№ справа:106/5193/12Головуючий суду першої інстанції:Дудник Анастасія Сергіївна

№ провадження:106/5193/12Доповідач суду апеляційної інстанції:Дудник Анастасія Сергіївна М. В.

__________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСклярова В.М.

СуддівСоловйова М.В., Петюшевої Н.М.

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_6 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 14 березня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іванів Затурівського району Волинської області, громадянина України, маючого середньої-технічну освіту, не одруженого, інваліда другої групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_7 500 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 15 грудня 2010 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_6, знаходячись у вітальні квартири АДРЕСА_2, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, в ході сварки з ОСОБА_7, наніс їй удар кулаком в область лівого виска в районі ока, а коли остання почала закривати обличчя рукою, ОСОБА_6, не встановленим предметом із загостореним краєм подряпав ліву кість ОСОБА_7, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження, що відносяться до легких.

В апеляційній скарзі засуджений, просить вирок суду скасувати та закрити кримінальну справу, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства та не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла, просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, посилаючись на обгрунтованість та законність зазначеного рішення.

Заслухавши доповідача, засудженого, який просив задовольнити апеляцію, обговоривши доводи апеляції та заперечення до неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України 1960 року.

Специфіка судового розгляду скарг приватного обвинувачення, досудове слідство по яких не проводиться, зводиться до того, що на потерпілу особу, за скаргою якої порушена кримінальна справа, відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 КПК України 1960 року покладається підтримання висунутого нею обвинувачення і надання доказів на підтвердження винності підсудної особи у вчиненні інкримінуємого їй злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, всебічно і повно дослідивши показання потерпілої, підсудного, свідків та зібрані по справі докази, які стосуються об'єму обвинувачення, дав їм належну оцінку в їх сукупності і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у заподіянні 15 грудня 2010 року

ОСОБА_7, відповідно, легких тілесних ушкоджень, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я, та правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вина засудженого підтверджуються, зокрема послідовними показами потерпілої ОСОБА_7 про те, що 15 грудня 2010 року у утрішній час вона знадилась за місцем проживання, коли в квартиру прийшов її колишній чоловік ОСОБА_6, який в ході сварки кулаком наніс їй удар в область виска лівого ока. а коли вона пробувала закрити обличчя рукою, він невідомим предметом подряпав кість лівої руки, заподіяв тілесні ушкодження.

Наведені покази, також узгоджуються з показами свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які 15 грудня 2010 року чули крики потерпілої. Тому доводи засудженого у цій частині підлягають повному спростовуванню.

З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що він є співробітником міліції та 15 грудня 2010 року він сумісно з дільничним інспектором ОСОБА_11 приїхав за місцем проживання потерпілої, в якої малися тілесні ушкодження (а. с. 256, 254 том 1).

Посилання засудженого, що зазанчені свідки підтвердили відсутність тілесних ушкоджень у потерпілої при прибутті на місце подіє є безпідставними, та спростосуються наведеними показами ОСОБА_10 і ОСОБА_11

Доводи апеляції про однобічність і упередженість судового слідства по справі також є безпідставними.

Оскільки судом першої інстанції, належним чином були перевірені доводи засудженого про не причетність до скоєння наведеного злочину, опитані свідки події, судово-медичний експерт, який пояснив, що проведена судово-медична експертиза потерпілої на предмет наявності у неї тілесних ушкоджень, в ході якої у потерпілої ОСОБА_7 були виявлені синці на обличчі та подряпини на лівій кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 14.05.2012 року за № 139 (а. с. 185) відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Покази потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 перебувають у тісному логічному зв'язку з матеріалами справи, а також не суперечать первинного зібраному матеріалу дослідчої перевірки.

Відповідно до ст. 125 КК України, підставою кримінальної відповідальності за легке тілесне ушкодження є умисні дії. Умисел - це психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його наслідків, яке складається з усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння, передбачення його суспільно небезпечних наслідків, бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.

Суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення як щодо оцінки доказів у справі, так і стосовно юридичної кваліфікації дій ОСОБА_6

Крім того, відповідно до вимог ст. 263 КПК України 1960 року та інших норм чинного кримінально-процесуального законодавства, процесуальні права підсудного, дають йому можливість брати активну участь у судовому розгляді справи, ефективно захищатися від обвинувачення, відстоювати свої особисті та майнові права.

Колегія суддів вважає, що зазначена справа розглянута судом першої інстанції достатньо повно та всебічно і будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права, які б могли поставити рішення суду під сумнів - не допущено.

Що стосується доводів апелянта про неможливість його звільнення на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, то колегія суддів вважає їх надуманними.

Оскільки, за змістом ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Зазначені вимоги закону, при постановленні судового рішення, судом першої інстанції були дотримані.

При призначенні засудженому покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання засудженого та дійшов до правильного висновку про можливість призначення покарання у виді штрафу.

З урахуванням вимог ст. ст. 49, 74 КК України, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про необхідність звільнення засудженого на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення злочину минуло 2 роки, вчинений злочин за ступенем тяжкості відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, нових злочинів засудженим скоєно не було, суд першої інстанції довівши вину засудженого на підставі п. 1 ч. 1 ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України і ч. 6 ст. 7 КПК України 1960 року звільнив від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції з урахуванням обставин справи та вимог ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обґрунтовано задовольнив позов потерпілої частково, та зменшив суму моральної шкоди до 500 гривень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 14 березня 2013 року стосовно ОСОБА_6, залишити - без зміни.

Судді