УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/715/13Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.

"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим до Коктебельської селищної ради, ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянку у державну власність, за апеляційною скаргою Коктебельської селищної ради м. Феодосії на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року заступник прокурора в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення Коктебельської селищної ради №3246 від 14.04.2005 року, Державний акт серії ЯБ №451489 на право власності на земельну ділянку, та повернути її до земель державної власності в особі Ради міністрів АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішенням Коктебельської селищної ради №32467 від 14.04.2005 року ОСОБА_7 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0800 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. 12.10.2006 року ОСОБА_7 виданий державний акт серії ЯБ №451489. Перевіркою було встановлено порушення норм земельного законодавства щодо надання спірної земельної ділянки. Згідно з індексно-кадастровою картою АР Крим, затвердженою Рескомземом АР Крим 02.12.2008 року, земельна ділянка, за вказаною адресою, відповідно до рішення Верховної ради АР Крим від 22.06.2005 року №1349-4/05 «По встановлення меж смт. Коктебель АР Крим», не входить до меж смт. Коктебель, тому право розпоряджатися цією земельною ділянкою належить Раді міністрів АР Крим.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2013 року позов заступника прокурора м. Феодосії задоволений.

Визнано незаконним та скасовано рішення 47 сесії 4 скликання Коктебельської селищної ради №3246 від 14 квітня 2005 року «Про затвердження технічної документації по землеустрою в частині складання документів, які свідчать про право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7», яким передано ОСОБА_7 у приватну власність земельна ділянка площею 0,0800 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Визнано незаконним та скасовано державний акт серії ЯБ №451489 на право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га в АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111645700:01:002:0523, виданий 14 квітня 2005 року на ім'я ОСОБА_7

Повернена земельна ділянка площею 0,0800 га, розташована в АДРЕСА_1 до земель державної та комунальної власності в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Коктебельська селищна рада м. Феодосії, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, якім у позові відмовити.

Апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції практики Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини в яких зазначено, що будь-яки помилки або недоліки органів публічної влади при прийнятті ними рішень не можуть бути використані державою для позбавлення особи права приватної власності, яке було набуте внаслідок рішень органів самої держави.

Апелянт зазначає, що будь-яких порушень під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність відповідачу Коктебельською селищною радою здійснено не було, оскільки селищна рада діяла як суб'єкт владних повноважень, який спеціально був уповноважений державою на здійснення відповідних функцій передбачених ст. ст. 118, 183-186, 193-195, 202 ЗК України.

Зокрема, апелянт вказує, що на час прийняття Коктебельською селищною радою спірного рішення розмежування земель державної та комунальної власності проведено не було та сумнівів, щодо знаходження спірної земельної ділянки у межах населеного пункту смт. Коктебель ні у кого не викликало. До того ж право власності на земельну ділянку було набуто ОСОБА_7 в порядку реалізації ним свого права на отримання від держави землі у власність, передбаченого ст. 116 ЗК України. Апелянт вважає, що припинення права власності на земельну ділянку чи право користування нею, можливо лише з підстав передбачених ст.ст. 140-149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов висновку про незаконність рішення Коктебельської селищної ради №32467 від 14.04.2005р. щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_7, яка знаходиться за межами населеного пункту і право розпорядження якої належить Раді Міністрів АР Крим, що стало також підставою для визнання недійсним та скасування державного акту та повернення земельної ділянки у власність держави.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Згідно ст. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження по розпорядженню землями у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 16 ЗК України до повноважень Ради міністрів АР Крим у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним Кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 122 ЗК України Рада міністрів АРК на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 47 сесії 4 скликання Коктебельської селищної ради №3246 від 14.04.2005 року ОСОБА_7 затверджено технічну документацію з землеустрою та передано безоплатно у власність земельна ділянка площею 0,0800 га, що розташована в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.7).

На підставі цього рішення 12.10.2006 року на ім'я ОСОБА_7 був виданий державний акт серії ЯБ №451489, який зареєстрований у встановленому законом порядку за № (а.с.8).

Рішенням Верховної ради АР Крим від 22.06.2005 року №1349-4/05 «Про встановлення меж смт. Коктебель АР Крим» встановлена границя смт. Коктебель загальною площею 871,1680 га (а.с. 6).

Рішенням Коктебельської селищної ради від 30.04.2009 року затверджена технічна документація з землеустрою з проведення інвентаризації земель смт. Коктебель в межах населеного пункту загальною площею 871,1680 га (а.с.5).

