Судове рішення #30129358

Справа № 1018/4562/12 Головуючий у І інстанції Кулінченко

Провадження № 11/780/515/13 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В.С.

Категорія 3 27.05.2013



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Авраменка М. Г.,

суддів -Полосенка В.С., Семенцова Ю. В.,

за участю прокурора Красківського В. П., засудженого ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4,


розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з базовою середньо-спеціальною освітою, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не маючого судимості відповідно до ст.89 КК України,

засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.


в с т а н о в и л а :


За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 10 квітня 2008 року, близько 11 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5, та знаходячись в посттравматичному стресовому розладі, що підтверджується висновком комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 408 від 16 квітня 2008 року, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час словесної перепалки, умисно протиправно наніс ножем два удари в задню та три в передню частину тулубу ОСОБА_6. В момент нанесення підсудним, ОСОБА_2, двох ударів ножем в передню частину тулубу ОСОБА_6 до кімнати забігла ОСОБА_7, яка вихвативши ніж з рук ОСОБА_2 кинула його під ліжко в цій вітальній кімнаті. Внаслідок чого у ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи №134/7 від 08 грудня 2008 року були виявлені: слабо виражений невеликих розмірів лінійної форми рубець на долоневій (з незначним переходом до зовнішньої) поверхні кінцевої фаланги третього пальця лівої кисті; чисельні дуже поверхневі косовертикальні і косогоризонтальні лінійні рани (різаного характеру) на долоневій поверхні першого пальця лівої кисті, виявлений рубець є слідом загоювання рани, яку беручи до уваги морфологічні особливості рубця, можна визначити, як різану - тобто утворену дією гострого предмета, якому притаманні ріжучі властивості. Після цього ОСОБА_7 вибігла з будинку на вулицю, а підсудний, ОСОБА_2, залишився в ньому разом з ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_7 зайшла в будинок переодягнутися і побачила при вході на підлозі обличчям до низу ОСОБА_6, після цього вона разом з сином, ОСОБА_8 та підсудним, пішли до електрички, де були затримані цього ж дня працівниками міліції. Згідно висновку судово-медичної експертизи №61/3 від 19 червня 2008 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді чотирьох проникаючого характеру колото-різаних поранень грудної клітки і черевної порожнини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та за звичайного перебігу, окремо взяте колото-різане поранення на задній поверхні шиї справа від середньої лінії, при основі шиї має ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_6 настала від численних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки і живота з ушкодженнями внутрішніх органів, які призвели до внутрішньої кровотечі та гострої крововтрати, на що вказують: рани щілиноподібної форми, з рівними краями, одним гострокутним, іншим притупленим чи П-подібним кінцями, в ділянках проекції серця, передньої поверхні грудної клітки справа, задньої поверхні грудної клітки зліва; щілиноподібні раневі канали, які йдуть від вказаних ран з проникненням у грудну порожнину зліва та черевну порожнину справа, ушкодження по ходу раневих каналів реберних хрящів і м'яких тканин міжребер'я, осердя, передньої стінки легеневої артерії, нижньої долі легені, правого куполу діафрагми, правої долі печінки, заочеревинного простору зліва та справа; крововиливи у ліву плевральну порожнину об'ємом близько 1300 куб. см., у порожнину перикарду об'ємом 180 куб. см, у черевну порожнину об'ємом близько 300 куб.см; малокрів'я внутрішніх органів; видовжені крововиливи під внутрішньою оболонкою лівого шлуночка серця (плями Мінакова); різко нерівномірне кровонаповнення шарів нирок («шокова нирка»); результати судово-гістологічного дослідження. Виявлені при дослідженні трупа численні проникаючі колото-різані поранення є основною причиною смерті потерпілого, а всі інші окремо взяті ушкодження до причини смерті потерпілого відношень не мають.


Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості та постановити свій вирок, яким призначити засудженому більш суворе покарання.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позиція підсудного як в ході досудового, так і судового слідства, була неоднозначною, спрямована на уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Також зазначає, що при визначенні розміру покарання, суд не звернув уваги на спосіб вчиненого злочину, а саме, на локалізацію і кількість спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, та перебування засудженого, на момент вчинення злочину, у стані алкогольного сп'яніння.


Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять вирок суду скасувати, а справу повернути Кагарлицькому міжрайонному прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування та змінити ОСОБА_2 міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд.

Ці апелянти просять зобов'язати органи досудового слідства виконати вказівки Апеляційного суду Київської області, які зазначені в ухвалах суду від 17 лютого 2010 року та 18 серпня 2011 року.

Також захисники зауважують на непослідовність та суперечливість показів свідків та залишення поза увагою показів інших свідків, які б могли суттєво вплинути на розгляд справи.

Крім того, вказують, що судом не встановлено механізм заподіяння потерпілому ножових поранень, місце де вони були нанесені, положення потерпілого і послідовність ударів.

Апелянти мотивують скаргу тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допущена однобічність, неповнота досудового та судового слідства, а вина засудженого взагалі не доведена та підлягає оскарженню.

Крім того, стверджують, що на засудженого під час проведення слідчих дій, чинили тиск співробітники правоохоронних органів, а також вказують, що суд першої інстанції безпідставно і невмотивовано відмовив в клопотанні про повернення справи на додаткове розслідування.


Засуджений в апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду скасувати, а справу повернути Кагарлицькому міжрайонному прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування, змінивши йому міру запобіжного заходу на підписку про невиїзд.

Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Обґрунтовує свої вимоги тим, що органом досудового слідства при проведенні слідчих дій та судом першої інстанції при розгляді справи по суті допущено ряд грубих порушень норм кримінально-процесуального права, а також однобічність та неповноту досудового та судового слідства.

Зазначає, що його вина та мотив скоєння злочину не доведені

Крім того, вказує на тиск з боку правоохоронних органів, а також поверхневе дослідження доказів судом першої інстанції. Зазначає, що суд невмотивовано та упереджено відмовив у клопотанні про дослідження мобільного телефону потерпілого, для встановлення точного часу розслідуваної події та могли б істотно вплинути на розгляд справи. Засуджений також звертає увагу, що у вироку містяться покази, які він взагалі не давав, що свідчить про упередженість суду першої інстанції.

Посилається на те, що не зміг в повному обсязі ознайомитись з матеріалами справи у зв'язку з поганою якістю звукозаписів судових засідань. Також не були враховані його зауваження на протокол судового засідання.

Заслухавши доповідача, виступи прокурора, захисників та засудженого в підтримку своїх апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, виступи в судових дебатах та останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.


Висновку про винність засудженого у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_6 суд дійшов на підставі доказів, перевірених в судовому засіданні, яким дав належну оцінку у вироку.


Зокрема, показами потерпілої ОСОБА_9 підтверджується, що її син ОСОБА_6, який раніше проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_7, 9 квітня 2008 року поїхав до неї в АДРЕСА_4 забирати до себе, а 10 квітня їй повідомили працівники міліції про вбивство сина. Свідок ОСОБА_7 показала в суді, що вона тривалий час проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_6, а з літа 2007 року почала проживати з ОСОБА_2 Також вона пояснила, що коли в черговий раз 8 квітня 2008 року разом з підсудним вона приїхала до свого дядька, ОСОБА_5, в АДРЕСА_5, а 9 квітня до них приїхав ОСОБА_6, який пропонував уладнать суперечки між ними та поїхати до нього, але вона відмовила йому. Цього ж вечора вони всі разом вживали алкогольні напої і під час їх вживання між підсудним та ОСОБА_6 неодноразово виникали сварки та бійки, а 10 квітня коли вона була на підвірї, то почула крик сина, що підсудний б'ється з ОСОБА_6 Вбігши в будинок, вона побачила як ОСОБА_2 наніс один удар ножем в живіт потерпілого, а потім другий коли вона до них підійшла. При цьому вона вихватила ніж у підсудного та кинула його під ліжко в вітальній кімнаті, поранивши собі руку, після чого викликала швидку допомогу. Після цього вона разом з сином та підсудним пішли до електрички, де були затримані працівниками міліції. З показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що його мати ОСОБА_7 тривалий час проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_6, а з літа 2007 року почала проживати з ОСОБА_2 10 квітня 2008 року він бачив як ОСОБА_6 підійшов до ліжка, де лежав підсудний та розбудивши останнього, запропонував з'ясувати відносини між ними. Підсудний вставши з ліжка, пішов на кухню, де зі стола взяв ніж і почав повертатися до ОСОБА_6 Побачивши це, він вибіг на подвіря і сказав про це матері, після чого всі разом пішли до електрички. Із оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_5 вбачається, що у нього в будинку з 8 по 10 квітня 2008 року були присутні племінниця ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які пили горілку та сварилися між собою, а потім билися, при цьому ОСОБА_6 завдавав удари підсудному по обличчю. Разом з ОСОБА_11 вони розбороняли хлопців, після чого ляг спати. Прокинувся лише тоді, коли в будинок зайшов дільничий інспектор, більш нікого в будинку не бачив, а коли виходив на вулицю, то побачив, що на підлозі обличчям донизу лежав ОСОБА_6, біля якого була кров, а на спині сліди порізів. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він на час пригоди перебував на посаді начальника ВКР Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області приймав участь в затриманні ОСОБА_2, який без будь-якого впливу на нього з боку працівників міліції пояснив, що він наніс удари ножем потерпілому.

Також в обгрунтування вини ОСОБА_2 суд правомірно послався на покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, експерта ОСОБА_16, протоколи огляду місця події, протоколи відтворення обставновки та обставин події, висновки експертиз, протокол медичного огляду ОСОБА_2 та інші докази, які наведені у вироку.


Проаналізувавши покази подсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві та співставивши їх з іншими доказами у справі, а також причини їх зміни, суд першої інстанції обгрунтовано визнав та поклав в основу вироку покази, дані ним на досудовому слідстві, що прямо викривають його у вчиненні злочину, які співпадають з іншими дослідженими судом доказами, належним чином мотивувавши своє рішення, з яким погоджується також і судова колегія.


Щодо посилань засудженого та захисників про застосування на досудовому слідстві до ОСОБА_2 недозволених методів, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочину, то вони були предметом детальної перевірки під час розгляду судом справи і не знайшли свого підтвердження.


Також не відповідають матеріалам справи і твердження апелянтів про порушення на досудовому слідстві права засудженого на захист щодо забезпечення його захисником.


З огляду на вищевикладене апеляції засудженого та захисників щодо однобічності та неповноти досудового та судового слідства, які перешкоджали б суду винести законний і обгрунтований вирок слід визнати безпідставними.


Без належних підстав апелянти посилаються і на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку, судом в повному обсязі досліджені зібрані докази, які належним чином проаналізовані та відповідно оцінені.


Посилання засудженого та захисників в апеляціях про недотримання кримінально-процесуального закону при збиранні доказів є непереконливими, оскільки при перевірці кримінальної справи в суді апеляційної інстанції, порушень кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для визнання тих чи інших доказів неналежними, недопустимими чи недостатніми для прийняття рішення по справі, не виявлено.


Всупереч доводам апелянтів, вказівки ухвал апеляційного суду, на які вони посилаються в апеляціях, органами досудового слідства були виконані, а про неможливість виконання певних процесуальних дій, вказаних в ухвалах, були складені відповідні довідки.


Посилання в апеляціях захисників на те, що досудовим слідством і судом не було встановлено коли і при яких обставинах потерпілий ОСОБА_6 отримав легкі тілесні ушкодження як неповноту досудового і судового слідства, є безпідставним, оскільки дана обставина не впливає на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства потерпілого.


Доводи засудженого про про те, що суд безпідставно та упереджено відмовив у клопотанні про дослідження мобільного телефону потерпілого не є обгрунтованими.


Твердження підсудного про те, що він не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи, внаслідок поганої якості технічного запису судового процессу, то дана обставина на доведеність вини засудженого не впливає, оскільки судовий розгляд справи фіксувався також і протоколом судового засідання, на який учасники процесу, в тому числі і засуджений подали свої зауваження, які були розглянуті судом.


Міра покарання ОСОБА_2 призначена у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України. Судом було взято до уваги тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення, особу підсудного, який має статус учасника бойових дій.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнав вперше вчинення злочину, позитивні характеристики з місця проживання та служби, а в якості обтяжуючої обставини - вчинення злочину засудженим в стані алкогольного сп'яніння.


Що стосується посилань прокурора на зміну ОСОБА_2 своїх показів і невизнання вини у вчиненому, то суд дав цим показам належну оцінку.


Зважаючи на встановлені вище обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 9 років позбавлення волі, яке на думку апеляційного суду є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.


Виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_2більш суворого покарання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, обставин і фактів, які могли вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненому та не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.


За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що порушень вимог закону як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи в суді, які можуть бути підставами для скасування чи зміни вироку суду, а також направлення справи для проведення додаткового розслідування або на новий судовий розгляд, апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим апеляції прокурора, засудженого та захисників задоволенню не підлягають.


На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в ред.1960 року), колегія суддів,-


У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, засудженого та захисників залишити без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.


Головуючий -


Судді -


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація