Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/1674/13р. Головуючий у 1 інстанції: Кияшко В.О.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Вільнянського району в інтересах: Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року у справі за позовом прокурора Вільнянського району в інтересах: Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області до ОСОБА_3, 3-тя особа: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області про визнання недійсними та скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року Прокурор Вільнянського району Запорізької області, який діє в інтересах Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, 3-тя особа: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, який згодом уточнив (арк.с. 64-67), про визнання державних актів на земельні ділянки недійсними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності, обґрунтовуючи це тим, що на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.01.2009 за позовом ОСОБА_3 до Гнаровської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, площею 0,2263га, та площею 0,3239га, позов задоволено в повному обсязі. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2263га серії ЯЖП № 487423, та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3239га серії ЯЖ № 487422.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2010 вищевказане рішення Вільнянського районного суду Запорізької області скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.

Таким чином, підстава, згідно якої було видано Державні акти на право приватної власності на земляні ділянки ОСОБА_3, на теперішній час не існує, а отже, вищевказані Державні акти є недійсними та підлягають скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати на користь держави.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням районного суду прокурор Вільнянського району в інтересах: Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не повною мірою відповідає таким вимогам.

Так, в справі було установлено, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 січня 2009 року було задоволено позов відповідача до Гнаровської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки та визнано за ним право власності на земельні ділянки площею 0,2263 га та площею 0,3239 га, які розташовані на території Гнаровської сільської ради. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 16 листопада 2010 року скасовано вищевказане рішення суду, при цьому встановлено, що ОСОБА_3 безпідставно звернувся до суду з позовом до Гнаровської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки, оскільки між сторонами відсутні будь-які спори, а права позивача жодним чином не порушувалися відповідачем.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції послався на те, що порядок припинення права власності на землю регулюється ст. 140 ЗК, за якою встановлений вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю і зазначеної в позові підстави він не містить.

Але з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України, в редакції яка діяла на момент виготовлення та видачі державних актів відповідачу, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до положень п. 1.16, 2.2 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» рішення суду вважається правовстановлюючим документом і є невід'ємною складовою технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації та виготовлення державного акту є факт виникнення речового права, яким може бути рішення органу місцевого самоврядування, цивільно-правова угода, рішення суду і т.п. з подальшим визнанням такого права державою. І саме про таке одночасне існування двох складових державної реєстрації і свідчить державний акт.

Враховуючи, що рішення суду, за яким відповідач набув право власності було скасоване як незаконне, можна зробити висновок про відсутність факту виникнення речового права у відповідача на земельні ділянки, яке підлягає офіційному визнанню і підтвердженню державою.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Вільнянського району в інтересах: Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області задовольнити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року в цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Вільнянського району в інтересах Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах в Запорізькій області до ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 487423 (зареєстрований 20. 07.09 за № 010926000055) а також державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 487422 ( зареєстрований 20.07.09 за № 010926000054) видані на ім'я ОСОБА_3 та скасувати реєстрацію зазначених державних актів.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: