АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1410/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Качан О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоКачана О.В.
суддівЗахарової А.Ф., Скіця М.І.
при секретаріБурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2010 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
в с т а н о в и л а :
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі кредитного договору № 2119-ЧД від 4.07.2008 р. позивач надав відповідачу ОСОБА_7 кредит в розмірі 22 491 дол. США зі сплатою 15,00 % річних та щомісячної комісійної винагороди в сумі 109,08 грн з кінцевим строком повернення кредиту до 03.07.2015 року, що підтверджуються договором кредиту та меморіальним ордером.
Згідно умов п. 3.3 договору кредиту повернення кредиту здійснюється щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця, згідно з графіком, який зазначений в додатку № 1 до договору кредиту, у складі щомісячного платежу по кредиту та щомісячні проценти за користування кредитом.
Позичальник порушив графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Враховуючи вказані положення ЦК України, 09.09.2009 року ОСОБА_7 була направлена вимога про дострокове повернення всієї суми кредиту. Однак вимога позивача не була виконана, кредит не повернутий, прострочена заборгованість по кредиту складає 174 384,51 гривень.
Станом на день подання позову прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом складає 19 728,31 грн., заборгованість по сплаті комісійної винагороди складає 327,24 грн.
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, у випадку прострочення Позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів та комісій останній сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. За несвоєчасне повернення вказаних вище коштів Позичальнику нарахована пеня на суму 24 414,51 грн.
В день укладання договору кредиту позивач та відповідачі уклали договір поруки № 2119-ЧД -1, по якому ОСОБА_8 зобов'язалась в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій.
Також в день укладання договору кредиту позивач та відповідачі уклали договір поруки № 2119-ЧД -2, по якому відповідач ОСОБА_6 зобов'язався перед позивачем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплаті процентів та комісій за користування кредитом та передбачених договором кредиту штрафних санкцій. Враховуючи наведене позивач пред'явив позов до основного боржника (Позичальника) та Поручителя на суму 218854,57 грн. (174384,51 грн. кредиту, 19728,31 грн. відсотків за користування кредитом, 327,24 грн. щомісячної комісійної винагороди та 24414,51 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором кредиту).
Просив суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 174384,51 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 19728,31 грн., по сплаті щомісячної комісійної винагороди в сумі 327,24 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором кредиту в сумі 24414,51 грн., судові витрати.
Представник позивача за в судовому засіданні позовні вимоги уточнив та просив стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» прострочену заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 172690,97 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 27574,45 грн., прострочену заборгованість по сплаті щомісячної комісійної винагороди в сумі 872,64 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором кредиту в сумі 49569,31 грн., судові витрати в сумі 1700,00 грн. судового збору, 120, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2010 року позов задоволено. Ухвалено стягнути солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 заборгованість по поверненню кредиту № 2119-ЧД від 04.07.2008 р. в розмірі 172 690,97 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 27 574,45 грн., прострочену заборгованість по сплаті щомісячної комісійної винагороди в сумі 872,64 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором кредиту в сумі 49 569,31 грн., а всього 250 707 грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 700 грн судового збору, 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1 820 грн.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подав заяву про його перегляд по підставам його відсутності в процесі та відсутності в матеріалах справи доказів несплати ним кредиту. Ухвалою суду від 4.04.2013 року в перегляді відмовлено.
ОСОБА_6 оскаржив заочне рішення в апеляційному порядку в повному об'ємі та вказує, що рішення винесене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду суперечать Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розгляд справи відбувся у його відсутність. Просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи наступні обставини.
4.07.2008 року між АТ „Банк „Фінанси та Кредит" і ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 2119-ЧД відповідно до якого Банк надав позичальнику ОСОБА_7 кредит в сумі розмірі 22 491 доларів США 15,00 % річних та щомісячної комісійної винагороди в сумі 109,08 грн з кінцевим строком повернення кредиту до 03.07.2015 року ( а.с.7)
04.07.2008 року було укладено договори поруки № 2119-ЧД-1 та № 2119-ЧД-2 згідно якого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зобов'язались перед кредитором відповідати в повному обсязі солідарно за своєчасне та повне виконання ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором (а.с.12, 13)
ОСОБА_7 одержав гроші в сумі 121 202 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 4.07.2008 р. (а.с.11). Щомісячний платіж по погашенню кредиту повинен був здійснюватись до 10 числа кожного місяця в сумі 438 доларів США грн.
Умови договорів відповідачі не виконали, оплату кредиту згідно умов, вказаних в договорі, не виконували, внаслідок чого на день звернення з позовом до суду 11.03.2010 року виникла заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 172690,97 грн., по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 27574,45 грн., по сплаті щомісячної комісійної винагороди в сумі 872,64 грн. та пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 49569,31 грн.
Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність перевищення розміру пені подвійної облікової ставки НБУ України згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не є підставою для визнання рішення суду незаконним, оскільки цей закон регулює відносини між юридичними особами та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності.
ОСОБА_7 уклав кредитний договір як фізична особа, тому дія цього закону на нього не поширюється.
Сам факт відсутності сторони в судовому засіданні не є підставою для скасування чи зміни рішення суду. Суд першої інстанції виніс заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідачі використали своє право на перегляд заочного рішення шляхом подачі заяви про його перегляд, однак у поданій заяві не вказали доказів та мотивів які є підставою для скасування заочного рішення та розгляду справи у загальному порядку.
До суду першої інстанції відповідачі не надавали жодних доказів на заперечення позовних вимог як до розгляду справи, так і разом із заявою про перегляд заочного рішення.
В зв'язку із неподачею без поважних причин доказів на заперечення позову до суду першої інстанції, апеляційний суд в силу вимог ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України позбавлений права прийняття та оцінки таких доказів під час апеляційного перегляду.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, внаслідок чого колегія суддів вважає, що підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1ч.1ст.307, ст.308 п.1ч.1, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2010 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору залишити без змін.
Ухвала та рішення набувають законної сили з моменту проголошення ухвали, та можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :