ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2013 р. м. Київ К/9991/4296/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про визнання неправомірними, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України» № 1222-ХVІ від 17.11.1999 та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з моменту вступу в силу Закону України № 1222-ХVІ. Свої вимоги мотивував тим, що з 05.03.1987 по 10.09.1999 працював в Рівненському авіаційно-спортивному клубі на посадах інструктора-льотчика - планериста, командира планерної ланки, заступника начальника АСК, в зв'язку з чим набув право на пільгову льотну пенсію, передбачену підпунктом «а» пунктом 1 ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 17.11.1999 Управління праці та соціального захисту населення самовільно, без його заяви про перерахунок пенсії, провело перерахунок льотної пенсії на загальну. Вважає, що вказаними діями Управління порушило його право на належне пенсійне забезпечення.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 грудня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2009 року, дії Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області про відмову в проведенні перерахунок пенсії ОСОБА_4 визнано неправомірними та зобов'язано провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України» № 1222-ХVІ від 17.11.1999 та ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня звернення позивача з заявою про проведення перерахунку - з 05.03.2007.

15 жовтня 2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне Рівненської області з заявою про перерахунок його пенсії з моменту вступу в силу Закону України №1222 від 17.11.1999, на які отримав відповідь про відмову в проведенні перерахунку.

Нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених вищевказаними Законами.

Частиною 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Нормами частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Частиною 1 вищезазначеного Закону встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що виплачена за минулий період могла бути та пенсія, яка була обрахована в конкретних сумах та невиплачена з вини відповідача.

Оскільки заборгованості пенсійних виплат перед позивачем не було, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаним висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 25 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.