У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/2129/2012 Доповідач : Соловйов М.В.
11.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоКапустіної Л.П.
СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.
За участю прокурораАблякімової З.В.
засудженої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурора Джанкойської міськрайонної прокуратури АРК Пікули К.В. на вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02.10.2012, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Херсонської області, Генічеського району, с. Новоолексіївки, громадянка України, з середньою освітою, незаміжня, така, що не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, та мешкає за адресою: АДРЕСА_3; раніше судима:
1) 14.06.2000 Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 108-1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнена від відбування покарання на підставі с. 3 Закону України «Про амністію»;
2) 04.10.2004 Генічеським районним судом Херсонської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки; 19.01.2005 направлена в місця позбавлення волі строком на 2 роки;
3) 07.07.2012 Джанкойським міськрайонним судом АРК за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК УКраїни до 1 року 3 місяців позбавлення волі,
засуджена: за ст. 124 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 70 ч. 4, 72 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, 24 червня 2012 року о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_7, перебуваючи у квартирі за АДРЕСА_3, в ході сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_8, яка виникла на побутовому грунті, в процесі якої ОСОБА_8 став наносити ОСОБА_5 удари по тілу, в результаті чого спричинив їй телесні ушкодження, які відносяться по ступеню тяжкості до легких, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я. ОСОБА_9 намагалася втікти з квартири, але ОСОБА_8 наздогнав ії та надалі наносив тілесні ушкодження. У відповідь, ОСОБА_5 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, при несподіваному виниклому намірі, з метою свого захисту, перевищуючи межі необхідної оборони, що виразилося в невідповідності заподіяної шкоди обстановці захисту, узяла на столі кухонний ніж і нанесла громадянину ОСОБА_10 удар ножем у області живота, чим заподіяла ушкодження внутрішніх органів, проникаючого, сліпого поранення живота зліва - рана живота з ліва на рівні пупка, крововилив у м'яких тканинах живота з ліва в проекції рани на шкірі, поранення парієнтальної очеревини з ліва, поранення стінки тонкого кишечника, де і закінчується, від яких ОСОБА_8, відмовившись від виклику швидкої, за місцем свого проживання - ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, тобто такими, які явно не відповідають небезпеці посягання.
Причиною смерті ОСОБА_8 стало сліпе колото-різане поранення живота з пошкодженням очеревини і тонкого кишечника, ускладненим фібринозно-гнійним перитонітом, що призвело до розвитку поліорганної недостатності.
В апеляції прокурор просить вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02.10.2012 скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильну оцінку доказів по справі, та невідповідність висновку суду дійсним обставинам, що призвело до невірної кваліфікації дій засудженої. Також зазначає, що призначене покарання у вигляді обмеження волі порушує вимоги ст. 61 КК України, оскільки засуджена перебувала у стані вагітності.
Заслухавши доповідача; прокурора, який підтримав апеляцію; засуджену, яка заперечувала проти задоволення апеляції; вивчивши матеріали справи та заслухавши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кримінальну справу порушено 28.06.2012 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.
У ході судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла сварка на побутовому грунті, в процесі якої ОСОБА_8 став наносити ОСОБА_5 удари по тілу, в результатиі чого спричинив їй тілесні ушкодження, які відносяться по ступеню тяжкості до легких. ОСОБА_5 намагалась втікти з квартири, але ОСОБА_8 наздогнав ії та продовжив наносити тілесні ушкодження, у відповідь на які, засуджена знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, при несподівано виниклому намірі, узяла на столі кухонний ніж і нанесла потерпілому удар ножем в області живота, такі дії судом були розцінені, як дії з метою захисту з перевищенням межі необхідної оборони.
Однак, зазначені дії не відповідають обставинам вчиненного діяння, у скоєнні якого судом першої інстанції було визнано винною ОСОБА_5
Так, суд дійшовши висновку про кваліфікацію дій засудженої за ст. 124 КК України, повинен був вирішити питання про наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони засудженою, та повинен враховувати не лише відповідність, чи не відповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, які могли вплинути на реальне співвідношення сил нападаючого і тих, хто захищався, їх фізичні дані, раптовість нападу, неготовність до його відбиття та інши фактори. Також вирішуючи питання про правомірність заподіяної шкоди, суд мав встановити, чи захищалася особа від реального, вже розпочатого і ще не закінченого суспільно небезпечного посягання. Однак суд зазначених вимог належним чином не виконав.
Оскільки, згідно заяви із зізнанням засудженої, у якій вона послідовно пояснювала, що у ході сварки виниклої між засудженою та потерпілим, останній став наносити засудженій удари ногами та руками, у область тулопа, ОСОБА_5 стала втікати від ОСОБА_8, та при цьому взяла ніж із зальної кімнати та побігла на кухню, потерпілого вона попереджала щоб він перестав ії бити та не підходив до неї, однак ОСОБА_8 продовжував ії бити, за це вона нанесла ОСОБА_8 один удар у область живота з лівої сторони, при цьому ніж в неї був у правій руці (а. с. 32-34 том 1).
Такі, пояснення ОСОБА_5 було надано через 3 доби, після події, що не може ставити під сумнів ці покази, у зв'язку із ії станом (шоковим, сп'янінням та іншим). Крім того, засуджена у судовому засіданні суду першої інстанції пояснювала, що взяла ніж для того, щоб налякати потерпілого та щоб він перестав ії бити. Також у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що не пам'ятає, у який саме момент нанесла удар та заплуталась у своїх показах.
Також у зазначеному судовому засіданні, прокурор наголошував, що ОСОБА_5 неоднаразово пояснювала, що вдарила ОСОБА_8 умисно та цілоспрямовано, та ніж тримала у правій руці, а потерпілий розвернув ії лівою рукою до себе, однак згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події (а. с. 236 том 1) ОСОБА_5 показала, що ніж тримала у лівій руці, а він правою рукою развернув ії до себе та вона його вдарила. Також на судовому засіданні експерт ОСОБА_11 пояснював, що ОСОБА_8 був нанесений потужний удар, оскільки довжина рани була біля 8 см, який не міг бути нанесений при розвороті підсудного до потерпілого.
Однак зазначеним обставинам суд не дав належної оцінки, та не врахував, що засуджена у ході досудового, та судового слідства змінила свої покази.
З урахуванням зазначеного, доводи прокурора про не відповідність висновків суду, фактичним обставинам справи є слушними.
Також, заслуговують на увагу доводи прокурора, стосовно невірного застосування кримінального закону при призначенні покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до жінок, які перебувають у стані вагітності.
Таким чином суд першої інстанції обираючи вид покарання засудженій, не врахував, що засуджена знаходилась у стані вагістності та призначив покарання у вигляді 2 років обмеження волі, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, як про це просить у апеляції прокурор.
При новому судового розгляду необхідно ретельно дослідити зазначені обставини, перевірити всі наведені в апеляції доводи, дати належну оцінку всім доказам у їх сукупності та залежно від встановленого, постановити законне й обґрунтоване рішення
Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Джанкойської міськрайонної прокуратури АРК Пікули К.В. на вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02.10.2012 задовольнити.
Вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 02.10.2012 відносно ОСОБА_5 - скасувати.
Запобіжний захист ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою.
Справу направити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І: