ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2013 р. Справа № 5023/3405/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участі представників сторін:
позивача -Мєдвєдєвої О.В., довіреність № 01/924 від 30.04.2013 р.
відповідача -Кот Т.В. , довіреність без номера від 12.11.2012 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3170 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/3405/12,
за позовом Публічного акціонерного товариства «АКБ «Базис», м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства «Інвестор», м. Харків,
про стягнення 300172,32 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2012 року ПАТ «АКБ «Базис» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ «Інвестор» в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість перед позивачем за договором оренди від 01.07.2008 року в сумі 300 172,37 грн. Витрати, пов'язані з розглядом справи, просив покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/3405/12 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Інвестор»на користь ПАТ «АКБ «Базис» заборгованість за договором оренди від 01.07.2008 року в сумі 300172,37 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 6003,45 грн.
Відповідач із вказаним рішенням не погодився та подав на нього до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву ПАТ «АКБ «Базис» без розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позовну заяву було підписано неповноважною особою -тимчасовим адміністратором позивача Гонтар Г.А., яка діяла на підставі нечинної постанови Правління Національного банку України № 168 від 20.04.2012 р., оскільки вказана постанова не зареєстрована як нормативно-правовий акт у встановленому порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Вказує зокрема на те, що постанова Правління Національного банку України № 168 від 20.04.2012 р., на підставі якої діяла особа, що підписала позовну заяву не підлягає державній реєстрації, оскільки є розпорядчим, а не нормативно-право вим актом, так як не містить правових норм та доводить до відома тільки позивача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Підставами заявленого позову у даній справі є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором оренди від 01.07.2008 р. щодо повної та своєчасної сплати орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 січня 2013 року у справі № 5023/5267/12 надана правова оцінка зазначеному договору оренди з огляду на його відповідність закону, внаслідок якої господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що вказаний договір є неукладеним через відсутність в ньому передбачених статтею 284 Господарського кодексу України істотних умов щодо вартості майна, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та його повернення або викупу, з урахуванням чого відмовив у задоволенні позову про визнання цього договору недійсним.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов.Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та ймови його повернення або викупу.
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Зважаючи на наведене, встановлений рішенням господарського суду факт не укладення підписаного сторонами у даній справі договору оренди від 01.07.2008 р. не потребує повторного доказування при розгляді даної справи.
Статтею 11 Цивільного кодексу України серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків передбачено договори та інші правочини.
Для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором необхідна наявність фактичної та юридичної підстав.Фактичною підставою позову є реальне виконання умов договору, а юридичною -укладений між сторонами спору договір, тобто договіру, який містить всі істотні умови.
Оскільки договір оренди від 01.07.2008 р. не було укладено, у відповідача не виникли зобов'язання по сплаті нарахованої на підставі цього договору орендної плати, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відстуні.
Місцевий господарський суд вказаної обставини не дослідив, у зв'язку з чим дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Виходячи з викладеного оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що позовну заяву було підписано неповноважною особою -тимчасовим адміністратором позивача Гонтар Г.А., яка діяла на підставі нечинної постанови Правління Національного банку України № 168 від 20.04.2012 р., оскільки вказана постанова не зареєстрована як нормативно-правовий акт у встановленому порядку.
Колегія суддів зазанчає, що Постанова Правління Національного банку України № 168 від 20.04.2012 р., якою призначено тимчасового адміністратора позивача Гонтарь Г.А. не є нормативно-правовим актом, оскільки не встановлює не змінює та не припиняє норм права, а є розпорядчим актом індивідуальної дії, а тому не підлягає державні реєстрації в порядку, передбаченому Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затв. постановою КМУ від 28.12.1992 р. № 731.
Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п1 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 вересня 2012 року у справі № 5023/3405/12 скасувати повністю.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.
Постанову складено в повному обсязі 23.05.2012 р.
Головуючий суддя Россолов В.В.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Тихий П.В.