Справа № 119\241\13-ц

2\119\668\13

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.

при секретарі Винокурової Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, КП ЖЕК № 4, Феодосійський міський відділ ГУ ДМС України в АР Крим про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.11.2002 року. У вказаній квартирі, крім неї, зареєстровані син ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_2 Відповідач виїхав на постійне місце проживання у Росію, з 23.12.2010 року є громадянином Росії. Його особистих речей у квартирі не мається. Його реєстрація лагодить їй перешкоди у розпорядженні своєю власністю. Оскільки відповідач тривалий час не проживає в квартирі, ніяких витрат по утриманню житла не несе, просить визнати його особою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартири АДРЕСА_1 по підставам ст. 405 ЦК України, усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття його з реєстрації за вказаною адресою.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов, пояснивши, що є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 01.11.2002 року. У квартирі також зареєстрований її чоловік ОСОБА_2, який у квартирі тривалий час не проживає. Вона, як власник житла, не може розпоряджатися квартирою. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартири, зняти його з реєстрації.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява із м. Воронеж Російської Федерації з проханням розглянути позов у його відсутності, позовні вимоги визнає, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Представник третій особи Феодосійського міського відділу ГУ ДМС України в АР в судове засідання не з'явився, представив заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності.

Від представника третій особи - КП ЖЕК № 4, а також ОСОБА_3 ніяких заяв не надійшло, про час розгляду справи сповіщені.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Власником квартири АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 01.11.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу за реєстром № 4075 (ар.с. 12).

У зазначеної квартирі зареєстровані також відповідач ОСОБА_2, про що свідчить копія особового рахунку № 3478 (ар.с. 11).

Шлюб між позивачкою та відповідачем зареєстрований 08.09.1984 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 (ар.с. 5).

Згідно копії паспорту 20 09 020864 від 04.01.2008 року ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, з 23.12.2010 зареєстрований у м. Воронеж (ар.с. 6-10).

Відповідач у зазначеній квартирі з того часу не проживає, що не заперечується ним.

Відповідно до ст. 405 ч. 2 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналіз зібраних у справі доказів дає судові підстави вважати, що не проживання ОСОБА_2 у спірної квартирі понад передбачених законом строків не було викликано будь-якими поважними причинами, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджений факт відсутності його у квартири АДРЕСА_1 з грудня 2010 року без поважних причин, тому права позивача, як власника цієї квартири, порушені та підлягають захистові.

Законом України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року регулюється порядок та підстави реєстрації та зняття з реєстрації громадянина. Частиною 1 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів, зокрема, на підставі остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).

Вимоги позивачки про зняття з реєстрації відповідача є передчасними, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 405 ЦК України, Закона України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 особою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартири АДРЕСА_1.

В решті частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Ташкент, ІН НОМЕР_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.).

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: підпис

Копія вірна: суддя -

Секретар -