ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року Справа № 18/214/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Данилової М.В.
за участю представників сторін:
позивачаОСОБА_4, договір про надання правової допомоги від 21.05.2013 року
відповідачаПриходька Є.А., представник за довіреністю від 05.09.2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
на постановувід 12.03.2013 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 18/214/12 господарського суду Полтавської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"
простягнення 425 501,55 грн.
за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
про стягнення 21 528,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про стягнення 100 480,43 грн. реальних збитків та 325 021,12 грн. втраченої (упущеної) вигоди (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.11.2012 року).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" в свою чергу,
звернулося з зустрічною позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення 21 528,00 грн. матеріальної шкоди.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.12.2012 року (суддя Погрібна С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року (головуючий суддя Шевель О.В., судді Афанасьєв В.В., Гребенюк Н.В.), в задоволенні первісного позову в загальній сумі 425 501,55 грн. та зустрічного позову про стягнення 21 528,00 грн. відмовлено повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року і прийняти нове рішення яким позовні вимоги первісного позову задовольнити в повному обсязі.
Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій спір стосується правовідносин які виникли з Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.07.2011 року № 270П (далі за текстом - Договір), укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Перевізник за Договором, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (Замовник за Договором, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом).
За умовами пункту 1.1 Договору, Замовник надає для перевезення вантажі, а Перевізник приймає їх за кількістю та номенклатурою, вказаними у експрес-накладній або в документах розроблених Замовником, та виконує для Замовника перевезення вантажів власним або залученим транспортом на умовах даного Договору.
Замовник зобов'язаний до прибуття автомобіля під навантаження підготувати вантаж для перевезення, а саме затарувати, опломбувати, замаркувати, підгрупувати по вантажоодержувачах, заповнити в документах на перевезення вантажів потрібні відомості по кожному вантажоодержувачу окремо (пункт 2.3.1 Договору), навантаження та розвантаження вантажів здійснюються замовником (пункт 2.4 Договору), Перевізник в свою чергу забезпечує виконання водієм, що здійснює перевезення вантажу наступних обов'язків: бути присутнім при завантаженні/розвантаженні автомобіля, контролювати його процес та цілісність вантажу, що завантажується/розвантажується; отримати сканер та сканувати вантаж, що завантажується, підписати акт приймання-передачі вантажу після завантаження /розвантаження автомобіля (пункт 2.2.22 Договору).
02.09.2011 року Перевізником було подано транспортний засіб, автомобіль марки РЕНО МАГНУМ д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки LECITRAILER (надалі - Напівпричіп) д. н. з. НОМЕР_2 під завантаження для подальшого перевезення вантажу по маршруту Київ - Харків.
Поданий перевізником напівпричіп було завантажено та опломбовано (пломба № 7323813). Супровідні документи на вантаж були передані перевізнику (водієві ОСОБА_7) згідно пункту 2.2.22 Договору, для здійснення перевезення (товарно-транспортна накладна № 101-00064916 від 03.09.2011 року, (т.1, а.с.29-40) та підписаний акт приймання-передачі відповідальності № 101-00464494 від 03.09.2011року (т.2, а.с.19-20).
03.09.2011 року близько 19.00 год. на 145 кілометрі автошляху Київ-Харків сталася пожежа у напівпричепі, що була ліквідована силами чергового караулу СДПЧ-25 м. Пирятин на 2-х АЦ-40/130/636 о 23 год. 40 хв. цього ж дня.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2011 року складено Акт про пожежу (т.1, а.с. 42) згідно з яким, остання виникла внаслідок короткого замикання акумуляторної батареї в результаті потрапляння металевої стрічки, що скріплювала акумулятори на його клеми.
За наслідками пожежі вогнем знищено корпус (будку), електропроводку напівпричепа, вантаж, що перевозився згідно товарно-транспортної накладної № 101-00064916 від 03.09.2011 року, пошкоджено гальмівну систему напівпричепа.
За висновком спеціаліста (експерта з оцінки автотранспортних засобів відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області) капітана міліції Донець С.В. № 26 від 15.11.2011 року, матеріальний збиток заподіяний власнику LECITRAILER 1994 року випуску (напівпричіп), д. н. з. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 складає 100 480,43 грн.(т.1, а.с. 47-49).
По даній події 17.01.2012 року Приватним акціонерним товариством "Акціонерною Страховою Компанією "ІНГО Україна" на підставі Договору страхування № 202000157.10 від 07.11.2011 року, Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" було виплачено суму збитків в результаті знищення вантажу внаслідок пожежі в сумі 281 569,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог про відшкодування 100 480,43 грн. реальних збитків та 325 021,12 грн. втраченої (упущеної) вигоди позивач за первісним позовом вказує на те, що в товарно-транспортній накладній № 101-00064916 від 03.09.2011 року зазначений вантаж, а саме акумуляторні батареї, взагалі неописаний та невиділений як небезпечний чим порушив умови Договору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, господарські суди виходили з того, що пунктом 2.2.13 Договору передбачено, що перевізник при прийнятті вантажу повинен забезпечити перевірку точності записів, що зроблені у експрес-накладній відносно числа вантажних місць, а також їх маркування і розмірів; перевірку зовнішнього стану вантажу та його пакування. Згідно пункту 2.2. Перевізник забезпечує виконання водієм, що здійснює перевезення вантажу наступних обов'язків: бути присутнім при завантаженні/розвантаженні автомобіля, контролювати його процес та цілісність вантажу, що завантажується/розвантажується; отримати сканер та сканувати вантаж, що завантажується; підписати акт приймання-передачі вантажу після завантаження/розвантаження автомобіля.
Актом приймання-передачі відповідальності № 101-00464494 від 03.09.2011 року та товарно-транспортною накладною № 101-00064916 від 13.09.2011 року представником позивача за первісним позовом (водій ОСОБА_7) було проскановано та прийнято до перевезення вантаж без жодних зауважень.
Висновок № 97 від 07.09.2011 року про причину пожежі, яка виникла в напівпричепі-фургоні - Е "LЕСІTRАІLЕR" д.н.з. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_6 на 145 км автошляху Київ-Харків, вказує ймовірну причину пожежі та не вказує на пряму вину однієї із сторін. Крім цього, Постановою Пирятинського РВ УМНС Укра Полтавській області № 20 від 13.09.2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту пожежі у напівпричепі-фургоні - Е "LЕСІTRАІLЕR" д.н.з. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_6 на 145 км автошляху Київ-Харків в зв'язку з відсутністю предмету злочину.
Зважаючи на викладене, а також решту наявних доказів у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом своїх вимог, оскільки згідно статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Враховуючи, що відшкодування збитків є заходом господарсько-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, а саме: кредитор має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Відсутність хоча б одного з цих елементів, виключає застосування такого виду відповідальності як стягнення збитків.
Отже, відмовляючи в задоволенні первісного позову про стягнення шкоди, що складається з вартості пошкодженого майна в сумі 100 480,43 грн. та 325 021,12 грн. упущеної вигоди, господарські суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що скаржником відповідно до вимог статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду належних та допустимих доказів протиправної поведінки відповідача, яка потягла спричинення матеріальної шкоди позивачу, а тому за умови відсутності складу правопорушення суди правильно дійшли висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, понесеної позивачем внаслідок пожежі.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що судами попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; досліджено, встановлено та надано юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні як первісних так і зустрічних позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим, а також враховуючи мотиви, викладені у даній постанові, підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2012 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі № 18/214/12 господарського суду Полтавської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
М. Данилова