ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"06" липня 2006 р. | Справа № 3/156 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Болгар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні 06.07.06 о 16:50 адміністративну справу № 3/156
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Олімп";
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ;
про визнання недійсним рішення № 15 від 17.01.06,
за участю:
секретаря судового засідання Маринич Т.П.;
представників
від позивача - участі не брав ;
від відповідача - участі не брав ;
Відкрите акціонерне товариство "Олімп" (далі по тексту - ВАТ "Олімп" звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить визнати недійсним рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодськ (далі по тексту - управління ПФУ в м. Світловодськ) № 15 від 17.01.06 про застосування санкцій у вигляді штрафу в сумі 17 769 грн. 46 коп., нарахування пені - 2 193 грн. 55 коп.
Відповідач вимоги заявника не визнав просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись у письмових запереченнях на те, що рішення є законним; згідно листа платника страхових внесків від 14.01.04 № 11 суму коштів у розмірі 146 грн. 36 коп. по платіжному дорученню № 865 від 19.12.03 зараховано у сплату збору до ДП "Олімп-Комерційний центр".
Представники сторін участі у судовому засіданні не брали.
Ухвала про призначення судового розгляду справи та повістка про виклик у судове засідання, призначене на 06.07.06 були одержані ВАТ "Олімп" 04.07.06, управлінням ПФУ в м. Світловодськ - 03.07.06.
Будь-яких клопотань та заяв від позивача не надходило. такою стороною не виконано вимоги, викладені в ухвалах від 05.06.06, 29.06.06 і не подані належним чином засвідчена копія довідки органу статистики, що містить дані, за якими ВАТ "Олімп" внесене до ЄДРПОУ, зазначення підстав для подання позову про визнання недійсним рішення у адміністративному провадженні з урахуванням редакції п. 1 ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач надіслав клопотання, у якому просить провести судове засідання без участі його представника.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за письмовими доказами, поданими сторонами без участі їх представників у цьому судовому засіданні.
При розгляді матеріалів справи господарський суд встановив наступне:
Рішенням № 15 від 17.01.06 управління ПФУ в м. Світловодськ застосувало до ВАТ "Олімп" на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" штраф у сумі 17 769 грн. 46 коп., та нарахувало пеню у сумі 2 169 грн. 55 коп.
Позивач не погоджується із таким рішенням, посилаючись на те, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2004 р. ним задекларовано 29 222 грн. 45 коп., які підлягали сплаті за звітний період; по платіжних дорученнях № 24 від 15.01.04, № 77 від 29.01. 04, № 137 від 11.02.04, № 171 від 17.02.04, № 169 від 17.02.04 ним сплачено відповідно 902 грн. 57 коп., 1 140 грн., 59 грн., 733 грн., 13 515 грн., всього 16 649 грн. 57 коп., тобто недоїмка склала 12 572 грн. 88 коп., а не 12 719 грн. 24 коп., як зазначено у розрахунку управління ПФУ в м. Світловодськ.
Позовна заява не містить підстав, за яких ВАТ "Олімп" просить визнати недійсним рішення суб'єкта владних повноважень у повному обсязі.
Крім того, при зверненні з позовом про визнання недійсним названого вище рішення заявник не врахував норми п. 1 ч. 3 ст. 105, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, повністю чи окремих його положень.
Однак, враховуючи норми ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд прийняв до розгляду адміністративний позов і запропонував ВАТ "Олімп" скористатися правом, наданим ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник вимоги не змінив.
Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення управління ПФУ в м. Світловодськ.
Згідно ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ВАТ "Олімп" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків у встановлені строки та в повному обсязі.
За ч. 12 ст. 20, п. 6 ст. 20 названого Закону страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від його фінансового стану.
На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону органи Пенсійного фонду застосовують фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у розмірі 10 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, 20 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, 50 відсотків зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованих за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається із доводів ВАТ "Олімп", викладених у позовній заяві, ним не оспорюється факт несвоєчасного внесення сум страхових внесків до Пенсійного фонду; позовні вимоги грунтуються на неврахуванні при розрахунку сум, зазначених у рішенні управління ПФУ в м.Світловодськ від 17.01.06 № 15 суми 146 грн. 36 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення самостійно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею; суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строк, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій; за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, а у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Перерахувавши до Пенсійного фонду платіжним дорученням № 865 від 19.12.03 146 грн. 36 коп. фінансових санкцій, ВАТ "Олімп" у листі № 11 від 14.01.04 просило управління ПФУ в м. Світловодськ зарахувати таку суму як сплату збору до ДП "Олімп-Комерційний Центр", тобто на таку суму ним збільшено своє зобов'язання, і відповідачем із сум, які в подальшому надходили від страхувальника, сума 146 36 коп. зарахована в рахунок сплати штрафних санкцій згідно із викладеними вище нормами ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Докази того, що управлінням ПФУ в м. Світловодськ порушені права, охоронювані законом інтереси ВАТ "Олімп" при прийнятті рішення № 15 від 17.01.06, а також того, що таке рішення прийняте першим з перевищенням повноважень, порушенням закону відсутні.
За ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати присуджуються з ВАТ "Олімп".
З викладених підстав та з урахуванням недоведеністю позивачем підстав для визнання рішення № 15 від 17.01.06 недійсним, його вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ст. 164, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 254, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні позову.
Покласти судові витрати на позивача.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя |
| Н. В. Болгар |
10.07.06 12:40