АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/2035/13

Справа №2-2813/11 Головуючий 1 інст.- Дідовець В.А.

категорія -договірні Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю. А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О

при секретарі: Гуренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання частково недійсним договору та внесення змін до кредитного договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання пункту кредитного договору частково недійсним та зміну умов кредитного договору. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 21 березня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ним, ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11318656000, відповідно до якого відповідач надав позивачу кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті в сумі 25000 доларів США, строком до 21.03.2028 року зі сплатою 11,9% річних. Позивач вважав, що сплата процентів за користування кредитом (позикою) відповідно до ст. 99 Конституції України, ч.1 ст. 192, ч.1 ст. 533 ЦК України, повинна здійснюватись в національній валюті України та зазначав, що положення п.п. 1.2.2. та 1.6. Кредитного договору, які передбачають здійснення платежів за користування кредитом, прострочених комісій, строкових комісій, прострочених процентів, строкових процентів, штрафних санкцій виключно іноземною валютою - доларами США мають бути визнані судом недійсними на підставі ч.1 та ч.2 ст. 215 ЦК України, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Позивач також зазначав в позовній заяві, що на теперішній час істотно змінились обставини виконання зобов'язань за кредитним договором з боку позивача, які він не може усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагаються умовами кредитного договору. На момент укладення договору позивач не передбачав настання світової фінансової кризи та не міг усунути її наслідки після її виникнення, у зв'язку з чим вважає, що умова ч.2 п. 1.2.2.Кредитного договору має бути змінена та викладена наступним чином: «Позичальник зобов'язується сплачувати проценти в сумі 11,90 % річних від суми 126250 грн., визначеної як еквівалент від суми зобов'язання (ціни договору) за курсом НБУ на день укладання цього договору, та сплачує їх щомісячно, рівними частками, в національній валюті України - гривні, з урахуванням кількості місяців строку кредитування, в строк до 21.03.2028р.».

Просив суд також внести зміни до кредитного договору, виклавши ч.2 п. 1.2.2 кредитного договору в вищезазначеній редакції, визнати недійсним п.1.2.2. та 1.6. кредитного договору в частині зобов'язання сплачувати проценти за кредитним договором в іноземній валюті - доларах США, стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі 54 грн., з яких витрати на оплату державного мита в сумі 17 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного в сумі 37 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з того, що кредитний договір укладений кредитодавцем та позичальником у відповідності до вимог цивільного та банківського законодавства, що були чинними на момент його укладення, а також у зв'язку із тим, що позивачем не надано доказів, щодо підстав зміни договору позики.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що 21 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та позивачем укладено договір про надання споживчого кредиту №11318656000, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у доларах США в сумі 25 000,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 126250, 00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтентних платежів в порядку та на умовах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «УкрСиббанк» має банківську ліцензію №75 від 24.12.2001 року, а також додаток до дозволу №75-2 від 09.11.2002 року, виданих АТ «УкрСиббанк» Національним банком України, відповідно до яких відповідачеві надано право здійснювати банківські операції, у тому числі, з валютними цінностями.

Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що банк, як кредитор, виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, надавши позивачу кредит, що позичальник і не заперечує, і відповідно, позичальник зобов'язаний належно виконувати всі свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема, повертати суму кредиту, а також сплачувати проценти за користування кредитними коштами в тій валюті, в якій йому було надано кредит.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважає укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що кридитний договір укладений між позивачем та відповідачем є укладеним відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України та ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», про що свідчать підписи кожної із сторін на кожному аркуші договору і є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 21.03.2028 року.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

Відповідно до п.4.2. кредитного договору позичальник зобов'язується погашати кредит та сплачувати нараховані проценти шляхом сплати ануїтентних платежів, розмір яких встановлений згідно із п. 1.2.2. на рахунок, вказаний в пункті 1.2.2. даного договору.

Посилання в апеляційній скарзі на визнання недійсним п.1.2.2. та 1.6. кредитного договору в частині зобов'язання сплачувати проценти за кредитним договором в іноземній валюті доларах США, не може бути взятий до уваги колегією суддів до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платі документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювань валютного контролю».

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювань валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку мають право здійснювати операції з валютними цінностями та мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

24 грудня 2001р. Національним банком України видано АТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію №75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та письмовій Дозвіл №75-2 від 19 листопада 2002 року на право здійснювати операції з валютними цінностями, згідно з додатком.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п. 14.1.206. Податкового кодексу України, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.

Колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що відповідач має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання в кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за кредитним договором відповідає вимогам законодавства.

Взявши на себе зобов'язання повернути отриманий кредит у вигляді іноземної валюти та сплатити проценти за його користування шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 275,00 дол.США, позивач самостійно обрав вид кредитування в такий спосіб, що зокрема підтверджується заявкою - анкетою позичальника на отримання кредиту, згідно якої ОСОБА_1 бажав отримати кредит в сумі 25000 дол. США, строком кредитування 252 міс, річна процента ставка у розмірі 11,9 % річних.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача в апеляційній скарзі на ст. 1046 ЦК України, ст. 1049 ЦК України є необґрунтованими, оскільки дані статті стосуються договору позики. Проте, предметом позовних вимог є договір про надання споживчого кредиту.

Колегія суддів вважає також, що сторони мали можливість на момент укладення кредитного договори усвідомлювати, що курс іноземної валюти не є незмінним та може змінитися. За умовами кредитного договору позивач розраховував на отримання кредитних коштів в валюті доларах США. Банк дане зобов'язання виконав, грошові кошти були позивачем отримані в зазначеному розмірі та валюті. Із суті кредитного договору, впливає, що саме позичальник несе валютні ризики за договором, оскільки згідно умов кредитного договору він зобов'язаний повернути кредит та сплачувати проценти і в іноземній валюті доларах США.

Крім того відповідно до п.9.2. кредитного договору, підписанням даного договору позичальником свідчить про те, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього.

Оскільки Банк отримав банківську ліцензію та дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, він має право на постійній основі здійснювати операції з щодо розміщення іноземної валюти і жодних порушень діючого законодавства з боку відповідача щодо проведення ним банківської операції в іноземній валюті та сплати процентів у доларах США при укладенні кредитного договору з ОСОБА_1 не було допущено. Про згоду позивача з умовами укладеного кредитного договору та використання кредитних коштів також свідчить і те, що з моменту укладення договорів та по теперішній час він належним чином виконував умови кредитного договору.

Судом першої інстанції було з'ясовано всі обставини справи, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами та їм надана правильна правова оцінка. Підстав для визнання недійсним та зміни кредитно-заставного договору, на які посилався позивач, відсутні, тому судом першої інстанції зроблено вірні висновки про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують. В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Черовнозаводського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року залищити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: