ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" жовтня 2008 р. | Справа № 5-29/105-08-2645 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", м. Одеса.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „АТП – 15106”, м. Одеса.
про стягнення 79 125, 16 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: не з’явився.
від відповідача: Колібаба Л. М., на підставі довіреності.
У судових засіданнях, у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви з 03.09.2008 року до 17.09.2008 року та з 17.09.2008 року до 06.10.2008 року.
Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „АТП –15106” заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 79 125, 16 грн.
Відповідачем до суду були подані заперечення на позов відповідно до яких відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та на підставі доводів викладених у запереченнях просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін суд встановив:
Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", а саме його структурною одиницею Центральним РЕМ, та Відкритим акціонерним товариством „АТП –15106” разом з додатками був укладений договір №78 від 25.06.2004 року про постачання електричної енергії.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні 2008 року. В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду було подано розрахунок перевищення договірних величин споживання електричної енергії, повідомлення про перевищення договірної величини споживання електроенергії, звіти відповідача про кількість спожитої електричної енергії, рахунки за спожиту активну електроенергію та за ПДВ, акти про порушення правил користування електроенергією з зазначенням контрольного зняття показників електролічильників.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах, умовах укладеного договору, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, позивач просив суд стягнути з відповідача 79 125, 16 грн. заборгованості за ПДВ.
Відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. З мотивів викладених у відзиві на позов відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами разом з додатками був укладений договір про постачання електроенергії №78 від 25.06.2004 року предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
У відповідності з умовами укладеного договору відповідача було зобов’язано проводити остаточний розрахунок за електроенергію самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Разом з тим, додатком №5 до договору було встановлено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 17-18 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Сторонами за договором також було визначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважаються прирівняними.
В пункті 4.2.2 укладеного договору з урахуванням додаткової угоди до договору від 21.09.2005 року сторони домовились про те, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, Споживач несе відповідальність передбачену ч. ч. 5 та 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Згідно з Правилами користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно –правовими актами. За положеннями Правил користування електричною енергією, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як видно з договору та зазначено у його умовах, між сторонами по справі були узгоджені питання щодо стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику” за перевищення договірної величини споживання електроенергії, а також умови проведення коригування величини споживання електроенергії у розрахунковому періоді та порядок їх доведення. Встановлені судом обставини також цілком підтверджуються умовами додатку №1 до договору, в яких визначено, що споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення розрахункового періоду, звернутись письмово до постачальника електроенергії за коригуванням договірної величини споживання електроенергії та потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електроенергії. Договірна величина споживання електроенергії та потужності на кожен місяць, визначені цім додатком, можуть бути скориговані постачальником при виконанні споживачем наступних умов: Надання споживачем письмового звернення постачальнику електроенергії згідно п. 3; виконання передоплати до дати звернення споживачем обсягу споживання електроенергії за розрахунковий період з урахуванням коригування у відповідності до умов визначених у додатку „Порядок розрахунків”. У разі проведення споживачем передоплати нижче або на рівні договірного обсягу електроспоживання, коригування договірних величин споживання електроенергії не проводиться. При проведенні споживачем передоплати обсягу електроспоживання вищого за договірний, але нижчого ніж заявлений, коригування договірних величин споживання електроенергії проводиться до рівня здійсненої передоплати.
Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2008 року між сторонами по справі були визначені у додатку №1 до договору, а також те, що у січні 2008 року відповідачем споживалась електрична енергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію, а також актами про порушення правил користування електроенергії, у яких були зафіксовані фактичні показники електролічильників.
Виходячи з наданих до суду матеріалів, а саме актів про порушення правил користування електроенергією, при встановленому ліміті споживання електроенергії на січень 2008 року на рівні 40000 кВт/г відповідачем фактично було спожито 232238 кВт/г. Таким чином, можна зробити висновок про те, що відповідачем було допущено перевищення узгодженої між сторонами за правочином договірної величини споживання електроенергії у січні 2008 року на 192238 кВт/г.
Проте, незважаючи на перевищення величини споживання електроенергії відповідач не скористався своїм правом, встановленим Правилами користування електроенергією та договором та не звернувся до позивача з проханням скоригувати договірну величину споживання електроенергії на січень 2008 року в сторону збільшення.
Таким чином, підсумовуючи наведене з урахуванням умов укладеного договору про постачання електроенергії та його додатків, суд дійшов висновку, що відповідачем не було належним чином виконано умови договору в частині дотримання договірних величин споживання електроенергії.
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
З урахуванням встановлених обставин розмір санкцій за ПДВ становить:
- за січень 2008 року - (232238 кВт/г –40000 кВт/г) х 0,4116 = 79 125, 16 грн.
Таким чином, можна зробити висновок про обґрунтованість позовних вимог позивача та їх правомірність, але слід зазначити, що Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії, щодо споживання електричної енергії понад договірну (граничну) величину, злочином або адміністративним правопорушенням, що встановлювали кримінальну або адміністративну відповідальність за такі дії відсутні. Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст. 27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.
Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем у спірному розрахунковому періоді була сплачена у повному обсязі, але з затриманням. Вказані обставини цілком підтверджуються копіями наданих до суду платіжних доручень. Разом з тим, підприємство відповідача є підприємством, що займається наданням послуг з перевезення населення міста. В процесі розгляду справи, відповідачем було заявлено клопотання, в якому відповідача, із посиланням на скрутне матеріальне становище, просив зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.
Виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави та обґрунтовані вимоги про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованих відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” відповідачу санкцій за перевищення договірних величин споживання електроенергії до 10 000, 00 грн.
Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне. У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором в частині дотримання кількості споживання електроенергії та своєчасного звернення до постачальника електроенергії з вимогами про проведення коригування, як це визначено умовами укладеного договору. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „АТП –15106” (65091, м. Одеса, вул. Середня, 48), код 05522068 на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” (65029, м. Одеса, вул. Садова, 3), одержувач ЦРЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, код 26302276:
- 10 000 (десять тисяч) грн. санкцій за ПДВ споживання електричної енергії;
- 791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 25 коп. державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 14.10.2008 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.