донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

  20.10.2008 р.                                                                        справа №  5/94б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

За участю представників сторін:

від кредитора – Верьовкіна Н.Ю. –довіреність № 18515/06 від 17.10.2008р.

від боржника – не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області

на ухвалу

господарського суду Донецької області

від 10.09.2008р.

у справі № 5/94 б (суддя Чорненька І.К.)

за заявою боржника –орендного підприємства "Азовське морське пароплавство" м. Маріуполь

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2008р. відмовлено у задоволенні скарги УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя на дії арбітражного керуючого –ліквідатора Матвійчука Д.В. у справі № 5/94б про банкрутство ОП "Азовське морське пароплавство" м. Маріуполь.

Ухвала суду мотивована тим, що виходячи з положень п.1 ст. 23, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання банкрута в особі його органу управління –ліквідатора можуть виникати виключно у випадках прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений нормами закону. Такими випадками, зокрема, є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 30 вищевказаного Закону ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі –основний рахунок. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на даний основний рахунок боржника. З цього основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому ст. 31 Закону та проводяться такі виплати: поточні комунальні і експлуатаційні платежі та інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Стаття 31 Закону розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, які задовольняються у першу чергу і до яких не входить відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст. 23 Закону як поточні.

Судом зазначено, що з огляду на приписи ч. 1 ст. 31 вищевказаного Закону фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточним зобов'язанням.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскаржуючи ухвалу суду, УПФУ в Приморському районі  м. Маріуполя просить її скасувати та зобов'язати арбітражного керуючого Матвейчука Д.В. визнати його поточним кредитором ОП "Азовське морське пароплавство"  додатково на суму 1 150 092 грн. 46 коп. та зобов'язати включити зазначену суму до ліквідаційного балансу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя визнано кредитором боржника на суму 1 258 940 грн. 66 коп., яка включена до реєстру вимог кредиторів та затверджена господарським судом.

За період банкрутства підприємства, на його адресу неодноразово направлялися заяви про збільшення кредиторських вимог: № 1 від 02.12.2004р. за період з 01.08.2003р. по 01.11.2004р. у сумі 776 520 грн. 02 коп., № 2 від 16.05.2005р. за період з 04.11.2004р. по 30.04.2005р. у сумі 354 175 грн. 35 коп., № 3 від 21.02.2006р. за період з 01.05.2005р. по 31.01.2006р. у сумі 618 066 грн. 69 коп., заява про збільшення кредиторських вимог № 4 від 20.06.2006р. за період з 01.02.2006р. по 20.06.2006р. у сумі 408 001 грн. 12 коп., № 5 від 06.02.2007р. за період з 21.06.2006р. по 20.01.2007р. у сумі 641 520 грн. 55 коп.

Відзивами на вищезазначені заяви, кредиторські вимоги УПФУ визнані ліквідатором Кожуховим О.І. у повному обсязі.

За період проведення ліквідаційної процедури у ОП "Азовське морське пароплавство" збільшилась заборгованість перед УПФУ щодо обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 1 075 361 грн. 71 коп., заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) на суму 67 462 грн. 23 коп. та заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 7 262 грн. 52 коп.

Відповідно до вимог п.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Скаржник вважає, що відмова у визнанні вимог УПФУ та невнесення їх до ліквідаційного балансу суперечить вимогам ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV, ч. 7 ст. 106  цього ж Закону; він може звернутися до боржника з вимогами, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, подавши відповідну заяву до ліквідатора, оскільки розгляд вимог поточних кредиторів до введення ліквідаційної процедури Законом не передбачено.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника, судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2003р. порушена справа про банкрутство ОП "Азовське морське пароплавство" м.Маріуполь.

Постановою від 03.11.2004р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кожухова О.І.

Ухвалою суду від 26.07.2007р. припинені повноваження ліквідатора  Кожухова О.І. та призначено нового –арбітражного керуючого Матвійчука Д.В.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Приморському районі м.Маріуполя звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора Матвійчука Д.В., в якій просило зобов'язати визнати УПФУ поточним кредитором ОП "Азовське морське пароплавство" м. Маріуполь додатково на суму 1 150 092 грн. 46 коп. та включити зазначену суму до ліквідаційного балансу.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вказана заборгованість є фактичними витратами на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "а","б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та заборгованістю по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) і виникла за період проведення ліквідаційної процедури (а саме з 01.01.2007р. по 25.12.2007р.).

Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах....., починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатком 7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсій, або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області вірним, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що  з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства,  можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" оплата фактичних витрат на виплату і доставку пенсій сплачується підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Статтею 4 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.  

Приймаючи до уваги, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується, а згідно абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства-банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Посилання скаржника на те, що вищевказані витрати підлягають обов'язковому погашенню відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не приймається судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Господарський суд вірно зазначив, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає умов, які б обумовлювали виникнення у банкрута зобов’язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.

Так, згідно ч. 8, ч. 9 ст. 30 вищевказаного Закону кошти, які   надходять   при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку,  передбаченому статтею 31 цього Закону; з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.  

Стаття 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Обґрунтованим також є висновок суду, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов’язання, в тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "а","б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст. 14 Закону та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст.23 Закону як поточні.

Оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточним зобов’язаннями, тому вимоги УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя про включення його вимог в сумі 1 150 092 грн. 46 коп. до поточної кредиторської заборгованості –безпідставні, а ліквідатор позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виходять за межі його компетенції. Виконання ним обов’язків, передбачених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в межах процедури ліквідації банкрута протирічить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не може мати місця при здійсненні ліквідаційної процедури.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

Керуючись ч.1 п. 1 ст. 103, ст.104, ст.105, ст.106  ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 10.09.2008р. у справі № 5/94б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий          А.М.  М'ясищев

Судді:          Н.Л.  Величко

          Т.А.  Шевкова

Надруковано:

1.          ліквідатору

2.          УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя

3.          господарському суду Донецької області

4.          у справу

5.          ДАГС