РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/394/13Головуючий суду першої інстанції:Копилян В.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.

"21" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання права перебування на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, поновлення на квартирному обліку, за апеляційною скаргою військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2007 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату, у якому просив визнати його право та право членів його сім'ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, поновити на квартирному обліку з 1985 року з правом на першочергове отримання житлової площі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є ветераном військової служби у званні полковника запасу. З 1985 року він та члени його сім'ї були поставлені на квартирний облік. У зв'язку з розформуванням військової частин А0289, квартирний облік був переданий списком у Феодосійський міській військовій комісаріат, в якому позивач вказаний не був. Позивач звернувся до Феодосійського міського військового комісаріату з заявою про поновлення його та членів його родини у списках на квартирний облік на першочергове поліпшення житлових умов з 1985 року. 24 жовтня 2006 року позивач надав до комісії необхідні документи відносно поновлення на квартирному обліку, проте на засіданні житлової комісії Феодосійського міського військового комісаріату 14 листопада 2006 року рішення прийнято не було. На підставі наведеного позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано за ОСОБА_6 та членами його сім'ї право перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, відповідно до житлового законодавства України. Зобов'язано Феодосійський об'єднаний міський військовий комісаріат відновити позивача ОСОБА_6 та членів його родини - жінки ОСОБА_7, 1953 року народження, доньки ОСОБА_9, 1973 року народження, у списках житлової комісії Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату з 06 серпня 1985 року з правом на першочергове отримання житлової площі як ветерану військової служби.

У апеляційній скарзі військовий прокурор Феодосійського гарнізону посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2007 року та ухвалити нове про відмову в задоволені позовних вимог.

На думку апелянта суд дійшов помилкового висновку, оскільки відсутні підстави щодо поліпшення житлових умов позивача та членів його сім'ї, які передбачені ст. 34 Житлового кодексу Української РСР. Суд не звернув уваги на те, що на момент звільнення, позивач та члени його сім'ї були забезпеченні житловою площею - двокімнатною квартирою, яка була надана Міністерством оборони України, в межах встановлених норм, у 1987 році. Позивач відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 14 грудня 2011 року, у зв'язку зі смертю ОСОБА_6, до участі у справі у якості позивачів залучені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.см.99).

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25 січня 2012 року апеляційне провадження по даній справі закрито на підставі ч.3 ст. 297 ЦПК України (в редакції від 15.012012р.), відповідно якої апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року ухвала Апеляційного суду АР Крим скасована у зв'язку з помилковим застосуванням вказаного закону, справа передана на новий апеляційний розгляд.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи за ОСОБА_6 та членами його сім'ї право перебувати на квартирному обліку для поліпшення житлових умов, відповідно до житлового законодавства України, та зобов'язуючи Феодосійський об'єднаний міський військовий комісаріат відновити позивача ОСОБА_6 та членів його родини у списках житлової комісії Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату з 06 серпня 1985 року з правом на першочергове отримання житлової площі як ветерану військової служби, суд першої інстанції виходив з доведеності порушення прав позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та не міститься на вимогах закону.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Порядок надання громадянам у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, і їх заселення регулюється Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 p. N 470.

Відповідно до ст. 43 Житлового кодексу УРСР, п. 38 зазначених Правил, військовослужбовцям, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються згідно з чергою. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень).

Згідно наказу Міністра оборони України №193 від 17.11.1992р. зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністра оборони України №114 від 27.05.1993р. (чинного на час звільнення ОСОБА_6 з військової служби ), з метою правильного обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу та використання жилої площі гарнізонах та військових частинах, утворюються житлові комісії.

Згідно п.10 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №220 від 23.12.1992р., чинного на час звільнення ОСОБА_6 з військової служби, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних частинах районів. Військовослужбовці, зараховані на квартирний облік, заносяться до книги обліку осіб, які перебувають на черзі на одержання жилих приміщень.

Відповідно до п. 11 цього Положення військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини.

В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім'ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік - підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства.

Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік.

Перебування військовослужбовця на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, підтверджується довідкою, виданою відповідною КЕЧ району та командиром військової частини.

Відповідно п. 12 Положення, на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, якій надається номер, що відповідає номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на отримання жилих приміщень.

Облікові справи є документами особливої ваги.

З матеріалів справи вбачається, що згідно послужного списку ОСОБА_6 проходив військову службу у Збройних Силах України до 24.12.1992р. Наказом Міністра оборони України №01184 від 22.10.1992р. був звільнений з лав Збройних Сил України.

Під час проходження служби, згідно ордеру №212 від 23.07.1987 року ОСОБА_6 на сім'ю з трьох осіб (дружини та дочки) отримав двокімнатну ізольовану квартиру №119 площею 29,9 кв.м. за адресою: м. Феодосія АР Крим, вул. Кримська, буд. № 82-б.

Тобто на час звільнення з лав Збройних Силах України родина ОСОБА_6 була забезпечена житлом відповідно до норм діючого на той час законодавства: 5 кв. м жилой площі на кожного члена сім'ї (п.п. 1.2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Кримській області (діє з 01.01.1985р.).

З позовної заяви ОСОБА_6 випливає, що у 2006 році він дізнався про відсутність його у списках офіцерів та прапорщиків в/ч 21610, перебуваючих на квартирному обліку, які передані до Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату, та звернувся до комісаріату із заявою про визнання його права перебування на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, поновлення на квартирному обліку.

Згідно витягу з протоколу №17 засідання житлової комісії військовослужбовців при Феодосійському об'єднаному міському військовому комісаріаті від 14.11.2006р. ОСОБА_6 було відмовлено у поновленні в черзі на отримання житла з 1985 року на підставі відсутності рішення житлової комісії в/ч 21610 (п.11 Наказу МО України №20 від 03.02.1995р. (а.с.47).

Позивач наполягав на тому, що факт постановки його на квартирний облік у військовій частині підтверджується його рапортом на ім'я командира в/ч 21610 від 05.06.1992р.(а.с.5).

Частиною 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до с. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Проте, рапорт, на який посилався ОСОБА_6 та посилаються позивачі по справі не відповідає вимогам ст. ст. 58,59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Так резолюції на вказаному рапорті: про залишення у списках черги на поліпшення житла; розглянути на засіданні житлової комісії до 06.07.1992р. і про прийняте рішення докласти від 27.06.1992р.; включений до списків в/ч 21610 на поліпшення житла від 03.07.1992р.; не можна вважити підтвердженням перебування ОСОБА_6 на квартирному обліку у військовій частині 21610, оскільки підставою для постановки на квартирний облік є рішення житлової комісії, однак такого рішення матеріали справи не містять.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження перебування на час звільнення ОСОБА_6 з лав Збройних Сил України на квартирному обліку в/ч 21610.

Згідно акту прийому передачі справ житлової комісії військової частини А0289 (правоприємник в/ч 21610) до Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату від 09.11.2005р. зазначене, що на обліку перебувають 68 військовослужбовців; передано 55 облікових житлових справ; відсутні справи на 13 військовослужбовців (а.с.38-40,41-45).

Проте, у переданих списках ОСОБА_6 не значиться.

Згідно гарнізонних списків осіб, перебуваючих на квартирному обліку на поліпшення житлових умов, ОСОБА_6 не значиться, що підтверджується листом начальника КЕЧ Феодосійського району (а.с.50).

Аналізуючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що підстави про визнання права ОСОБА_6 перебування на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов та поновлення на квартирному обліку з 1985 року відсутні.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані норми закону на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вимог позову, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно матеріалів справи відсутні докази як на підтвердження перебування ОСОБА_6 на квартирному обліку з 1985 року взагалі, а також на першочергове отримання житла у зв'язку з захворюванням ОСОБА_8

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2007 року на підставі п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, як ухвалене на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2007 року задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2007 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Феодосійського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання права перебування на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, поновлення на квартирному обліку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

В.О.Полянська Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько