АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

№ 33/796/793/2013 м. Київ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва Верховець Т.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року відносно

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27 січня 2013 року о 23 год. 20 хв. керував автомобілем марки «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_3 по пр-ту Повітрофлотський, 31 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків.

Таким чином ОСОБА_2 порушив п.2.5 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова винесена з порушенням діючого законодавства, оскільки розгляд даної адміністративної справив супереч вимогам ст.268 КУпАП, відбувся у відсутність правопорушника, хоча останній і надавав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з тривалим відрядженням. Крім того, судом не в повній мірі досліджені всі обставини справи, оскільки, як зазначає апелянт, інспектор ДАІ Рус І.В. не відсторонив його від керування автомобілем, не запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, не запропонував ОСОБА_2 в добровольчому порядку пройти огляд в медзакладі, що, на думку апелянта, є підставами вважати про відсутність в його діях складу даного правопорушення. В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить врахувати, що має стаж водія з 2001 року, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності у зв'язку з чим, по можливості, просить застосувати до нього більш м'яке стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, а саме просив скасувати постанову суду та провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, вважаючи себе невинним в порушенні п.2.5 ПДР, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 визнаний винний і притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27 січня 2013 року о 23 год. 20 хв. керував автомобілем марки «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_3 по пр-ту Повітрофлотський, 31 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Цей висновок суду підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 378900 (а.с.1); розпискою про зобов'язання гр. ОСОБА_4, який є родичем ОСОБА_2 - не передавати протягом доби автомобіль «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_3 водію ОСОБА_2 (а.с.3); поясненнями двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.2), які були присутніми під час складання працівником ДАІ адміністративного протоколу відносно гр-на ОСОБА_2 за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, який ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку, а саме - відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «ДРАГЕР», а потім у медичному закладі.

Отже, суд, при розгляді даної справи, виконав вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи, а тому дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Такий висновок суд є правильним.

Безпідставні твердження апелянта і про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду та за допомогою приладу «ДРАГЕР», на вимогу працівника ДАІ, підтверджується вищенаведеними доказами.

При накладені на ОСОБА_2 стягнення судом першої інстанції дотримані вимоги ст.33 КУпАП.

Додаткових даних, які б стали підставою для пом'якшення виду адміністративного стягнення чи закриття справи, як про це ставиться питання в доповненнях до апеляції правопорушника, суду апеляційної інстанції надані не були.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що підстав для скасування постанови суду і закриття справи, як про це йдеться в апеляції ОСОБА_2, не вбачається, тому вона залишається без задоволення, а постанова суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а

постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року, щодо нього, - без змін.

Суддя

апеляційного суду м. Києва Т.М.Верховець