Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Суддів - Збитковської Т.І, Гладкого С.В, Шпинти М.Д.

За участю прокурора - Іванціва М.Р.

Виправданого - ОСОБА_3

Захисника - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Демидівського районного суду від 5 грудня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Здолбунів Рівненської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, нотаріус Демидівського районного нотаріального округу, раніше не судимий, -

виправданий за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Судом вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у справі.

Виправдовуючи ОСОБА_3 в інкримінованому злочині, суд зазначив у вироку про неприйняття доказів обвинувачення з тих підстав, що ОСОБА_3 не визнає себе винним, а інші докази у справі не вказують про підроблення ним офіційного документу, який посвідчується приватним нотаріусом.

У поданій апеляції з урахуванням внесених змін прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, навівши відповідні доводи, покликається на неповноту досудового слідства, що призвело до винесення судом незаконного процесуального рішення, яке просить скасувати з направленням справи для проведення додаткового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляції з внесеними змінами, думку виправданого ОСОБА_3 та його захисника - ОСОБА_4, які вважають вирок законним і просять залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи й викладене в поданій апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, а вирок - скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.

________________________________________________________________________________

Справа № 11/787/186/2013 Головуючий у і інстанції - Олексюк А.О.

Категорія: ч. 1 ст. 358 КК України Доповідач - Збитковська Т.І.

У відповідності до вимог ст. ст. 22, 64 КПК України ( 1960р.) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов"язані вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи, до яких відносяться подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини), винність обвинуваченого і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, пом"якшують і обтяжують покарання, та характеризуючі дані особи.

Згідно ст. 323 КПК України (1960р.) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, винуватість чи не винуватість підсудного з достовірністю випливають з цих матеріалів.

Вказаних вимог закону належним чином не дотрималися ні орган досудового слідства, ні суд першої інстанції, і обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи не винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в повному об"ємі не з"ясовано.

У пред"явленому ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинуваченні йдеться про підробку ним, як приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу у своєму офісі, розташованому в АДРЕСА_2, довіреності серії ВМС № 930960 від імені ОСОБА_8, якою останній уповноважував гр. ОСОБА_6 користуватися і розпоряджатися автомобілем „ ВАЗ-21961" 1988 року випуску, кузов № НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3, яка була посвідчена підписом нотаріуса, скріплена належною йому нотаріальною печаткою із реєстрацією вказаної довіреності в реєстрі нотаріальних дій за порядковим номером 820, та подальшою видачею невстановленій досудовим слідством особі.

З показань підсудного ОСОБА_3, як в ході досудового слідства, так і при судовому розгляді справи вбачається, що 3 червня 2009 року до нього, як приватного нотаріуса, звернулася особа чоловічої статі, пред"явивши паспорт громадянина України - ОСОБА_5 та технічний паспорт на автомобіль ВАЗ-21061 д.н. НОМЕР_3, які не викликали в нього жодних сумнівів, з проханням посвідчення довіреності на гр. ОСОБА_6 щодо користування та розпорядження вищевказаним автомобілем, що і було зроблено з дотриманням нотаріально-процесуальних дій.

Між тим, дані слідства свідчать про те, що ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про смерть ( т. 1 а. с. 24) помер 15 липня 2008 року, тобто, до посвідчення даної довіреності ОСОБА_3, а ОСОБА_6 є тещею покійного, яка після посвідчення вищевказаної довіреності 5 червня 2009 року передоручила свої права на даний транспортний засіб гр. ОСОБА_7, котрий в свою чергу негайно зняв його з обліку для реалізації в межах України. 9 червня 2009 року вказаний автомобіль зареєстровано за вдовою ОСОБА_5 - ОСОБА_8, яка є донькою особи, на яку ОСОБА_3 оформлено і посвідчено довіреність ( т. 1 а. с. 22, 88-95,97).

Однак, ні під час досудового слідства у справі, ні при виконанні судового доручення органом досудового слідства не встановлено особу ОСОБА_7 і не допитано його з приводу обставин отримання довіреності від тещі покійного ОСОБА_5 з подальшим передорученням права користування автомобілем „ ВАЗ-21061" 1988 року випуску на ОСОБА_8, як не проведено і очних ставок з метою впізнання та з"ясування особи, що зверталася до ОСОБА_3 за оформленням довіреності.

Не встановлено в ході досудового слідства і доказів наявності чи відсутності між вказаними особами родинних стосунків та їх спільної з ОСОБА_3 зацікавленості в оформленні нотаріальної довіреності.

Крім того, поза увагою досудового слідства залишено і дослідження показань свідка ОСОБА_9, якій належить серія і номер паспорта, представленого підсудному при посвідченні доручення, про те, що паспорт нею не губився і нікому сторонньому не надавався.

У мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд покликався на не дослідження вищевказаних обставин, які б підтверджували чи спростовували наявність в діях ОСОБА_3 прямого умислу на вчинення злочину, як і самого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України органом досудового слідства, як на істотну неповноту, і при цьому постановив щодо підсудного виправдувальний вирок.

Допущені неповнота і однобічність досудового слідства у даній справі, на думку колегії суддів, виключають у ній постановлення вироку, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 374 КПК України( 1960р) є підставою для його скасування з направленням справи прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

При додатковому розслідуванні для повного і всебічного з"ясування всіх доказів у справі необхідно усунути вищевказані недоліки та слідчо-оперативним шляхом встановити особу ОСОБА_7, провести очні ставки з вказаною особою, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з метою спростування або підтвердження показань виправданого ОСОБА_3, і при необхідності виконати інші слідчі дії, необхідні для встановлення істини у справі.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Демидівського районного суду від 5 грудня 2012 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути Млинівському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

С У Д Д І :

Т.І. Збитковська С.В. Гладкий М.Д. Шпинта