Справа №573/441/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиргуненко

Номер провадження 11-кп/788/56/13 Суддя-доповідач - Захарченко О. П.

Категорія - Грабіж

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Лугового М. Г., Олійника В. Б.,

при секретарі судового засідання Сокол О.В.,

з участю прокурора Матеко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і мешканець АДРЕСА_1 з базовою середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий Білопільським районним судом Сумської області

-20 травня 2008 року - за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

-25 грудня 2012 року - за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 186 , ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, і йому за цим законом призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Білопільського районного суду Сумської області від 25 грудня 2012 року йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і вісім місяців, а також ухвалено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 220 грн. на відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції за результатами судового розгляду провадження про кримінальне правопорушення, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013200130000155, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні відкритого викрадення чужого майна ( грабежу ), повторно за таких обставин.

05 лютого 2013 року, близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_2, який має судимості за вчинення злочинів, передбачених, відповідно, ч.2 ст. 186 і ч.1 ст. 187 КК України, перебуваючи на вулиці Макаренка поблизу парку Білопільського машинобудівного заводу в місті Білопілля Сумської області та переслідуючи мету на протиправне заволодіння чужим майном, повторно відкрито викрав належні ОСОБА_3 гроші в сумі 220 грн., вихопивши їх з рук потерпілого, після чого з викраденим з місця події втік.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 вважає ухвалений щодо нього вирок несправедливим внаслідок суворості призначеного покарання.

Апеляційний розгляд даного провадження здійснено за неявки потерпілого ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про день, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, про обставини провадження і зміст поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який свою апеляцію підтримує, просить пом»якшити призначене йому покарання, думку прокурора Матеко А.В., який вважає, що вирок суду першої інстанції є законним, провівши судові дебати , заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна, повторно та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України відповідають фактичним обставинам справи і у поданій обвинуваченим апеляційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 про несправедливість вироку суду першої інстанції внаслідок призначення йому занадто суворого покарання, то ці доводи є безпідставними.

З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції на виконання вимог ст.ст. 50, 65 КК України з достатньою повнотою врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності і на шлях виправлення не став, з місця проживання характеризується задовільно, а також на підставі ст. 66 КК України об»єктивно врахував в якості пом»якшуючих покарання обвинуваченого обставин повне визнання ним своєї вини та активне сприяння ним розкриттю злочину і цілком обгрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі у розмірі найнижчої межі цього виду покарання, передбаченої санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Судом також правильно у повній відповідності з вимогами ст.71 КК України призначено обвинуваченому ОСОБА_2 за сукупністю ухвалених щодо нього вироків остаточне покарання, яке з огляду на дані про особу обвинуваченого є справедливим та необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи викладене, ухвалений судом першої інстанції щодо ОСОБА_2 вирок є законним і обгрунтованим, а тому зміні чи скасуванню за поданою обвинуваченим апеляційною скаргою не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 21 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а подану обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційну скаргу залишити без задоволення.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Луговий М. Г. Олійник В. Б.