КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.07.2008                                                                                           № 41/21

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Капацин  Н.В.

 суддів:            Калатай  Н.Ф.

          Пашкіної С.А.

 при секретарі:           Черній  О.В.

 За участю представників:

 від позивача - Дубровінська І. Ю. – представник за довіреністю № 01 від 12.01.2008 року,

 від відповідача -Скляр О. В. – представник за довіреністю від 28.05.2008 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмежною відповідальністю "Інженерний Центр Теплопостачання"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2008

 у справі № 41/21 (Спичак О.М.)

 за позовом                               Виробничого кооперативу "Контракт"

 до                                                   Товариства з обмежною відповідальністю "Інженерний Центр Теплопостачання"

             

                       

 про                                                  стягнення 20453,37 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 15200 грн. за виконані за договором підряду № 05/10-06 від 05.10.2006 року, але неоплачені роботи, пені в сумі 1499,18 грн., збитків від інфляції в сумі 3192,00 грн. та 3 % річних в сумі 562,19 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що вказані роботи позивачем були виконані неякісно, на доказ чого долучив до матеріалів справи Дефектний акт від 18.12.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2008 року позивача було зобов’язано надати суду, в тому числі, детальний розрахунок пені, 3 % річних та збитків від інфляції.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивач виконав і додав до матеріалів справи розрахунок пені № 38 від 03.06.2008 року та розрахунок індексу інфляції та 3 % річних № 33 від 03.06.2008 року.

У вказаних розрахунках позивач нараховує штрафні санкції в сумі більшій, ніж визначено в позовній заяві, а саме, пеню в сумі 1260,11 грн., збитки від інфляції в сумі 4208,99 грн. та 3 % річних в сумі 619,68 грн.

Враховуючи, що вказані розрахунки не можуть вважатися заявою про збільшення розміру позовних вимог в розумінні норм ГПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розгляд позовних вимог в розмірі, визначеному позовною заявою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року, повний текст якого підписаний 26.06.2008 року, у справі № 41/21 позов задоволено частково, до стягнення з відповідач на користь позивача присуджено основний борг в сумі 15200 грн., збитки від інфляції в сумі 3192 грн. та 3 % річних  в сумі 562,19 грн., в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що оскільки, як вбачається зі змісту Дефектного акту від 18.12.2007 року, недоліки, на наявності яких наполягає відповідач, не можна віднести до прихованих, відповідач, прийнявши без зауважень спірні роботи, позбавив себе права посилатися на наявність в них недоліків; щодо вимог позивача про стягнення з відповідач пені судом зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 232 ГК України щодо періоду її нарахування, що є підставою для відмови в задоволенні вказаних позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр Теплопостачання” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі № 41/21 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки судом не задоволене клопотання відповідач про призначення судової будівельної експертизи.

Крім того, відповідач зазначає, що виконаний позивачем розрахунок 3 % річних та збитків від інфляції, не є вірним, що судом при прийнятті спірного рішення не враховано.

Ухвалою від 11.07.2008 р. колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя – Капацин Н.В., судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр Теплопостачання” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив і просив рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 р. залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні у матеріалах справи документальні докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

05.10.2006 року позивач та відповідач уклали договір підряду № 05/10-06 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач, в порядку та на умовах, визначених Договором, бере на себе зобов’язання своїми силами і засобами (з своїх матеріалів, чи без них) виконати роботи по будівництву будівлі під дизель – генератор, відповідно до затвердженої проектно – кошторисної документації, а відповідач зобов’язується надати позивачу будівельний майданчик, проектно – кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівельні роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів позивача) за адресою: с. Петрушки, вул. Миру 25-В.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.1 Договору предметом підряду (результатом виконання робіт за Договором) є: будівництво будівлі під дизель – генератор, згідно будівельних стандартів України.

На виконання умов Договору позивач в листопаді 2006 року виконав для відповідача роботи на загальну суму 15200,40 грн., які останній прийняв без зауважень, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року (типова форма № КБ – 3) та акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року (типова форма № КБ – 2в).

Відповідно до п. 4.4 Договору вартість робіт за Договором вказана з урахуванням ПДВ і складає 15200 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлені наступні терміни оплати робіт:

- протягом 5 – ти банківських днів з моменту підписання Договору відповідач сплачує позивачу аванс – 50% від суми Договору, вказаної в п. 4.4 Договору, для виконання робіт та придбання матеріалів, замовлення необхідного транспорту і механізмів;

- протягом 5 – ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт відповідач сплачує позивачу другу частину суми, вказаної у п. 4.4 Договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач у строки, встановлені Договором, коштів позивачу не перераховував, станом на 19.07.2007 р. підписав з позивачем графік погашення заборгованості, яким взяв на себе зобов’язання погасити її поетапно, здійснивши останній платіж у жовтні 2007 р., чого також не зробив, а 18.12.2007 р. склав Дефектний акт на будівництво виробничої бази в с. Петрушки по вул. Миру, 25-В, в якому зафіксував наявність дефектів та недопрацювань, на об’єкті, виконання робіт на якому є предметом Договору.

Проте, зазначений Дефектний акт складений лише за участі представників відповідача, що ним не заперечується, з огляду на що цей акт не може бути прийнятий колегією суддів як належний доказ наявності зазначених в ньому недоліків і, відповідно, як підстава для відмови позивачу у вимогах до відповідача ці роботи оплатити.

Крім того, за умовами Договору, форми КБ–2в та КБ–3 приймаються тільки після узгодження виконаних обсягів робіт техоглядом відповідача (п. 5.2); у випадку неякісного виконання робіт, форми КБ–2в та КБ–3 відповідачем до розгляду не приймаються до повного усунення недоліків, про що відповідач повинен повідомити позивача не пізніше 5 – ти денного строку у письмовій формі (п. 5.3).

Відповідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Отже, згідно умов Договору та вимог закону, з урахуванням того, що недоліки, про які йдеться в Дефектному акті (а.с. 72), не відносяться до прихованих, оскільки їх можна було виявити при звичайному прийнятті виконаних робіт, після підписання акту виконаних робіт відповідач втратив правові підстави посилатися на ці недоліки.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15200 грн.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про призначення судової будівельної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки, навіть у випадку наявності у спірних роботах недоліків, визначених у Дефектному акті, з огляду на приписи ст. 853 ЦК України, відповідач не має правових підстав на них посилатися.

Щодо вимог позивача про застосування до відповідач відповідальності у вигляді стягнення збитків від інфляції, річних та пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

За умовами Договору відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи по 05.12.2006 р. включно.

Згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач у строк, встановлений Договором, зобов’язання по оплаті робіт не виконав, тому починаючи з 06.12.2006 р. у позивача виникле право застосувати до нього відповідальність, встановлену законом і Договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок збитків від інфляції та 3 % річних виконаний позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та дійсних обставин справи, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 3192,00 та 3 % річних в сумі 562,19 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідач пені слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 10.3 Договору за затримку оформлення актів виконаних робіт та несвоєчасне проведення платежів за Договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла на момент прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно умов Договору та вимог ст. 232 ГК України позивач має право на нарахування пені за період з 06.12.2006 року по 06.06.2007 року.

У позовній заяві позивач не визначив, за який період він вимагає стягнення з відповідача пеню. У розрахунку пені на виконання вимог ухвали суду позивач нараховує пеню за період з 14.10.2007 р. по 14.04.2008 р., тобто за останні шість місяців, що передували його зверненню з позовом до суду.

Проте, на стягнення з відповідач пені за цей період позивач не має правових підстав.

Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві у задоволенні його вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 1499,18 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 17.086.2008 року у справі № 41/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр Теплопостачання”.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інженерний центр Теплопостачання” на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі № 41/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 року у справі № 41/21 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 41/21.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 28.07.08 (відправлено)