Відповідно до вказаної технічної документації, виконаної ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», зокрема карти експлікації земель за землекористувачами в межах смт. Коктебель, яка додається до технічної документації з землеустрою по проведенню інвентаризації земель населеного пункту смт. Коктебель, за межами населеного пункту смт. Коктебель знаходяться земельні ділянки № НОМЕР_1 та частково НОМЕР_2 АДРЕСА_1 (а.с.48-50).

Проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що технічна документація з землеустрою по проведенню інвентаризації земель населеного пункту смт. Коктебель, виконана в 2008 році ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Вказана технічна документація затверджена рішенням Коктебельської селищної ради № 2310 від 30.04.2009 року. Відповідно до карти експлікації земель за землекористувачами в межах смт. Коктебель, яка додається до технічної документації з землеустрою по проведенню інвентаризації земель населеного пункту смт. Коктебель за межами населеного пункту смт. Коктебель знаходяться земельні ділянки № НОМЕР_1 та частково НОМЕР_2 по АДРЕСА_1.

Відповідно до плану накладення меж смт. Коктебель, виконаного Феодосійською товарною біржею, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Вказане встановлено й планом накладення меж індексно-кадастрової карти смт. Коктебель, виконаного Феодосійською товарною біржею. Індексно-кадастрова карта АР Крим затверджена Рескомземом АР Крим 02.12.2008 року.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено і це підтверджено матеріалами землевпорядної документації з планом меж селища Коктебель, з зазначенням у плані розташування спірної земельної ділянки, а також планом меж смт. Коктебель, виконаного Феодосійською товарною біржею, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30 січня 2012 року, листом Завідуючого сектором Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Відділу Держкомзему у м. Феодосії від 30.01.2012 року №1574/10-14, та не спростовано відповідачами, що земельна ділянка, передана у власність відповідачки, знаходиться за межами населеного пункту - селища Коктебель.

Вказані обставини апелянтом не спростовані.

Оскільки право розпорядження спірною земельною ділянкою належало раді Міністрів АР Крим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність рішення 47 сесії 4 скликання Коктебельської селищної ради №3246 від 14.04.2005 року щодо передачі земельної ділянки 0,0800 га, розташованої в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_7

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 26 вересня 2011 року № 6-34 цс 11, випливає, що установивши, що спірні земельні ділянки первинним їхнім власникам за встановленим законом порядком не надавалися, про порушення вимоги пункту 12 Перехідних положень розділу Х ЗК України, оскільки землі знаходяться поза межами населеного пункту, тому селищною радою не могли надаватися, а тому незаконно вибули з державної власності, суди повинні застосовувати норми закону, які захищають порушене право держави.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушено його прав на землю. Вказаною нормою права передбачений захист прав на земельні ділянки шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України передбачено також, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, одним зі способів захисту права на земельну ділянку може бути визнання державного акту недійсним з підстав визнання недійсним акту органу недійсними органу влади або місцевого самоврядування, який порушує права особи щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою.

За положеннями ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до положень ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, зазначеними нормами законодавства у даному випадку та в залежності від обставин справи передбачено такі способи захисту прав на землю: визнання незаконними рішення органів місцевого самоврядування, визнання акту на землю недійсним, повернення майна особою, яка набула майно без достатньої правової підстави або коли підстава набуття майна відпала.

З огляду на наведене, положення ст. 21 ЗК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильному висновку про порушення Коктебельською селищною радою положень земельного законодавств під час прийняття рішення від 14 квітня 2005 року № 3246 «Про затвердження технічної документації і передачі у власність земельних ділянок», пунктом 2 якого передано у приватну власність ОСОБА_7 земельна ділянка НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, площею 0,0800 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, та видачі йому 12 жовтня 2006 року державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки було порушено право власності держави на спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель державної власності. Отже, зазначене рішення та виданий на підставі його ОСОБА_7 державний акт на право власності на земельну ділянку підлягають визнанню недійсними, оскільки спірна земельна ділянка вибула із власності держави з порушенням чинного законодавства.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховані роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року, згідно якої припинення права власності на земельну ділянку чи право користування нею, можливо лише з підстав, передбачених ст. ст. 140-149 ЗК України, не можна визнати обґрунтованими.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінивши всі зібрані по справі докази, повно і правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 п.1 ч1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Коктебельської селищної ради м. Феодосії відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько