ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 20» травня 2013 р. Справа №5021/2155/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В.,суддя Ільїн О.В.,суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Матюха Д.М., довір. від 02.01.2013 року,

відповідача - Мороз В.В. - директор,Кандюков Г.Г., довір. від 01.01.2013 року,

1-а 3-тя особа - не з'явилась,

2-а 3-тя особа - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №969 С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2013 року у справі №5021/2155/2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми,

до Державного підприємства «Шосткінського лісового господарства», смт. Вороніж, Шосткінського району, Сумської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1. Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Суми,

2. Гамаліївська сільська рада,

про стягнення 155 944,80 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Державна екологічна інспекція в Сумській області, звернувся до господарського суду Сумської області із позовом до Державного підприємства «Шосткінського лісового господарства», в якому просить стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету Гамаліївської сільської ради завдану державі шкоду за незаконну вирубку лісу в сумі 155 994,80 грн. з урахуванням вимог п.35 ст. 4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, а також стягнути судовий збір.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.02.2013 року (головуючий суддя Лугова Н.П., суддя Левченко П.І., суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Шосткінського лісового господарства» завдану державі шкоду за незаконну вирубку лісу в дохід місцевого бюджету Гамаліївської сільської ради в сумі 155 994,80 грн. з урахуванням вимог п.35 ст. 4 та ч.1 ст.15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та п.7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, а саме: 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зарахувати до Державного бюджету України та 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зарахувати в доход місцевого бюджету. Стягнуто з Державного підприємства "Шосткинського лісового господарства" в доход державного бюджету України 3119,90 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2013 року у справі №502/2155/2011 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, апелянт зазначає, що факт незаконної рубки (без лісорубного квитка, або за квитком, що виписаний з порушеннями та з перевищеннями площі) є недоведеним.

Також, скаржник вказує на те, що розмір фактично заготовленої деревини не перевищує дозволену згідно лісорубного квитка.

До судового засідання, яке відбулося 20.05.2013 року, з'явились позивач та відповідач. Треті особи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності третіх осіб, за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі спеціалістів Харківської державної лісовпорядної експедиції для надання пояснень щодо точності проведення бусольної зйомки (вх. №4034 від 20.05.2013 року), та клопотання про зобов'язання сторін з залученням спеціаліста Харківської державної лісовпорядної експедиції, провести контрольну інструментальну зйомку за допомогою бусолі для надання уточненого розрахунку завданої шкоди за незаконну вирубку лісу (вх. №4028 від 20.05.2013 року).

Розглянувши заявлені відповідачем клопотання, колегія суддів зазначає, що дані клопотання за своєю суттю є фактично поданням нових додаткових доказів до суду апеляційної інстанції.

Положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Втім, відповідач не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції

результатів контрольної інструментальної зйомки за допомогою бусолі для визначення уточненого розрахунку завданої шкоди за незаконну вирубку лісу, та не заявляв клопотання щодо призначення такої експертизи, також не заявляв клопотання про залучення до участі у справі спеціалістів Харківської державної лісовпорядної експедиції для надання пояснень щодо точності проведення бусольної зйомки.

Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення цих клопотань, у зв'язку з чим, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотань відповідача про залучення до участі у справі спеціалістів Харківської державної лісовпорядної експедиції та клопотання про зобов'язання сторін з залученням спеціаліста Харківської державної лісовпорядної експедиції, провести контрольну інструментальну зйомку за допомогою бусолі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

На проведення рубки головного користування Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства 05.01.2011 року ДП «Шосткінське лісове господарство» виданий лісорубний квиток №295472.

Згідно зазначеного лісорубного квитка проведення суцільної рубки дерев дозволено на ділянці площею 3,0 га в кварталі 56 виділ 8(2); загальна маса деревини - 1250 куб. метрів; спосіб обліку: по площі. Також в квитку зазначено, що вирубуванню не підлягають дерева за межами лісосіки.

В період з 04 по 15 липня 2011 року представниками позивача - Державної екологічної інспекції в Сумській області в присутності головного лісничого ДП "Шосткинського лісового господарства" Балабона П.С. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ДП "Шосткинського лісового господарства".

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04-15.07.2011 року.

Згідно вказаного акту, зокрема по Шосткинському лісництву позивачем встановлено наступне:

В кварталі 56 виділ 8(2) площею 3,0 га (із загальної площі виділу 5,8 га) на ділянці в поточному році (2011) проведено рубки головного користування по хвойному господарству, що відповідає фактичному стану насаджень. На проведення рубки головного користування Сумським обласним управлінням лісового та мисливського господарства виданий лісорубний квиток № 295472 від 05.01.2011 року. В лісорубному квитку зазначена площа ділянки 3,0 га в кварталі 56 виділ 8(2), на якій дозволено проведення суцільної рубки дерев. При проведенні контрольної бусольної зйомки ділянки в кв. 56 вид. 8(2) було встановлено, що суцільна рубка дерев проведена на загальній площі 3,3 га. Фактична площа ділянки, на якій проведена суцільна рубка, на 0,3 га перевищує зазначену в лісорубному квитку. В північно-західній частині ділянки за межами відводу в кв. 56 вид. 8 зрубані дерева на площі 0,17 га, всього за межами відводу на площі, не зазначеній в лісорубному квитку, зрубано 53 дерева сосни.

Тобто, фактична площа ділянки, на якій проведена суцільна рубка, на 0,17 га перевищує зазначену в лісорубному квитку. В північно-західній частині ділянки за межами відводу в кв. 56 вид. 8 зрубані дерева на площі 0,17 га, всього за межами відводу на площі, не зазначеній в лісорубному квитку, зрубано 53 дерева сосни.

Крім того, згідно акту огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів від 10.06.2011 року відповідачем фактично заготовлено 1336 куб. метрів загальної маси деревини замість дозволених 1250 куб. метрів.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок дій відповідача по вирубці дерев на площі, що не передбачена лісорубним квитком спричинена шкода в розмірі 155 994,80 грн. Розмір заподіяної шкоди розраховано позивачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23.07.2008 року №665.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, керувався ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 69 Лісового кодексу України, з огляду на наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства. Така позиція ґрунтується на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 155 994 грн. 80 коп. шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев сосни.

Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема в порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів та самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

За ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність причинного зв'язку між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача. При цьому, чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №17 від 10.12.2004 року "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля", згідно якого визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Тобто, з наведеної позиції Верховного Суду України випливає, що незаконною визнається не тільки та рубка, що проведена без офіційного дозволу (лісорубного квитка), а й рубка за наявного дозволу, під час якої допускаються порушення.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Пунктами 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" визначено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно лісорубного квитка №295472 проведення суцільної рубки дерев дозволено на ділянці площею 3,0 га в кварталі 56 виділ 8(2); загальна маса деревини - 1250 куб. метрів; спосіб обліку: по площі. Також в квитку зазначено, що вирубуванню не підлягають дерева за межами лісосіки.

Проте, як вбачається з акту перевірки від 04-15.07.2011 року, в північно-західній частині ділянки за межами відводу в кв. 56 вид. 8 зрубані дерева на площі 0,17 га, всього за межами відводу на площі, не зазначеній в лісорубному квитку, зрубано 53 дерева сосни.

Крім того, згідно акту огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів від 10.06.2011 року відповідачем фактично заготовлено 1336 куб. метрів загальної маси деревини замість дозволених 1250 куб. метрів.

Тобто, відповідачем неправомірно було порубано 53 дерева сосни на площі 0,17 га, що є порушенням ст.ст. 1, 19, 69 Лісового кодексу України.

Як на правомірність проведеної рубки, відповідач посилається на те, що розмір фактично заготовленої деревини та кількість зрубаних дерев не перевищує дозволену згідно лісорубного квитка.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що дерева, які йдуть в рубку обліковуються не по кількості, а по площі відведення, про що й зазначено саме в лісорубному квитку №295472 від 05.01.2011року.

Також слід зазначити, що положеннями п.1 ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - це тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно

деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Із системного аналізу наведеної правової норми виходить, що ліс це особлива цілісна екологічна система, а тому ліс чи окрема його ділянка не може бути визначені лише кількістю окремих дерев. В даній ситуації основним показником є саме загальна площа лісової ділянки. Оскільки шкода нанесена лісу - це не лише зменшення кількості дерев, а зменшення території екологічної системи лісу в цілому.

Окрім того, колегія суддів спростовує позицію апелянта про неналежність бусольних зйомок, які проводились під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки в матеріалах справи містяться акт даної перевірки від 13.07.2011 року та польова перелікова відомість пнів від 13.07.2011 року, згідно з якими, всього за межами відводу на площі, не зазначеній в лісорубному квитку, зрубано 53 дерева сосни на площі 0,17 га.

Як вбачається з перелікової відомості пнів, обміри були проведені за участю працівників ДП «Шосткінське лісове господарство» головного лісничого П.С. Балабон, лісничого В.А. Луговий, які підписали даний акт та відомість, жодних зауважень не надали.

Слід зазначити, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2а-1870/8114/11, в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Шосткинського лісового господарства" до Державної екологічної інспекції в Сумській області про визнання неправомірними дій та визнання незаконним проведення Державною екологічною інспекцією в Сумській області позапланової перевірки Державного підприємства "Шосткинського лісового господарства" - відмовлено. Тобто, акт перевірки, в якому засвідчено факт правопорушення на підставі результатів бусольної зйомки, є чинним.

Окрім того, відповідач на підтвердження похибок під час проведення бусольної зйомки, посилається на лист ДП «Харківської державної лісовпорядної експедиції» від 15.05.2013 року, де останній зазначає про теоретичну наявність похибок під час проведення бусольної зйомки.

Втім, даний висновок, викладений у листі ДП «Харківської державної лісовпорядної експедиції» має характер припущень, будь-яких фактичних доказів невідповідності зйомки чи недоліків технічного обладнання не надано.

Крім того, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, технічні засоби, за допомогою яких була проведена зйомка (бусоль) належить саме ДП «Шосткінське лісове господарство».

Розмір збитків, заподіяних внаслідок порубки 53-х дерев сосни не на призначеній ділянці обрахований за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України N665 від 23.07.2008р. "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу", виходячи з кількості дерев, які було зрубано відповідачем за межами 3,0 га., відповідно до польової перелікової відомості пнів від 13.07.2011 року.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачена відповідальність.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, або у нашому випадку неналежне виконання ДП "Шосткинське лісове господарство" своїх обов'язків щодо використання природних ресурсів, передбачених ст. 153 Господарського кодексу України-

Таким чином, в діях ДП "Шосткинське лісове господарство" вбачається винна протиправна поведінка, яка призвела до завдання державі збитків. В поведінці відповідача наявні всі ознаки правопорушення: протиправна дія, виражена у здійсненні проведення рубки на площі, яка не була передбачена лісорубним квитком; вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією та шкідливим результатом (збитками), виражений у незаконній вирубці 53 дерев породи сосни, що спричинило негативні наслідки для навколишнього природного середовища; шкідливий результат протиправної дії - спричинення державі збитків в сумі 155 994,80 грн.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2013 року у справі №5021/2155/2011 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.02.2013 року у справі №5021/2155/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.05.2013 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.