№ справи:122/8785/2012Головуючий суду першої інстанції:Лебедь Олег Дмитрович

№ пров.:11/190/274/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

_____________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.

За участю прокурораАблякімової З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляціям адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_9 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 23.11.2012, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мірне, Сімферопольського району, громадянина України, руського, неодруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання:

- за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;

- за ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, враховуючи принцип часткового складання призначених судом покарань, остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Згідно ст. 76 КК України покладені обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Белоглінка, Сімферопольського району, громадянина України, руського, неодруженого, маючого незакінчену вищу освіту, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання:

- за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;

- за ст. 15 ч. 2, ст.. 186 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, враховуючи принцип часткового складання призначених судом покарань, остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Севастополі, АРК, руського, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АРК, АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 186, ст. 198 КК України та призначено покарання:

за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;

за ст. 198 КК України до 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, враховуючи принцип часткового складання призначених судом покарань, до відбування у виді 5 років позбавлення волі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 у рахунок матеріальної шкоди 5000 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 400 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 у рахунок матеріальної шкоди 3 400 гривень.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_9 на початку травня 2012 року з попередньою змовою в групі із застосуванням насильства, які не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, відкрито викрадали чуже майно при наступних обставинах.

Так, 03.05.2012 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_15, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, діючи за раніше розробленим планом, з метою здійснення відкритого викрадення майна, зустрівши ОСОБА_14, ОСОБА_15 відкрито заволодів належним потерпілій золотим ланцюжком з хрестиком, вартістю 6300 гривень, після чого зник з місця скоєння злочину. У результаті злочинних дій потерпілій ОСОБА_14 було завдано матеріальної шкоди в сумі 6300 грн.

04.05.2012 року приблизно о 17 годині 15 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудні ОСОБА_15, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, діючи за раніше розробленим планом, ОСОБА_15 прослідував за ОСОБА_13 відкрито викрав золотий ланцюжок, вартістю 2000 гривень. У результаті чого потерпілій ОСОБА_13 було завдано матеріальної шкоди в сумі 2000 грн.

05.05.2012 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_15 і ОСОБА_7, маючи умисел на відкрите викрадення майна, попрямували назустріч потерпілій ОСОБА_17, ОСОБА_15 спробував відкрито викрасти шляхом ривка з шиї ОСОБА_17 золотий ланцюжок, вартістю 2000 грн. із золотою ладанкою, вартістю 500 грн. У зв'язку з тим, що потерпіла чинила опір, схопивши ОСОБА_15 за руку, а також почала кликати на допомогу, ОСОБА_15 і ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, не довівши свій злочинний намір до кінця з незалежних від їх волі причин.

06.05.2012 року приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_15, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, продовжуючи свою злочинну діяльність, побачивши, як повз проходить повз нього ОСОБА_18, шляхом ривку ОСОБА_10 зірвав з її шиї золотий ланцюжок з кулоном, вартістю 8750 грн. Заволодівши викраденим, ОСОБА_15 і ОСОБА_7 сховалися на території староруської кладовища, де ОСОБА_15 незабаром був затриманий, і у нього була в установленому законом порядку вилучена золотий ланцюжок з кулоном, що належить ОСОБА_18

Крім того, ОСОБА_9 03.03.2012 р. близько 19-30 годин, знаходячись біля ТЦ "Сільпо" на пр. Кірова, 19/1 у м. Сімферополі, достовірно знаючи, що в зазначений день приблизно в 14.00 год. ОСОБА_19 у дворі будинку АДРЕСА_5 відкрито викрав у ОСОБА_20 мобільний телефон Samsung GT 5660 Galaxy Gio ", вартістю 1600 грн., на загальну суму 1670 грн., отримав від ОСОБА_19 даний телефон і зберігав його при собі з метою збуту.

У цей же день, приблизно о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_9, перебуваючи на вул. Студентській у м. Сімферополі, збув ОСОБА_21 мобільний телефон Samsung GT 5660 Galaxy Gio ", вартістю 1600 грн., з флеш-картою об'ємом 2 гб., вартістю 70 грн., за 400 грн.

В апеляції адвокат ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 просить кримінальну справу відносно ОСОБА_7 у частині нападів на ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_17 закрити за недоведеністю його вини, а за фактом нападу на потерпілу ОСОБА_18 перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 186 КК України на п. 5 ст. 27, п. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та враховуючи вищенаведене постановити новий вирок, за яким призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

В апеляції адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9 не оскаржуючи вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити у частині призначеного покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості. Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_9 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, активно сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся та прийняв усі мірі по відшкодуванню потерпілим моральної та матеріальної шкоди.

В апеляції засуджений ОСОБА_9 не оспорюючи вини та кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити у частині призначеного покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його суворості.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_9 та його захисника, які підтримали свої апеляції, та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції; вивчивши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають .

