Справа № 2-163/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2008 року. Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Чебикіна В.П.,
при секретарі Власенко М.
М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська
цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ВАТ “Дніпрометиз”,
третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду загальнодержавного
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних
захворювань України в місті Дніпропетровську “Про встановлення розміру
втраченого заробітку та зобов'язання відповідача передати до Відділення
виконавчої дирекції Фонду загальнодержавного соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в місті
Дніпропетровську довідку про розмір втраченого заробітку для розрахунку
страхових виплат” ,-
В С Т А Н О В И В :
У червні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з
зазначеним позовом до Акціонерного товариства відкритого типу “Дніпрометиз”,
посилаючись на те, що у результаті виробничої травми від 07.04.1996 року, у
відповідності з наказом по підприємству відповідача № 220 від 18.10.1995 року,
йому був неправильно визначений середній заробіток у сумі 133 грн.56 коп.
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 травня
2004 року з ВАТ “Дніпрометиз” було стягнуто на його користь 23377 грн.42 коп.
за період з 07.08.1995 року по 01.06.2001 року. Розрахунок проводився з обліком
базового середнього заробітку зробленого експертом Прохватило Г.Б. по травмі
07.04.1996 року в сумі 456 грн.02 коп. У своєму позові ОСОБА_1 просив
суд встановити розмір втраченого базового заробітку з 07.08.1995 (дати
встановлення МСЄК відсотка), по травмі 07.04.1995 року в сумі 456 грн.02 коп.
встановити розмір втраченого заробітку з 01.04.2001 року в сумі 242 грн.15 коп.
із розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 1614 грн.30 коп. для
розрахунку страхових виплат по соціальному страхуванню відповідно до Закону
України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві й професійному захворюванні, що спричинили втрату
працездатності” від 23.09.1999 року № 1105-Х1V та зобов'язати відповідача
передати до фонду соціального страхування України довідку про розмір втраченого
заробітку з 01.06.2001 року в сумі 242 грн.15 коп. із розрахунку
середньомісячної заробітної плати для розрахунку страхових виплат у розмірі
1614 грн.30 коп.
Представник відповідача - ВАТ “Дніпрометиз” позов не визнав та
пояснив, що з розміром втраченого середнього заробітку з 01.04.2001 року у сумі
242 грн.15 коп., виходячи з розрахунку середньомісячної заробітної плати в
розмірі 1614 грн.30 коп. погодитись неможливо з наступних причин: навіть, якщо
взяти до уваги розрахунок зроблений експертом Прохватило Г.Б. та прийняти
базовий середньомісячний заробіток ОСОБА_1 до травми від 07.04.1995
року для обчислення розміру відшкодування шкоди, починаючи з 07.08.1995 року у
розмірі 456 грн.02 коп., то розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів росту тарифних ставок на 01.04.2001 року буде
складати - 1494,40грн.(456,02 грн. х 1,22 х 1,5 х 1,27 х х 1,41 (серпень 2000
р.) = 1494,40 грн., а розмір втраченого заробітку складатиме - 224,16 грн.
Виходячи з того, що середня заробітна плата волочильника 2-го розряду ( посада
позивача до травми) на ВАТ “Дніпрометиз” в серпні 2000 р. складала 376, 40
грн., то коефіцієнт підвищення тарифних ставок 1,41 введений з серпня 2000 року
застосовуватися не може, оскільки в такому разі розмір втраченого заробітку у
перерахунку на 100% втрати працездатності буде складати 1494 грн.40 коп.
(224,16 х 100/15=1494,40) проти 376,40 грн. Виходячи з наведеного, представник
відповідача пояснив, що дійсний розмір середньомісячного заробітку на
01.04.2001 року становитиме - 1059,84 грн. (456,02 х 1,22 х 1,5 х 1,27=1059,84
грн.), а розмір втраченого заробітку, на думку представника відповідача,
складатиме 158,98 грн. (1059,84 х 15%/100=158,98) . В обґрунтування вказаних
своїх доводів представник відповідача посилався на п.28 Правил відшкодування
власником підприємства, установи й організації або вповноваженим ним органом
збитку, заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із
виконанням ним трудових обов'язків (Постанова КМУ № 472 від 23.06.1993 року) і
вважав, що треба передати до Відділення виконавчої дирекції Фонду
загальнодержавного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
й професійних захворювань України в місті Дніпропетровську обмежений розмір
втраченого заробітку, без урахування коефіцієнта підвищення тарифних ставок
1,41 введений з 1 серпня 2000 року у зв'язку з тим, що розмір заробітку
відповідного працівника (ОСОБА_1) складав 376 грн.40 коп.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти таких доводів
представника відповідача, та пояснив, що його заробіток, виходячи з розрахунку
відповідача , у розмірі 376 грн.40 коп. є фальсифікацією з боку відповідача ,
так як у березні 1998 року перед звільненням з ВАТ “Дніпрометиз”, працюючи
волочильником, він (позивач) мав заробіток у розмірі 488 грн. Крім цього, якщо
взяти його перерахований заробіток з 01.04.2001 року в сумі 1614 грн.30 коп. та
помножити на коефіцієнти росту тарифних ставок на 10.07.2004 року (заробіток
волочильників та їх учнів складав 1200-2200 грн.) буде складати 1863 грн.55
коп. (1614,30 х 1,04 х 1,11) і після підвищення тарифних ставок з 01.09.2004
року буде складати 2152 грн. 40 коп.(1614,30 х 1,04 х 1,11 х
1,155).
Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду
загальнодержавного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
й професійних захворювань України в місті Дніпропетровську в судове засідання
не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що
позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок виробничої травми від 07.04.1995 року та у відповідності з наказом №
220 від 18.10.1995 року (а.с.4) позивачу був визначений середній заробіток у
сумі 133 грн.56 коп. Суд вважає, що доводи позивача про те, що йому був
неправильно визначений вказаний середній заробіток (133,56 грн.), знайшли своє
підтвердження в судовому засіданні.
Так, рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28
травня 2004 року на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ВАТ “Дніпрометиз”
23377 грн. 42 коп.(а.с.122-126). Розрахунок заборгованості проводився з
урахуванням базового середнього заробітку у розмірі 456 грн.02 коп. по травмі
від 07.08.1995 року, зробленого спеціалістом Прохватило Г.Б.(а.с.114-121).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.11.2004 року
залишено без змін (а.с.128-139).
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22 серпня 1991
року по 26 березня 1998 року працював на підприємстві ВАТ “Дніпрометиз”
волочильником. Внаслідок виробничої травми від 07.04.1995 року на підставі
наказу по ВАТ “Дніпрометиз”№ 220 від 18.10.1995 року позивачеві ОСОБА_1 був визначений середній заробіток у сумі 133 грн.56 коп. При цьому
відповідач керувався наступним розрахунком: середній заробіток позивача
ОСОБА_1 до каліцтва складав 6 677 827 крб., який з 01.06.1995 року
був збільшений у 2 рази З 7 серпня 1995 року (дати встановлення МСЄК відсотка)
середній заробіток складав 13 355 654 крб.(6677827 х 2 ) = 133,56 грн. Рішенням
Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 травня 2004 року
(цивільна справа №2-1499/04) на користь позивача з відповідача ВАТ
“Дніпрометиз” була стягнута заборгованість по платежам у розмірі 23377 грн. 42
коп., яка утворилася за період з 07.08.1995 року по 01.06.2001 року.
Розрахунок проводився з урахуванням базового середнього заробітку у розмірі 456
грн.02 коп. по травмі від 07.08.1995 року, зробленого спеціалістом Прохватило
Г.Б. Цей розрахунок з 07.08.1995 року (дати встановлення МСЄК відсотка)
виглядає наступним чином:
листопад 1992 року - 49304,45 х 2,6 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х
2,0=65885032 крб.
грудень 1992 року - 68200,73 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0 х
2,21=35052284 крб.
червень 1993 року - 116237,80 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0 = 27032262
крб.
Середньомісячна зарплата (65885032+35052284+27032262):3=42656526 крб.(426,56
грн.).
13 зарплата (2858769+1099527+1603150) : 3= 1853815 крб.(18,54 грн.)
1992 рік - листопад - 25672:12 х 2,6 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х
2,0 =2858769 крб.
Грудень - 25672 : 12 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х
2,0 = 1099527 крб.
1993 рік червень - 801575: 12 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0 =1603150 крб.
Вислуга років (8707480 : 12 х 2 + 21914669:12) :3=1092490 крб.(10,92 грн.)
1992 рік (3407,00 х 1,5 х 2,6 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0) +
(3654,72 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0) = 8707480 крб.
1993 рік (179,32 х 2,21 х 3,0 х 3,23 х 3,0 х 2,0 х 2,0 х 2,0) + (528300 х 3,0
х 2,0 х 2,0 х 2,0) = 21914669 крб. Базовий середній заробіток
складає: 426,56 + 18,54 + 10,92 = 456 грн.02 коп.
Цей розрахунок був досліджений при розгляді цивільної справи
№2-1499/04, рішення по справі в частині стягнення з відповідача ВАТ
“Дніпрометиз” на користь позивача ОСОБА_1 суми заборгованості - 23377
грн.42 коп. набрало законної чинності. Відповідно до ст.61 ЦПК України
обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної
сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі
особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що фактично
середньомісячний заробіток позивача ОСОБА_1 рівнявся 456 грн.02 коп.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідач
відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні,
що спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-ХIV передав
01.04.2001 року до Відділення виконавчої дирекції Фонду загальнодержавного
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних
захворювань України в місті Дніпропетровську ВАТ “Дніпрометиз” довідку про те,
що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 є 472 грн.80 коп., виходячи із
середнього заробітку 133 грн.56 коп.(загальний коефіцієнт збільшення 3,54
(472,80 : 133,56), а повинен був передати середньомісячний заробіток у розмірі
1614,30 грн. із середнього заробітку 456,02 грн. (456,02 х 3,54=1614,30).
Суд вважає, що перерахування розміру відшкодування шкоди
(втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) згідно п.28
Правил проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників
госпрозрахункових і бюджетних підприємств у всіх випадках і не могло б бути
більшим від заробітку відповідного працівника тільки при виплатах. Постанова
КМУ № 472 від 23.06.1993 року і обмеження остаточно втратили чинність на
підстави Постанови КМУ № 807 від 11.07.2001 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 14, 57, 58, 59,
60, 61, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, п.3 прикінцевих положень Закону України
“Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві й професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності
від 23.09.1999 року № 1105-ХIV, п.п. 9, 28 Правил відшкодування власником
підприємства, , установи й організації або вповноваженим їм органом збитку,
заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним
трудових обов'язків, постанова КМУ № 472 від 23.06.1993 року суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити розмір втраченого базового заробітку з 7.08.1995 року (дати
встановлення МСЕК відсотка), по травмі 07.04.1995 року в сумі 456 грн.02 коп.
Встановити розмір втраченого заробітку з 01.04.2001 року в сумі 242 грн.15 коп.
із розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 1614 грн. 30 коп. для
розрахунку страхових виплат по соціальному страхуванню відповідно до Закону
України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві й професійному захворюванні, що спричинили втрату
працездатності від 23.09.1999 року № 1105-ХIV”.
Зобов'язати відповідача - ВАТ “Дніпрометиз” передати до Відділення виконавчої
дирекції Фонду загальнодержавного соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві й професійних захворювань України в місті Дніпропетровську
довідку про розмір втраченого заробітку з 01.06.2001 року в сумі 242 грн. 15
коп. із розрахунку середньомісячної заробітної плати для розрахунку страхових
виплат у розмірі 1614 грн.30 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний
строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням
після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.Чебикін