ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"08" жовтня 2008 р. |
Справа № 5/55-08-1631 |
За позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до відповідача: комунального підприємства „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. фізична особа -підприємець ОСОБА_2
2. фізична особа -підприємець ОСОБА_3
про зобов'язання провести реєстрацію права власності
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_4 на підставі довіреності;
від третіх осіб: 1. ОСОБА_4 на підставі довіреності;
2. ОСОБА_3 на підставі посвідчення.
В судових засіданнях по справі оголошувались перерви у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, з 18.07.2008 року до 18.08.2008 року, з 18.08.2008 року по 15.09.2008 року та з 29.09.2008 року по 08.10.2008 року.
Суть спору: фізична особа -підприємець ОСОБА_1звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до комунального підприємства „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” про зобов'язання провести реєстрацію права власності незавершеного будівництвом об'єкту.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2008 року до участі у справі було залучено фізичну особу -підприємця ОСОБА_2та фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відповідачем по справі було надано до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву у якому відповідач з доводами та позовними вимогами позивача не погодився та проти їх задоволення заперечував.
З боку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до суду були надані письмові пояснення відповідно до яких третя особа просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. З боку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2до господарського суду також були надані письмові пояснення щодо суті спору, відповідно до яких третя особа також просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
До господарського суду Одеської області 14.07.2008 року надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5. В судовому засіданні 18.07.2008 року заявлене клопотання судом було розглянуто та у його задоволенні було відмовлено, з підстав його необґрунтованості.
З боку позивача по справі до господарського суду Одеської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, залучення до участі у справі відповідачів та зупинення провадження по справі. Заяву позивача було розглянуто судом, та у її прийнятті було відмовлено, оскільки у заяві було викладено вимогу про зміну, як підстав, так і предмета позову одночасно, що суперечить праву позивача закріпленому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
В процесі розгляду справи до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:
Відповідно до поданої до господарського суду Одеської області позовної заяви фізична особа -підприємець ОСОБА_1просила суд зобов'язати комунальне підприємство „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності незавершеного будівництвом об'єкту. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на рішення постійно діючого третейського суду асоціації „МІАР -ТС” по справі № ТС -27 -КВП/2007, відповідно до якого було визнано дійсним договір, а також визнано право власності на майно.
Дійсно, як видно з матеріалів справи 17.08.2007 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1було укладено договір дарування незавершеного будівництвом магазину, відповідно до якого фізична особа - підприємець ОСОБА_6зобов'язався передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1незавершений будівництвом трьохповерховий магазин, готовністю 4%. В матеріалах справи також наявний акт приймання -передачі від 20.08.2007 року, відповідно до якого фізична особа -підприємець ОСОБА_6передав фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1на виконання умов договору від 17.08.2008 року незавершений будівництвом трьохповерховий магазин, готовністю 4%,
В матеріалах справи наявне рішення постійно діючого третейського суду асоціації „МІАР -ТС” по справі № ТС -27 -КВП/2007, за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_6про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності, відповідно до якого третейський суд вирішив задовольнити у повному обсязі позовну заяву фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, визнав дійсним договір дарування від 17.08.2007 року незавершеного будівництвом трьохповерхового магазину, готовністю 4%, а також визнав за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1право власності на незавершений будівництвом трьохповерховий магазин, готовністю 4%.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, комунальним підприємством „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” було розглянуто замовлення ОСОБА_1 № 6608 від 18.02.2008 року, та прийнято рішення про відмову у видачі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1.
Згідно позовних вимог викладених у позові, позивач просив суд зобов'язати комунальне підприємство „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності незавершеного будівництвом об'єкту, при цьому, як на основну підставу своїх позовних вимог позивач посилався саме на рішення постійно діючого третейського суду асоціації „МІАР -ТС” від 11.12.2007 року по справі № ТС -27 -КВП/2007.
Під час судового розгляду справи господарським судом було досліджено документальні докази наявні в матеріалах справи та встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси було розглянуто заяву ОСОБА_2про скасування рішення третейського суду асоціації „МІАР -ТС” від 11.12.2007 року та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2008 року по справі № 6-113/08 рішення третейського суду при асоціації „МІАР -ТС” від 11.12.2007 року за позовом ОСОБА_6до ОСОБА_1 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності було скасовано. В наступному, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.09.2008 року заяви представника ОСОБА_1 -ОСОБА_7, асоціації „МІАР -ТС” про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2008 року та апеляційні скарги ОСОБА_1 та асоціації „МІАР -ТС” на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2008 року було повернено апелянтам.
Виходячи з вищенаведеного та норм чинного законодавства вимога позивача про зобов'язання комунального підприємства „Котовське міськрайонне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” провести реєстрацію права власності незавершеного будівництвом об'єкту судом розглядається критично та цілком відхиляється, оскільки є необґрунтованою та такою, що у повному обсязі спростовується матеріалами справи.
Статтею 51 Закону України „Про третейські суди” встановлено, що рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Відповідно до ст. 4 вказаного закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно. В силу ст. 5 наведеного закону, державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна.
Місцевими органами державної реєстрації, у відповідності з ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру). У відповідності з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також визначені п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.
Реєстрацію прав власності згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, відповідач, виконуючи делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно діяв у відповідності з законом.
Розглядаючи в сукупності наведені вище обставини, документальні докази що наявні у матеріалах справи та приймаючи до уваги доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи суд вважає що обґрунтовані підстави для задоволення позову відсутні, оскільки рішення постійно діючого третейського суду асоціації „МІАР -ТС” по справі № ТС -27 -КВП/2007, за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_6яким було визнано дійсним договір дарування від 17.08.2007 року незавершеного будівництвом трьохповерхового магазину, готовністю 4%, а також визнано право власності на незавершений будівництвом трьохповерховий магазин, готовністю 4% на даний час є скасованим, а від тим договір дарування від 17.08.2007 року, в розумінні ст. 220 Цивільного кодексу України, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи з боку позивача до суду не було доведено обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вказані обставини, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін по справі, а також третіх осіб викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Судові витрати віднести на рахунок позивача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення підписано 20.10.2008 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С. К.