Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2881/13 Головуючий у 1 інстанції

ОСОБА_2

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Каракуші К.В.

ОСОБА_3

При секретарі: Остащенко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення факту окремого проживання, поділ майна та визнання права особистої приватної власності на жилий будинок,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя посилаючись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.01.1991 року по 9.08.2010 року. За договором купівлі-продажу від 7.04.2006 року вони придбали у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на якій за спільні кошти було збудовано житловий будинок, який є разом з земельною ділянкою спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу в натурі.

ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом про встановлення факту окремого проживання, поділ майна та визнання права особистої приватної власності на зазначений вище житловий будинок посилалася на те, що шлюбні відносини між сторонами були припинені за ініціативою ОСОБА_4 з лютого 2007 року, офіційно шлюб розірвано рішенням суду від 27.07.2010 року. З зазначеного часу ОСОБА_4 проживав окремо у м. Києві, спільне господарство між подружжями не велося, будівництво спірного будинку вона здійснювала за власні кошти, окрім фундаменту, який було збудовано до лютого 2007 року.

Просила суд визнати за нею право власності на 88/100 часток спірного будинку та 1/2 частину земельної ділянки.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 12/100 частин жилого будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено.

Встановлено факт окремого проживання, окремого ведення господарства та окремого ведення бюджету з лютого 2007 року по 9.08.2010 року ОСОБА_4 з ОСОБА_6

Визнано 88/100 часток жилого будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 - особистою приватною власністю ОСОБА_6

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 судовий збір у сумі 646 гр.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зазначає, що рішення суду в частині встановлення факту та поділу жилого будинку постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду у зазначеній частині скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_4 задовольнити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 24.01.1991 року по 9.08.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2010 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У час, коли сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за договором купівлі-продажу від 7.04.2006 року, посвідченого нотаріально, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_7 земельну ділянку № АДРЕСА_1 за 98070 гр.

На підставі вказаного договору на ім'я ОСОБА_4 було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку.

Право власності на спірний будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.11.2007 року, виданого виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради на підставі рішення від 8.10.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП «ЗМБТІ» від 28.11.2007 року, зареєстроване за ОСОБА_4 в цілому.

Дослідивши рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27.07.2010 року про розірвання шлюбу між сторонами, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2012 року про визнання правочину продажу автомобіля та його поділ, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2012 року про стягнення додаткових витрат на утримання дочки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторони з лютого 2007 року проживали окремо, спільне господарство не вели, мали окремий бюджет.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 1611.2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 24.01.2012 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 474000 гр., суму боргу, яку ОСОБА_6 зайняла для проведення будівництва спірного будинку.

Будівництво спірного будинку здійснювалось протягом 2007 року на підставі договору підряду на виконання будівельних робіт від 26.03.2007 року, який було укладено між ОСОБА_6 та ТОВ «Капітель Л.Т.Д.», відповідно до п. 3.1 визначені строки з 27.03.2007 року по 26.10.2007 року.

Судом також були досліджені: довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт прийоми виконаних робіт, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, накладні квитанції, замовлення, товарні чеки, рахунки-фактури, копії чеків на придбання будівельних матеріалів, замовлення послуг з будівництва у період з березня 2007 року по 2010 рік, з яких вбачається, що ОСОБА_6 у вказаний період проводила оплату коштів на будівництво житлового будинку.

Зазначені обставини також підтверджені і поясненнями свідків допитаних судом у ході розгляду справи.

Судом першої інстанції були проведені будівельні-технічні дослідження № 1737 від 19.11.2012 року та № 1738 від 20.11.2012 року, за висновками яких реальний поділ спірного будинку, з урахуванням його складної архітектурної форми не можливий, а з урахуванням вищевикладених обставин, згідно висновку № 1738 частки співвласників будинку мають бути розподілені наступним чином, ОСОБА_4 - 12/100 частин, ОСОБА_6 - 88/100 частин.

З урахуванням викладеного, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а позов ОСОБА_6 задоволенню у повному обсязі, тобто встановивши факт окремого проживання сторін з лютого 2007 року, визнати за ОСОБА_4 право власності на 12/100 частин спірного будинку, а за ОСОБА_6 на 88/100 частин.

Що стосується земельної ділянки площею 0,15 га, то суд першої інстанції встановивши, що вона була придбана у період, коли сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти подружжя, тому зробив правильний висновок, що вона належить сторонам у рівних частках по 1/2 частині кожному.

Доводи апеляційної скарги щодо кредиту від 1.12.2005 року, рішення суду щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів, висновку будівельно-технічного дослідження, оплати послуг ТОВ «Капітель» за здійснення будівництва спірного будинку, досліджувались судом першої інстанції з висновками якого погоджується і колегія апеляційної інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2013 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: