ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.08 Справа № 18/166/08
Суддя
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар)
до: житлово-будівельного (експлуатаційного) кооперативу “Вілюй-2” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, 45/2)
про спонукання до виконання мирової угоди
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Олійник О.І. (довіреність - бланк ВКР № 550059 від 06.08.2008 р.)
від відповідача не прибув;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 01.08.2008 року звернувся позивач Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” з позовною заявою до відповідача житлово-будівельного (експлуатаційного) кооперативу “Вілюй-2”, про спонукання до виконання мирової угоди № 75/10-06.
Ухвалою суду від 06.08.2008 року порушено провадження у справі №18/166/08, судове засідання призначено на 23.09.2008 р. Ухвалою суду від 23.09.2008 р., у зв’язку із неявкою представника відповідача та необхідністю встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 03.10.2008 р.
В судовому засіданні 03.10.2008 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, та надав суду документи витребувані ухвалою суду. Відповідач у судове засідання 03.10.2008 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, що зазначена в позові, не повернулися.
Таким чином, відповідач є належно повідомленим про час і місце судового засідання.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 03.10.2008 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2006 р. по справі № 10/398 затверджено мирову угоду № 75/10-06 від 25.01.2006 р. між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” та житлово-будівельним (експлуатаційним) кооперативом “Вілюй-2”, згідно якої відповідач підтверджує наявність та зобов’язується сплатити позивачу 32 109 грн. 43 коп. заборгованості за надані комунальні послуги по договору № 15 від 30.03.2000 р., вартість державного мита в сумі 321 грн. 09 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., сплачених позивачем по справі № 10/398, яка розглядалася господарським судом Запорізької області, шляхом перерахувати грошових коштів на поточний рахунок позивача рівними частками в період з лютого 2006 р. по січень 2008 р. включно в розмірі 1 284, 37 грн. щомісячно; в лютому 2008 р. - 1 284,55 грн., в березні 2008 р. –439,09 грн.
Судом встановлено, що відповідач своє зобов’язання по перерахуванню 32 548,52 грн. виконав частково, сплативши 2568,74 грн.
Перерахування грошових коштів в сумі 29979, 78 грн. на поточний рахунок позивача, відповідачем не було здійснено. Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про спонукання відповідача до виконання мирової угоди № 75/10-06 від 25.01.2006 р., затвердженої ухвалою суду від 09.02.2006 р. по справі № 10/398 шляхом видання судового наказу про стягнення в примусовому порядку 29979,78 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2007 р. по справі № 10/144/07 позов позивача повністю задоволено. Відповідач не погодився із зазначеним рішенням та подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду на вказане рішення. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду 20.06.2007 р. по справі № 10/144/07 рішення суду першої інстанції від 10.04.2007 р. було змінено та з відповідача стягнуто 14128,07 грн. боргу за мировою угодою за період з лютого по 2006 р. по лютий 2007р.
Але до теперішнього часу, відповідач не здійснив погашення боргу в сумі 15 851,71 грн., за період з березня 2007 р. по березень 2008 р., згідно умов, укладеної та затвердженої судом, мирової угоди.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з останнім абзацом п. 3.6.9. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами –у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Згідно з п. 4 Прикінцевих положень господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Обов’язок відповідача сплатити заборгованість по мировій угоді продовжує існувати на момент розгляду справи.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт заборгованості відповідача в сумі 15851,71 грн. позивачем документально підтверджений. Доказів виконання умов мирової угоди № 75/10-06 від 25.01.2006 р., відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15851,71 грн. боргу за період з березня 2007 р. по березень 2008 р., на виконання умов мирової угоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, в зв’язку з тим, що спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути житлово-будівельного (експлуатаційного) кооперативу “Вілюй-2” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комсомольська, 45/2, р/р 26002301190073 в Енергодарській філії Промінвестбанку, МФО 313098, код ЄДРПОУ 20511754) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, п/р 26009001000053 в Енергодарській філії ВАТ Банку “БІГ “Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) 15 851 (п’ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят одну) грн. 71 коп. основного боргу, 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець