ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.13 Справа № 914/1044/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів

про стягнення 6 234 087,39 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з?явився.

від відповідача Панас Ю.А.- представник (довіреність № б/н від 11.02.2013р.)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з?явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради про стягнення 6 234 087,39 грн., з яких 5 275 967,55 грн. основний борг, 689 073,49 грн. пеня, 40 246,90 грн. інфляційні нарахування та 228 799,45 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.04.2013р. Ухвалою суду від 03.04.2013р. розгляд справи відкладено на 17.04.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі. Ухвалою суду від 17.04.2013р. розгляд справи відкладався на 15.05.2013р. з підстав викладених у даній ухвалі, вказаною ухвалою до участі у справі було залучено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз". Ухвалою суду від 15.05.2013р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 29.05.2013р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений.

Представник відповідача подав заяву вх. №19375/13 від 29.05.2013р., в якій зазначає, що визнає позовні вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі та просить суд при прийнятті рішення про задоволення позову зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10% (68 907, 35 грн.), з урахуванням клопотання від 17.04.2013р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача явку уповноваженого представника не забезпечила, подала письмове пояснення по справі за вх. №19326/13 від 29.05.2013р., в якому зазначено, що між ПАТ "Львівгаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" укладено договір про відступлення права вимоги №14/7017/12 від 14.11.2012р., відповідно до умов якого первісний кредитор (ПАТ "Львівгаз") передає, а новий кредитор (ПАТ НАК "Нафтогаз України") приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради за договором на постачання природного газу №ТЕ10Б від 30.09.2011р. На адресу КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької МР ПАТ "Львівгаз" було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №06-11339/1-9 від 16.11.2012р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника відповідача суд, -

встановив:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Львівгаз" (постачальник) та Комунальним підприємством "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради (покупець) було укладено договір №ТЕ 10Б купівлі-продажу природного газу (надалі - договір), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2. цього договору.

Згідно п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

14.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (первісний кредитор) та ПАТ НАК "Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір №14/7017/12 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП "Дрогобичтеплоенерго" за договором на постачання природного газу №ТЕ10Б від 30.09.2011р. у сумі 6 034 335,36 (шість мільйонів тридцять чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. 36 коп.

Згідно п.1.2. договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

За умовами п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

Згідно п.2.3. договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

На виконання умов договору ПАТ "Львівгаз" поставило протягом листопада-грудня 2011р., січня-квітня 2012р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 11 484 428,88 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р. та від 30.04.2012р.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №ТЕ 10Б купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. звиконав частково, сплативши 6 208 461,33 грн. , основний борг становить 5 275 967,55 грн.

16.11.2012р. ПАТ "Львівгаз" надіслало на адресу КП "Дрогобичтеплоенерго" повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №06-11339/1-9, яке отримане відповідачем, про що свідчить штемпель з вхідним номером 122-02-7.

Позивач керуючись умовами п.7.3.1. договору, у зв'язку із порушенням покупцем умов п.4.1. цього договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 689 073,49 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 228 799,45 грн. 3% річних.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 6 234 087,39 грн. з яких 5 275 967,55 грн. основного боргу, 689 073,49 грн. пені, 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 228 799,45 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.1. договору купівлі-продажу розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Факт поставки відповідачу газу на загальну суму 11 484 428,88 грн. підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р. та від 30.04.2012р. та не заперечується відповідачем.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв"язку з укладенням 14.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (первісний кредитор) та ПАТ НАК "Нафтогаз України" (новий кредитор) договору №14/7017/12 про відступлення права вимоги, 16.11.2012р. на адресу КП "Дрогобичтеплоенерго", ПАТ "Львівгаз" було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №06-11339/1-9.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №ТЕ 10Б купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. та договору №14/7017/12 про відступлення права вимоги від 14.11.2012р. повністю не виконав.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 5 275 967,55 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п.1.2. договору про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Представник відповідача подав заяву вх. №19375/13 від 29.05.2013р., в якій зазначає, що визнає позовні вимоги ПАТ НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі та просить суд при винесенні рішення про задоволення позову зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10% (68 907, 35 грн.).

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Перевіривши повноваження представника відповідача згідно виданого йому доручення № б/н від 11.02.2013р. на наявність права визнавати позов, враховуючи, що визнання позову не суперечить законодавству і не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 228 799,45 грн. трьох процентів річних підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення 689 073, 49 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що причиною прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання є недостатність коштів, яка зумовлена невідповідністю фактичної вартості теплової енергії (що виробляється підприємством) тарифам, затвердженим органом місцевого самоврядування, беручи до уваги, статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, враховуючи, що розмір нарахованої позивачем пені становить надмірно велику суму, а також те, що стягнення з відповідача вказаної суми у повному обсязі може негативно позначитися на подальшій господарській діяльності, використовуючи своє право надане ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст. 551 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10%, що становить 68 907,35 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку підставності позову до задоволенні частково.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1002052 від 28.02.2013р. - 68 820,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 512, 513, 514, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 627-629, 655, 663 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232, 233 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 78, 83, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Індустріальна, буд.1, корпус А; код ЄДРПОУ 05445563) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6; р/р 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанку України"; МФО 300012; код ЄДРПОУ 20077720) 5 275 967,55 грн. основного боргу, 68 907,35 грн. пені, 228 799,45 грн. три проценти річних, 40 246,90 грн. інфляційних нарахувань та 68 820,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 31.05.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.