ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 107/377/13-пСуддя у І-й інстанції: Цветков О.Я.

Провадження №33/191/20/13 Суддя-доповідач: Караваєв К. М.

Категорія: ст .124 КУпАП

27 лютого 2013 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії Караваєв К. М. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Феодосії апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Керченського міського суду АР Крим від 01 лютого 2013 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Керчі АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, ПІН НОМЕР_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Керченського міського суду АР Крим від 01.02.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік за те, що 12.01.2013 року о 11 год.00 хв. він, керуючи автомобілем ВАЗ 21043 держ.номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, рухався по вул.Орджонікідзе у м.Керчі, та, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Керченського міського суду АР Крим від 01.02.2013 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Свої вимоги апелянт ОСОБА_2 мотивує тим, що суддя ухвалив постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі суперечливих доказів, без повного з'ясування всіх обставин справи, а тому висновки суду про його винність не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, приймаючи рішення у справі, суддя не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що він автомобілем не керував, а штовхав його, разом зі знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за проханням володільця ОСОБА_5 до іншого місця внаслідок несправності акумулятора.

Дійсно, ОСОБА_2 на місці події відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Алкотест» у зв'язку з недовірою його показанням, але дав згоду на проходження огляду у медичному закладі.

У той же час, внаслідок неодноразових образ з боку працівників ДАІ, ОСОБА_2 покинув місце події та 12.01.2013 року самостійно пройшов медичний огляд на стан сп'яніння у КРУ «Психоневрологічний диспансер», за результатами якого він був визнаний тверезим.

Крім того, ОСОБА_2 просить суд зобов'язати ДАІ м.Керчі повернути вилучені в нього автомобіль ВАЗ 21043 держ.носер НОМЕР_2, документи на автомобіль та його посвідчення водія.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді, доводи апеляційної скарги, вислухав пояснення правопорушника, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок судді щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується рапортом інспектора ДПС Величко Г.І. (а.с.5), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (а.с.2,3), а також поясненнями в суді вказаних осіб та інспектора ДПС Каденчука С.В., даними з диска запису відеоспостереження.

Вважаю, що на підставі даних доказів, суддя, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, належно чином оцінив їх, правильно дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що зніжують увагу та швидкість реакції.

В той же час суддею обґрунтовано не прийняти до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що він не керував автомобілем «ВАЗ-21043» держ.номер НОМЕР_2, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та поясненнями у судовому засіданні інспекторів ДПС Величко Г.І. і Каденчука С.В. та поясненнями свідків з боку ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і ОСОБА_10.

Також суддею обґрунтовано не прийнята до уваги довідка КРУ «Психоневрологічний диспансер» від 12.01.2013 року про результати огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, згідно якої, останнього визнано тверезим, оскільки вона для вирішення справи не має правового значення.

Таким чином, доводи, які наведені в апеляційній скарзі, про необґрунтованість визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, висновком судді та зібраними доказами.

При вирішенні питання про вид адміністративного стягнення, суддя врахував вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП та призначив адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у відповідності до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, вважаю, що підстав для скасування постанови судді не убачається, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя К.М. Караваєв.