УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/2172/2012 Суддя у І-й інстанції: Лісовська В.В.
Провадження №11/191/12/13 Суддя-доповідач: Караваєв
22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.Феодосії у складі:
головуючого - судді Неклеси В.І.,
суддів - Караваєва К.М., Соболюка М.М.,
за участю прокурора Лєсіна С.Л.,
захисника ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Феодосії кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м.Судака АР Крим, якій брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Чорнобиль
Київської області, громадянку України, з повною
вищою освітою, одружену, працюючою дирек-
тором ТОВ «Бентен-Крим», проживаючою в
АДРЕСА_1, ра-
ніше не судиму,
визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.15 і ч.2 ст.190, ч.4 ст.27 і ч.4 ст.369 КК України, та призначено покарання: за ч.1 ст.190 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 грн, за ч.2 ст.15 і ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.4 ст.27 і ч.4 ст.369 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки, без конфіскації майна, що є власністю засудженої.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, без конфіскації майна, що є власністю засудженої.
Відповідно до положень ст.55 КК України, ОСОБА_2 позбавлено права займатися певною діяльністю у сфері надання юридичних послуг строком на 2 роки.
Згідно зі ст.ст.79,76 КК України ОСОБА_2 звільнена від відбуття основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на неї обов'язків з'являтися до органів кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації,
В С Т А Н О В И Л А:
Зазначеним вироком суду встановлено, що в період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року ОСОБА_2, працюючи директором ТОВ «Бентен-Крим», статутною діяльністю якого є надання громадянам юридичних послуг, під час надання за дорученням юридичних послуг гр.ОСОБА_3 у Феодосійському міському суді АР Крим по цивільній справі за позовом про право на спадщину, діючи навмисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під надуманим привидом, заволоділа її грошовими коштами у розмірі 24000 грн; скоїла закінчений замах шляхом обману, під надуманим привідом, на заволодіння грошовими коштами останної у розмірі 1900 доларів США (еквівалент 15185 грн) та здійснила підбурення шляхом умовлення ОСОБА_3 до дачі хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище - судді Феодосійського міського суду, яка розглядала цивільну справу.
Не спростовуючи висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2, прокурор прокуратури м.Судака, якій брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не погодився з вироком суду та подав апеляцію, в якій просить вирок скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_2, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд, у порушення ст.65 КК України, ст.371 КПК України (1960 року), роз'яснень у п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначивши ОСОБА_2 основне покарання за ч.4 ст.27 і ч.4 ст.369, ч.2 ст.15 і ч.2 ст.190, ч.1 ст.190 КК України, застосував на підставі ст.55 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю лише після визначення остаточного покарання за вчинення всіх злочинів за правилами ч.1 ст.70 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, якій підтримав доводи апеляції, засуджену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1,2 ст.55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
У пунктах 16,17 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що визнавши підсудного винним у вчиненні кількох злочинів, відповідальність за які передбачена різними статтями (частинами) КК, суд повинен призначити додаткове покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК. Призначення додаткового покарання, як і основного, лише за сукупністю злочинів є неприпустимим. Відповідно до ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язано з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (частини статті) КК, за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене - в межах, установлених ст.55 КК. Рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не було жодних сумнівів під час виконання останнього.
Як вказано у вироку суду, підставою для застосування судом не передбаченого санкціями ст.ст.190 та 369 КК України додаткового покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю у сфері надання юридичних послуг строком на 2 роки стало те, що вона, будучи директором ТОВ «Бентен-Крим», скоїла злочини під час виконання своїх обов'язків по наданню юридичних послуг клієнту ТОВ «Бентен-Крим» - ОСОБА_3.
Разом з тим, із матеріалів справи убачається, що зазначений висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінальної справи, згідно яких, ОСОБА_2, як фізична особа, представляла інтереси гр.ОСОБА_3 у Феодосійському міському суді АР Крим на підставі довіреності, посвідченої директором КП ЖЕК-3 (а.с.147), а тому дане представництво ніяким чином не пов'язано з діяльністю ТОВ «Бентен-Крим».
Крім того, призначаючи, відповідно до положень ст.55 КК України, додаткове покарання ОСОБА_2, суд, у порушенні вимог кримінального закону, не вказав - з якими вчиненими злочинами пов'язано застосування додаткового покарання ОСОБА_2, при цьому належним чином не вмотивував необхідність його застосування та не сформулював вид забороненої діяльності у сфері надання юридичних послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог закону не вмотивував призначення додаткового покарання ОСОБА_2, а тому в цій частині вирок суду не можна вважати законним і обгрунтованим.
Крім того, згідно ч.3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
У порушення даного кримінального закону, суд, призначивши ОСОБА_2 різні види покарання за скоєні нею злочини, на підставі ч.1 ст.70 КК України поглинув менш суворе покарання - у виді штрафу більш суворим покаранням - у виді позбавлення волі, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.1 ст.367 КПК України (1960 року), підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 КПК України (1960 року), при розгляді в апеляційному суді є, в числі інших, неправильність застосування кримінального закону.
Статтею 371 КПК України (1960 року) встановлено, що неправильним застосування кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку (постанови), є: незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосування; застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
З урахуванням викладеного та положень ст.ст.365, 374 КПК України (1960 року), вирок відносно засудженої ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначену неправильність застосування кримінального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 374, 377 КПК України (1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора прокуратури м.Судака АР Крим, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, задовольнити.
Вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2012 року скасувати, а кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.15 і ч.2 ст.190, ч.4 ст.27 і ч.4 ст.369 КК України направити на новий судовий розгляд до Судацького міського суду АР Крим в іншому складі.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: _________ Неклеса В.І. __________ Караваєв К.М. __________ Соболюк М.М.