АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/1794/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Ведяшкіна Ю.В.

Категорія: -- Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 27 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого: Склярської І.В.

суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Герасименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська інвестиційна будівельна компанія" про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 19.04.2012 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська інвестиційна будівельна компанія" було укладено договір на участь у будівництві, у відповідності до якого вона сплатила відповідачу стовідсоткову вартість нежитлового приміщення магазину № 2, загальною площею 107 кв.м., яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку (гуртожитку), за адресою: АДРЕСА_1. Сторонами у договорі встановлено граничний термін завершення будівництва та передачі у власність позивача вищезазначеного приміщення, до 01.06.2012 року. Так як, станом на 24.12.2012 року відповідачем не були виконані свої зобов'язання за Договором, щодо будівництва та передачі об'єкту, просила стягнути з відповідача 448 000 грн., яка складається: 160 000 грн. - суми основного боргу; 288 000 грн. - суми штрафних санкцій.

Одночасно з пред'явленням позову позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на р/р 2600201301784 у ВАТ «БМ Банк», МФО 380913, та на всіх інших розрахункових рахунках в цій та інших банківських установах у межах суми позову.

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2013 року в задоволені заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів, які б свідчили про те, що вказані підстави для забезпечення позову насправді існують, а також, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст.151 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. За нормами ст..ст. 151,153 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви особи, яка бере участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів (п.4.).

Відповідно до п. 7 вищезазначеної Постанови, ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші матеріали справи.

Оскільки в матеріалах справи, відсутні відомості про об'єм наявного нерухомого й рухомого майна, наявність розрахункових рахунків в інших банківських установах, то задоволення заяви потягне втручання в господарську діяльність підприємства, що унеможливить виконання останнім свого виду діяльності з будівництва.

Оцінюючи об'єм позовних вимог, колегія суддів враховує, що позовні вимоги включають основний борг та штрафні санкції, які перевищують суму боргу.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на джерела щодо майнового становища відповідача, тому припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення не є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням вищевикладеного, задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову є передчасним.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неприйняття судом першої інстанції об'єктивних припущень позивача щодо можливого невиконання відповідачем судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: