2

Справа №346/297/13-ц

Провадження № 22ц/779/1174/2013

Категорія 34

Головуючий у І інстанції: Калинюк О.П.

Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горблянського Я.Д., Горейко М.Д.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

В січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було досягнуто усних домовленостей щодо надання ним послуг по копанню криниці та встановленню 16-ти бетонних кілець, згідно з якими загальна вартість робіт становила 5000 гривень. Крім того з відповідачем було досягнуто домовленостей про те, що вартість робіт по вивезенню глини з місця копання криниці складає 3000 гривень. Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 5333,33 грн. та 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5333,33 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 229,40 грн. сплаченого судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що в нього з позивачем не було домовленості по копанню криниці, а з ОСОБА_6 і не на таких умовах як вказує позивач. ОСОБА_6 почав копати криницю та взяв собі в помічники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Апелянт також вказує, що ОСОБА_6 з ОСОБА_4 та з ОСОБА_7 до джерельної води не докопали і ОСОБА_6 з ОСОБА_7 залишили роботу, а ОСОБА_4 сам виправити недоліки не зміг. Після цього він найняв інших людей, які докопали до джерельної води, опустили 22 кільця, і з цими людьми повністю проведно розрахунок. Вважає, що з позивачем договір підряду не укладав, а оскільки він не виконав роботу належним чином, то і не було за що йому платити гроші.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач та його представник доводи апеляційної скарги заперечили, вважають її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим, яке просили залишити в силі.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу виконання договору підряду, а саме: позивач копав криницю в господарстві тещі відповідача, що в АДРЕСА_1

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав, що оскільки загальний розмір плати за домовленістю сторін становив 8000 гривень за роботу яку виконували троє осіб - позивач, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, враховуючи відступлення ОСОБА_7 позивачу права вимоги, стягнув з відповідача на користь позивача 2/3 частки від загальної суми, що складає 5333,33 грн.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Так, судом на підставі пояснень сторін та показів свідків встановлено, що між сторонами склалися відносини з приводу виконання договору підряду, оскільки позивач фактично прийняв на себе обов'язки підрядника, після залишення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконання роботи. При цьому суд не приймає то уваги пояснення відповідача, його представника та свідка ОСОБА_6, що позивачу не оплачено за роботу в зв'язку з відсутністю води в криниці, оскільки позивач не визначав місце для майбутньої криниці, його привів ОСОБА_6 собі на допомогу вже в процесі копання криниці.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про те, що позивач не може нести відповідальності за відсутність води в колодязі не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 849 ЦК України, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно з положеннями п.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з вимогами ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Суд першої інстанції надав перевагу поясненням позивача, його матері ОСОБА_8, співжительки ОСОБА_9 та ОСОБА_7, який уклав з позивачем договір про відступлення права вимоги. На думку колегії, зазначені особи є зацікавленими у результаті розгляду даної справи.

Крім того, судом встановлено, що криницю копали в господарстві тещі відповідача, яка проживає окремо від відповідача, однак її не було залучено до участі у даній справі ні як відповідача, ні як третю особу, чим порушено процесуальне право.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення першої інстанції ґрунтується тільки на показах свідків і жодними письмовими чи іншими допустимими доказами не підтверджено.

Тому заявленний позов про відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованим.

Відповідно до ст.309 підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

За таких обствин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, його слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк