Головуючий у 1 інстанції - Лаптєв М.В.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Прокопчук Л.М.,

суддів Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі Маханько В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, третя особа - ОСОБА_1, про звільнення майна з під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про звільнення майна з під арешту відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою.

Третя особа до суду не з»явилася, повідомлена про час і місце судового засідання судовою повісткою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DOSWAU10100878, грошові кошти банком надано для купівлі ОСОБА_1 спірного автомобілю. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач уклав з ОСОБА_1 договір застави вказаного автомобілю № DOSWAU10100878 від 25.05.2007 року. Відповідно до умов договору застави третя особа передала позивачу в заставу автомобіль марки ЗАЗ - DAEWOO.

На примусовому виконанні у відділу ДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1, за постановами Слов'янського відділу ДАІ та Слов'янської СЕС, загальний борг по якому складає 2159 грн. 00 коп., що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження. В зв'язку з чим державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника. Всі дії по забезпеченню виконання рішень суду та накладення арешту на майно боржника проводились державним виконавцем в рамках діючого законодавства та у відповідності до норм ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто у двомісячний строк з дня надходження виконавчого документу.

Статтею 15 ч.1 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області посилаючись на те, що арешт автомобілю ОСОБА_1, який накладено відповідачем, обмежує право ПАТ КБ «Приват Банк», як заставодержателя, на звернення стягнення на предмет застави, а також обмежує позхивача в праві вибору способу звернення стягнення.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року у задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог закону, а апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Довід апеляційної скарги, що дії державного виконавця порушують встановлений законом порядок звернення стягнення на заставлене майно, встановлений ч.ч. 6 та 7 ст. 20 Закону України "Про заставу», є безпідставним, оскільки суд першої інстанції правильно вистановив, що позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження виникнення в нього на теперішній час права звернення стягнення на предмет застави, або рішення суду яким йому надане таке право.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право ПАТ КБ «Приватбанк» не було порушено відповідачем, оскільки згідно ст. 15 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (продавець) рухомих речей, які є предметом купівлі-продажу в кредит з відстроченням або розстроченням платежу, набуває пріоритет з моменту реєстрації відповідного обтяження. Такий пріоритет є вищим за інші обтяження майна боржника, встановлені на користь інших обтяжувачів, навіть якщо такі обтяження були зареєстровані раніше.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: