ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
16.09.2008 | Справа №2-28/7356-2008 |
За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта,
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський торговий будинок”, смт. Кореїз, м. Ялта,
про стягнення 15 895,94 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
01.07.2008 р.
Від позивача – Вербицька Т.А. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 3/ю від 09.01.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – Подрядов В.Г. – представник по довіреності № 7 від 18.02.2008 р. (довіреність у справі)
28.08.2008 р.
Від позивача – Присяжнюк М.М. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 3/ю від 18.07.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – Подрядов В.Г. – представник по довіреності № 7 від 18.02.2008 р. (довіреність у справі)
16.09.2008 р.
Від позивача – Присяжнюк М.М. – юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 3/ю від 18.07.2008 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – не з’явився
Суть спору:
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок», смт. Кореїз, м. Ялта, про стягнення 15 895,94 грн. заборгованості за перевитрату ліміту у третьому кварталі 2007 року.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 01.07.2008 р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у цьому ж засіданні суду з позовними вимогами не погодився, однак, відповідач, на виконання вимог ухвали господарського суду АР Крим від 13.06.2008 р., письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.
Також, представники сторін у цьому ж судовому засіданні заявили письмове клопотання про продовження строку вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України, у зв’язку з необхідністю надання суду додаткових документів у справі, зокрема, відповідачем - письмового відзиву на позовну заяву.
За результатами судового засідання було винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору у порядку ст. 69 ГПК України та оголошено перерву у судовому засіданні до 28.08.2008 р. до 11 години 15 хвилин для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.
Після перерви розгляд справи був продовжений за участю представників позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 28.08.2008 р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
26.08.2008 р., до продовження розгляду справи у засіданні суду, на адресу господарського суду АР Крим надійшов відзив № 0021 від 22.08.2008 р. у справі, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача у цьому ж судовому засіданні з позовними вимогами не погодився з мотивів, викладених у вищевказаному відзиві № 0021 від 22.08.2008 р. у справі, і просив у задоволенні позову відмовити.
Однак, представник відповідача надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи, зокрема, копії квитанції від 10.06.2008 р. про сплату заборгованості за перевитрату ліміту за 3 квартал 2007 р.
За результатами судового засіданні було оголошено перерву до 16.09.2008 р. до 14 години 30 хвилин для надання сторонами суду додаткових документів та доказів у справі.
Після перерви розгляд справи був продовжений за участю представника позивача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Також, представник позивача надав суду письмове пояснення № 2904/ю від 16.09.2008 р. у даній справі, в якому з доводами відповідача, викладеними у відзиві № 0021 від 22.08.2008 р. у справі, не погодився та додатково обґрунтував позовні вимоги.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
16.10.2001 р. між сторонами був укладений договір № 1085 про відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків до комунальної каналізації.
Відповідно до п. 1 цього договору водоканал (позивач) зобов'язувався забезпечити абонента (відповідача) питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу за наявності води у джерелах в обсязі встановленого ліміту та надати послуги з водовідведення, а абонент - оплатити їх.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення до вказаного договору, в якому позивач вказав на те, що відповідачу встановлено ліміти водопостачання та водовідведення з міського водопроводу на 2007 рік, а саме: на 1-й квартал 2007 р. - 1,225 тис. куб.м., на ІІ-й квартал - 1,225 тис. куб.м.. на Ш-й квартал - 1,225 тис, куб.м. та на ІV-й квартал -1,225 тис. куб.м.
Позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта, мотивовані тим, що відповідач у НІ кварталі 2007 р. спожив 2,063 тис. м.куб. води замість затвердженого для нього на Ш-й квартал 2007 р. ліміту у 1,225 тис. м.куб. води.
Посилаючись на п. 9.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., на рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 3 від 23.01.2007 р. '"Про затвердження на 2007 рік лімітів водоспоживання та водовідведення промисловим, комунально-побутовим, бюджетним і іншим підприємствам. організаціям, установам, суб'єктам підприємницької діяльності, фізичним особам та рівня допустимих концентрацій в стічних водах" та на п. 10 вищевказаного договору № 1085 від 16.10.2001 р., позивач здійснив нарахування на обсяг перевищення затвердженого ліміту водокористування (на 0,838 тис.м. куб.) - за п'ятикратним тарифом, нарахувавши 15 895,94 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем цієї суми, позивач провів відключення відповідача від міського водопроводу, що підтверджено актом від 10.06.2008 р.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву, предметом діяльності відповідача є надання курортних послуг, у зв'язку з чим відсутність води могла призвести до несприятливих наслідків.
За таких обставин відповідач був вимушений сплатити вказану суму. Сплата цієї суми підтверджується квитанцією від 10.06.2008 р.. доданою відповідачем до матеріалів справи.
Суд вважає, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства Південного берега Криму», м. Ялта, задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з п. 9.5. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (який діяв на час здійснення спірних правовідносин) абонент не має права збільшувати витрату води понад встановлені норми та затверджені ліміти.
За використану воду понад встановлені та затверджені ліміти плата проводиться згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.04.79 за№ 196 Про норми відпуску електроенергії, газу і води на ведення громадянами особистого підсобного господарства:
- громадянами, що використали воду на приватне підсобне господарство. - у
подвійному розмірі діючих тарифів на питну воду;
- підприємствами та організаціями - у п'ятикратному розмірі діючих тарифів на питну воду.
Залежно від кліматичних та екологічних місцевих умов Водоканал може звертатися до місцевих органів державної виконавчої влади з пропозицією про збільшення або зменшення норм водоспоживання.
Проте, вказана постанова Ради Міністрів Української РСР від 24.04.1979 № 196 «Про норми відпуску електроенергії, газу і води на ведення громадянами особистого підсобного господарства» втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1788 від 20.11.2003 р.
У відповідності з п. 4.1. рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 3 від 23.01.2007 р. «Про затвердження на 2007 рік лімітів водоспоживання і водовідведення промисловим, комунально-побутовим, бюджетним та іншим підприємствам, організаціям, установам, суб'єктам підприємницької діяльності, фізичним особам та рівня допустимих концентрацій у стічних водах» позивача зобов'язано постійно здійснювати контроль за споживанням питної води та скиданням стоків підприємствами, установами, організаціями поквартально та за понадлімітний об'єм витрат води та скидання стоків здійснювати нарахування згідно чинного законодавства і договорів зі споживачами.
Тобто вказаним рішенням не передбачено стягнення, саме, плати у п'ятикратному розмірі тарифів на питну воду за перевитрату ліміту, а лише вказано на можливість здійснення нарахувань згідно чинного законодавства і договорів зі споживачами.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ГУ від 24.06.2004 р. передбачено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 13 вказаного Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Таким чином вищевказаний договір № 1085 від 16.10.2001 р. є різновидом договору на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004 р. істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема:
- вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
- порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
- порядок контролю та звіту сторін;
- порядок здійснення ремонту;
- відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
- перелік форс-мажорних обставин;
- умови зміни, пролонгації, припинення дії договору.
Проте, в договорі № 1085 від 16.10.2001 р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію, укладеному між позивачем і відповідачем, у порушення приписів вищевказаної ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004 р. відсутні такі істотні умови як: складові тарифів на водопостачання та водовідведення; порядок перерахунку розміру 55плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок контролю та звіту сторін; порядок здійснення ремонту; відповідальність позивача; перелік форс-мажорних обставин; умови зміни договору.
З викладеного вбачається, що укладений між сторонами договір № 1085 від 16.10.2001 р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію не відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24.06.2004 р.
Абзацом 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004 р. передбачено, що договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.
Таким чином, оскільки договір № 1085 від 16.10.2001 р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію не був приведений у відповідність з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004 р., - він втратив чинність з 01.01.2006 р.
За таких обставин, а ні п. 9.5. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р.. а ні Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004 р., а ні вищевказане рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 3 від 23.01.2007 р. не можуть служити підставою для нарахування 15 895,94 гри. заборгованості за перевитрату ліміту у третьому кварталі 2007 року.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів факту перевищення відповідачем ліміту водокористування на Ш-й квартал 2007 р., оскільки у матеріалах справи відсутні двосторонні акти чи інші докази, підписані обома сторонами з зафіксованими показами водолічильника, саме, на II 1-й квартал 2007 р. (липень, серпень, вересень 2007 р.). які підтверджують факт споживання послуг саме за цей третій квартал в розмірі більшому ніж затверджено рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради.
Розрахунок позивача за перевитрату відповідачем ліміту не є належним доказом у даній справі, оскільки підписаний лише позивачем.
Також, у відповідності з актом № 1085 від 20.08.2007 р. покази водолічільника відповідача складали 00082 м. куб., а згідно з актом № 1085 від 11.10.2007 р. покази водолічильника відповідача станом на вересень 2007 р. склали 00928 м. куб.
Таким чином відповідач за спірний період не міг спожити більше вказаних 00928 м. куб., тоді як йому затверджено на 3 квартал 2007 р. ліміт у розмірі 1,225 тис. куб, м.
Тобто відповідачем фактично не перевищений ліміт водоспоживання на 3-й квартал 2007 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин у позові повинно бути відмовлено.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 23.09.2008 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.