ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 20» травня 2013 р. Справа №922/770/13-г
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В.,суддя Ільїн О.В.,суддя Тихий П.В.,
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участі представників сторін:
позивач - Нестерцов Д.І., дов. від 18.01.2013 року.
відповідач - Зубрич Д.О. довір. від 03.01.2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1352 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року у справі №922/770/13-г
за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», м. Харків,
про стягнення штрафу в розмірі 34000,00 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.0.2013 року по справі №922/770/13-г (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь Державного бюджету України - 34000,00 грн. штрафу, 34000,00 грн. пені. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на користь державного бюджету України - 1720,50 грн. судового збору.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року у справі №922/770/13-г скасувати в частині стягнення 34 000,00 грн. пені та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 34 000,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Зокрема, апелянт вважає неправомірним висновок місцевого господарського суду про те, що пеня накладена Антимонопольним комітетом України не є грошовим зобов'язанням. У зв'язку з чим, на думку відповідача, на пеню поширюється дія мораторію, через що пеня не підлягає стягненню.
Від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №4016 від 18.05.2013 року), де позивач просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
До судового засідання, яке відбулося 20.05.2013 року, з'явились позивач та відповідач, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
За результатами розгляду справи №1/02-102-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 05.01.2012 року прийнято рішення №2-К, яким дії Публічного акціонерного товариство "Харківміськгаз" по встановленню та застосуванню економічно необґрунтованої вартості монтажних робіт шляхом збільшення годинної заробітної плати бригаді, яка виконує ці роботи, що призвело до завищення вартості послуг з встановлення побутових лічильників газу в цілому, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до Рішення, на ПАТ "Харківміськгаз" накладений штраф у розмірі 34000,00 грн.
Копія Рішення направлена Відділенням до Відповідача листом №02-26/1-442 від 24.01.2012 року для виконання.
Як свідчать матеріали справи, зазначений лист та копія Рішення були отримано відповідачем 25.01.2012 року.
ПАТ "Харківміськгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою 22.03.2012 року про визнання Рішення № 2-К від 05.01.2012р. адміністративної колегії Харківської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсним. Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року по справі № 5023/1479/12 позов ПАТ "Харківміськгаз" задоволено повністю. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року по справі № 5023/1479/12 апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року у справі № 5023/1479/12 скасовано та прийнято нове, в якому в позові ПАТ "Харківміськгаз" відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 року по справі № 5023/1479/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року по справі № 5023/1479/12 залишено без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Харківміськгаз" - без задоволення.
Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону за період з 11.09.2012 року по 21.10.2012 року включно та з 07.11.2012 року по 02.12.2012 року включно (тобто за 67 календарних днів) відповідачу нарахована пеня у розмірі 34170,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року у справі № 922/092/13 у зв'язку з порушення провадження у справі про банкрутство відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази сплати відповідачем штрафу та пені.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення, керувався ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з огляду на те, що пеня накладена Антимонопольним комітетом України не є грошовим зобов'язанням.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.
Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Відтак, відповідачу накладено штраф за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції " рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як свідчать матеріали справи, копія Рішення були отримано відповідачем 25.01.2012 року, тому строк для оплати штрафу Відповідача закінчився 25.03.2012 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року по справі №5023/1479/12 за позовом ПАТ "Харківміськгаз" про визнання Рішення № 2-К від 05.01.2012р. адміністративної колегії Харківської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсним, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2012 року по справі № 5023/1479/12, встановлено, що дане рішення Антимонопольного комітету України правомірне. Таким чином, на сьогодні Рішення Харківської обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №2-К від 05.01.2012 року є дійсним.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи оскарження відповідачем рішення Антимонопольного комітету України, згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону за період з 11.09.2012 року по 21.10.2012 року включно та з 07.11.2012 року по 02.12.2012 року включно (тобто за 67 календарних днів) відповідачу правомірно нарахована пеня у розмірі 34170,00 грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені не перевищує 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Колегія суддів спростовує твердження відповідача щодо незаконності стягнення пені, яке мотивовано мораторієм на задоволення вимог кредиторів, що введений ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року у справі №922/092/13 у зв'язку з порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.
Так, відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів обов'язкових платежів (абзац двадцять четвертий статті 1 Закону про банкрутство).
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань (абзац четвертий частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство).
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Виходячи із системного аналізу наведеної правової норми, колегія суддів дійшла висновку про неможливість застосовування терміну «грошове зобов'язання» до таких категорій як, зокрема, штраф та пеня, які стягнути рішенням Антимонопольного комітету України за порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 05.01.2012 року та пені, стягнутої за прострочення сплати штрафу Антимонопольного комітету України
При цьому, обов'язок по сплаті штрафу та пені, у зазначеній сумі, виник у відповідача 02.12.2012 року, тобто ще до дати подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство.
Відтак, пеня накладена Антимонопольним комітетом за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не є грошовим зобов'язанням, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що дія частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство на такі правовідносини не поширюється.
Таким чином, господарський суд Харківської області правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства задовольнив позовні вимоги.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року по справі №922/770/13-г прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.
Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року по справі №922/770/13-г залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.05.2013 року.
Головуючий суддя Россолов В.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Тихий П.В.