Так з матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_10 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив обставини скоєного ним злочину, засуджений ОСОБА_7 свою вину у скоєних злочинах визнав частково, пояснивши, що 06.05.2012 саме ОСОБА_10 запропонував йому скоїти злочин, та був організатором, його роль складалась лише у продажі викраденого, та пояснював, що ОСОБА_10 його обмовляє за яких обставин він не знає. Засуджений ОСОБА_9 свою вину за ст. 198 КК України визнав повністю, за ст. 186 КК України не визнав, однак зазначене не оскарджується засудженим в апеляції.

Відповідно до ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє вирок суду першої інстанції в межах апеляції. У зв'язку з цим колегія суддів не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорюються в апеляції.

Так, доводи засудженого відносно не причетності до інкримінованих йому злочинів, судом були спростовані показами засудженого ОСОБА_10, показами потерпілої ОСОБА_18, ОСОБА_17

Крім того, у судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено, що надані на досудовому та судовому засіданні 23.07.2012 засудженим ОСОБА_10 суперечливі покази стосовно причетності ОСОБА_7 та ОСОБА_9 до скоєних грабежів, були спростовані показами самого засудженого, оскільки у ході судового засідання він пояснив, що намагался допомогти ОСОБА_9 та ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності.

Зазначені покази були перевірені та підтверджені у ході судового слідства.

Оскільки за сукупністю зібраних по справі доказів щодо причетності ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до скоєних за співучастю з ОСОБА_10 грабежів, оскільки свої роли у інкримінованих ним злочинах вони підтвердили при проведенні очних ставок (том 2 а. с. 48-85), які отримані у відповідності до вимог КПК України 1960 року, також підтверджені свідком ОСОБА_23, яка була присутня у якості понятої при проведенні вказаний дій.

Крім того, доводи засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про застосування до них недозволених методів ведення досудового слідства, а також морального спливу ОУР Центрального РІ ОСОБА_26 (том 3 а. с. 114, 116) та застосування фізичного впливу з метою обмовляння стосовно скоєних злочинів, які за їх думкою не були ними скоєні, були предметом перевірки прокуратури Центрального району, за результатами якої 19.11.2012 прокурором винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно співробітника Центрального РВ на підставі ст. 6 п. 2 КПК України 1960 року доводи засуджених не знайшли свого підтвердження, за цих обставин доводи засудженого про сприяння до розкриттю злочину, та встановлення істини по справі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Вина засудженого ОСОБА_7, за фактом відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_14 підтверджується: заявою ОСОБА_14 про скоєння злочину 03.05.2012 (том 1 а. с. 116), згідно якої потерпіла повідомила про відкрите викрадення належної їй майна; протоколом пред'явлення свідку ОСОБА_24 фотознімків для впізнання, згідно яких він упізнав ОСОБА_9 та ОСОБА_7, як осіб що збули йому золотий ланцюжок (том 1 а. с. 135-136); протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, при який ОСОБА_9 підтвердив обставини скоєного злочину (том 1 а. с. 161).

За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_25 вина засудженого ОСОБА_7 підтверджується, зокрема протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_10 у ході якого, ОСОБА_10 показав на місцевості, де та яким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_9 скоїли злочин (том 2 а. с. 48-61); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_9 у ході якого, він показав на місцевості, де та яким чином ОСОБА_7 та ОСОБА_10 скоїли злочин (том 2 а. с. 62-72); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 у ході якого, він показав на місцевості, де він та яким чином ОСОБА_10 та ОСОБА_9 скоїли злочин (том 2 а. с. 73-85).

За епізодом замаху на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_17 від 05.05.2012, згідно якого вина ОСОБА_7 підтверджується: протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_17 фотознимків для впізнання, згідно яких вона впізнала ОСОБА_10 та ОСОБА_7, як осіб, що відкрито викрали належний їй золотий ланцюжок; протоколом відтворення обставин та обстановки подій за участю ОСОБА_7, згідно яких він показав на місцевості, де та яким чином він та ОСОБА_10 скоїли злочин (том а. с. 73-85).

Вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих йому злочинів при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, скоєне повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, як замах на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його батько є інвалідом 2 групи.

При призначенні покарання ОСОБА_9, судом першої інстанції було враховано, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Також судом встановлено пом'якшуючи обставини скоєних злочинів для ОСОБА_9 та ОСОБА_7, а саме часткове відшкодування спричинених збитків.

Суд першої інстанції дійшов до правильно висновку, що покарання засудженим може бути призначене лише в ізоляції від суспільства, колегія суддів також погоджується з цим, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження скоєння ними нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 75, або 69 колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що спричиняють за собою зміну, скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.

Підстав для задоволення апеляцій адвоката засудженого ОСОБА_7, адвоката засудженого ОСОБА_9, та засудженого ОСОБА_9 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисників залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9, залишити - без зміни.

Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_9 залишити попередній у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_10 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Судді

Л.П. Капустіна М.В. Соловйов Б.Л. Балахонов