засудженого про непричетність до скоєного (а. с 242 - 243 том 2).

Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що як у випадку з майном потерпілого ОСОБА_8, а також щодо зазначеного потерпілого ОСОБА_6 за вказаних обставин, дає свідчення на свою користь ситуативно, пристосовуючись до них по мірі необхідності.

По розбійному нападу стосовно ОСОБА_11 вина засудженого повністю доведена, наступними доказами по справі:

- даними протоколу огляду місця події від 02.03.2012 року з фото таблицями (а. с. 139-140 том 1);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 85 від 06.04.2012 року, відповідно з яким у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки, які відноситься до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тривалістю більше 21 день (а. с 217 том 1);

- даними протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 07.04.2012 року (а. с 213 том 1);

- даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 20.04.2012 року (а. с 221 том 1);

- даними протоколу огляду та долучення речових доказів (а. с. 222 том 1).

За цим епізодом розбійного нападу, засуджений у добровільному порядку вказав працівникам міліції про місце, де він сховав сумку з документами і ключами на території парку атракціонів в м. Євпаторії, яка в присутності понятих була виявлена та вилучена.

Аналіз та оцінка наведених доказів, повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні і дає підстави колегії суддів вважати обґрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_6.

Всі зібрані на досудовому та судовому слідстві докази свідчать про скоєння ОСОБА_6 злочинних діянь і в сукупності підтверджують його вину.

Істотних порушень норм кримінально - процесуального законодавства у ході досудового та судового слідства колегія суддів не встановила, а правова кваліфікація дій ОСОБА_6 відповідає тому, що фактично було скоєно ним і вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, і за ч. 1 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Доводи засудженого ОСОБА_6 про те, що він не був забезпечений перекладачем при розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є безпідставними.

Як вбачається з протоколу судового засідання в порядку ст. 263 КПК України 1960 року були роз'яснені його права, де він заявив, що в послуг перекладача не потребує та відмовся від наданого йому перекладача ОСОБА_21 (а. с 196, 207 том 2).

Судом першої інстанції були задоволені інші його клопотання засудженого, і зокрема, процес судового слідства фіксувався технічним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції також не допущено порушень прав засудженого ОСОБА_6 на захист. Так, в ході досудового слідства, так і в ході судового засідання засудженому надано захисника, для захисту його прав та інтересів.

Не вбачається і в матеріалах справи будь-яких даних, що вказують на застосування недозволенних методів ведення слідства або істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні слідчих дій та збиранні доказів, на що посилається в апеляції засуджений. За заявами засудженого прокуратурою м. Євпаторії проведена перевірка, в ході якої твердження засудженого про застосування стосовно нього недозволенних методів ведення слідства не знайшли свого підтвердження і в матеріалах справи міститься постанови прокуратури м. Євпаторії від 22.05.2012 року, 19.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно старшого слідчого Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АРК ОСОБА_22, оперуповноважених ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 за ст. ст. 127, 364, 365 КК України на підставі ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року(а. с. 78 том 2, а. с. 234 том 2).

Крім цього, у матеріалах справи міститься протокол особистого огляду особи водворенної до ІТТ Євпаторійського МВ на предмет наявності тілесних ушкоджень, згідно якого зафіксована наявність на правій руці вишче лігтя синець, подряпини на зап'ясті правої і лівої (кисті) руки, на правій коліні мається синець (а. с. 42 том 1).

Згідно висновку експерта за № 227 від 04 квітня 2012 року вбачається, у ході проведення експертизи були встановлені тілесні ушкодження у виді синців на правому плечі і правому колінному суглобі, подряпини в проекції лівого лучезап'ясного суглоба, які утворилися від дії тупих предметів, у строк який не суперечить 03.04.2012.

У ході судового засідання судом першої інстанції був опитаний судово-медичний експерт ОСОБА_26, який проводив наведену експертизу і зазначив, що подряпини в проекції лівого лучезап'ясного суглоба, утворились скоріш за все від наручників, оскільки було дві паралельні лінії, синці блідо-синюшного кольору (а. с. 251 том 2), наведені свідчення також узгоджуються з показами свідка ОСОБА_25, який пояснив, що при водворенні до ІТТ були присутні адвокат ОСОБА_27, та судово-медичний експерт ОСОБА_26 і зазначив, що усі тілесні ушкодження, які зафіксовані судово-медичним експертом були у ОСОБА_6 на момент його затримання, оскільки той опирався і намагався втекти, чинив опір (а. с. 231 том 2).

Експерт ОСОБА_26 у ході судового засідання також зазначив, що при первинному огляді ОСОБА_6 він не бачив тілесних ушкоджень у виді перелому п'ясної кості, та зазначені тілесні ушкодження утворилися вже після того, як він оглянув засудженого і цей перелом міг утворитися від удару кулаком об стіну, оскільки в нього були пошкоджені кістки фалангів пальців (а. с. 251 том 2).

Враховуючи все вищевикладене, доводи засудженого про незаконні методи ведення слідства, про зацікавленість свідків у справі, які є працівниками міліції та про обвинувальний ухил судового слідства, суд першої інстанції обґрунтовано їх визнав, як обрана тактика захисту, спрямована на ухилення від покарання за скоєне.

При вирішенні цивільного позову суд першої інстанції врахував обставини справи та вірно визначив розмір відшкодування матеріальних збитків потерпілим. Передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду в частині вирішення цивільних позовів немає.

На переконання колегії суддів, є необґрунтованими і доводи про порушення його права на захист, оскільки за матеріалами справи його захисник був допущений своєчасно.

Апеляційні доводи ОСОБА_6 про однобічність судового слідства є необґрунтованими, оскільки не містять конкретних відомостей про те, у чому саме вона виявилась. За змістом протоколів судових засідань вбачається, що всі клопотання і заяви учасників процесу вирішувалися належним чином, в них відсутні дані про те, що якісь із заявлених ОСОБА_6 клопотань, що стосуються фактичних обставин, кваліфікації або доказів вини, суд першої інстанції безпідставно відхилив, або не взяв до уваги.

Судом апеляційної інстанції клопотання засудженого про надання перекладача, необхідністю ознайомлення його з матеріалами справи, викликом в судове засідання представника посольства Вірменії були повністю задоволені.

Так, будучи доставленим до Апеляційного суду АР Крим, як до початку апеляційного розгляду, так і в процесі розгляду кримінальної справи, засуджений умисно постійно відмовлявся від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в повному обсязі і намагався всіляко затягнути цей процес.

Враховуючи поведінку засудженого, як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що засуджений умисно затягував процес ознайомлення з матеріалами справи, висуваючи нові умови для ознайомлення як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції .

Крім того, засуджений систематично порушував правила ведення процесу в суді першої інстанції, за що був видалений на законних підставах із зали судового засідання, потім все це інтерпретував як порушення його прав на захист.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції було вжито заходів до ознайомлення з матеріалами справи, з наданням перекладача, однак у наслідку він відмовився від своїх прав, мотивуючи тим, що кримінальна справа стосовно нього сфальсифікована і «знайомиться нічого». Таким чином, засуджений фактично відмовився від своїх прав, не реалізуючи їх на свій захист, надалі користуючись цими обставинами, як порушенням його прав.

Зазначене поведінка свідчить про зловживання засудженим своїм процесуальним правом, наданим йому законом.

При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд першої інстанції врахував тяжкість скоєних злочинів, дані про особу засудженого. Судом першої інстанції обґрунтовано призначено покарання засудженому у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження скоєння нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення з боку слідчих органів та суду першої інстанції вимог кримінально-процесуального законодавства, та які б були підставою для скасування вироку, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого не має.

Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.01.2013 року стосовно ОСОБА_6, залишити - без зміни.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 залишити у виді тримання під вартою.

Судді

Скляров В.М. М.В. Соловйов Н.М. Петюшева